Рішення

від 09.04.2009 по справі 45/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/36-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2009 р.                                                            Справа № 45/36-09

вх. № 1084/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача - Грабовський О.І., доручення № 121 від 10.07.2009 року  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Полімерпласт", м. Одеса  

до  ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія", м. Ізюм  

про стягнення 58725,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 58725,00 грн. основного боргу, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу мотивуючи свої позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань щодо оплати продукції за договором купівлі-продажу № 82 від 05 лютого 2008 року.

Ухвалою господарського суду від 16 лютого 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 10 березня 2009 року об 11:10 год.

В засідання суду 10 березня 2009 року позивач з'явився, проте витребувані  ухвалою суду від 16 лютого 2009 року про порушення провадження у справі документи суду не надав, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання 10 березня 2009 року не з'явився, докази витребувані судом суду не надав,  причини нез'явлення суду не повідомив, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

З огляду на неявку в судове засідання відповідача та ненадання сторонами витребуваних судом доказів,  розгляд справи було відкладено на 25 березня 2009 року об 11:30 год.

В судовому засіданні 25 березня 2009 року позивач надав суду уточнення своїх позовних вимог (вх. № 2618 від 25.03.2009 року), які просить прийняти до розгляду, та остаточно просить стягнути з відповідача 58225,00 грн., посилаючись на оплату відповідачем частини суми боргу в розмірі 500,00 грн.

Відповідач в судовому засіданні 25 березня 2009 року вказав на сплату частини суми боргу в розмірі 500,00 грн.,  в підтвердження чого надав суду додаткові докази по справі, проти прийняття до розгляду уточнених позовних вимог позивача не заперечує.

Оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд 25 березня 2009 року прийняв уточнені позовні вимоги позивача

Для з'ясування позицій між сторонами в судовому засіданні 25 березня 2009 року було оголошено перерву до 09 квітня 2009 року до 10:30 год., відповідно до             ст. 77 ГПК України

09 квітня 2009 року розгляд справи було продовжено.

В судове засідання 09 квітня 2009 року позивач з'явився, підтримує свої уточнені позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Відповідач після перерви в засідання суду 09 квітня 2009 року не з'явився.

Розгляд справи ведеться шляхом ведення протоколу в письмовій формі відповідно до ст. 81-1 ГПК України, без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 05 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 82, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати, а відповідач купити продукцію за специфікаціями по накладним та оплатити її вартість згідно до умов, передбачених договором.  

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підставі вищевказаного договору за видатковими накладними № ПП-0000187 від 15 жовтня 2008 року на суму 62725,00 грн., № ПП-000020 від 04 грудня 2008 року на суму 3250,00 грн. та № ПП-0000213 від 10 грудня 2008 року на суму 650,00 грн. було відпущено відповідачу продукцію на загальну суму 66625,00 грн., одержання якої підтверджено довіреностями ЯОУ № 459019 від 15 жовтня 2008 року та ЯОУ № 459053 від 04 грудня 2008 року.  

Пунктом 3.2 договору № 82 від 05 лютого 2008 року передбачено, що відповідач повинен провести оплату продукції в строки, вказаний в специфікації.

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору № 82 від 05 лютого 2008 року) оплата за продукцію проводиться відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача строком на 18.02.20097 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача частково розрахувався з позивачем за поставлену продукцію в сумі 8400,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 58225,00 грн.

На підставі наданих до суду доказів, суд дійшов до висновку про те, що поставки продукції відбулись саме в рамках договору купівлі-продажу № 82 від 05 лютого 2008 року, оскільки інших правовідносин, як вказують самі сторони та встановлено судом, між сторонами не існувало, крім того, відповідач при сплаті позивачу останньої частини суми боргу в розмірі 500,00 грн. в призначені платежу посилається на договір № 82 від 05.02.2008 року, що підтверджено випискою по банківському рахунку позивача № 26007297701 з призначенням платежу: оплата по договору № 82 від 05.02.2008 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача вимогу від 13 січня 2009 року за вих. № 2-09 з вимогою сплатити суму боргу. Однак відповідач відповіді на претензію не надав та суму боргу позивачу в повному обсязі не сплатив. Вищевикладені обставини й стали підставою для звернення позивача  до  господарського суду  з  відповідним позовом.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази                          для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 58225,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі                   58225,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 582,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.  1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ЗАТ "Ізюмська пивоварна компанія", (64303, Харківська обл.,                   м. Ізюм, вул. Калініна, 12, в тому числі з р/р 26006004046 в ХОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 00383047) на користь ТОВ "Полімерпласт", (65023, м. Одеса, вул. Південна, 26, р/р 26007297701 в АКБ "Порто-Франко",                       м. Одеса, МФО 328180, код ЄДРПОУ 33139749)  - 58225,00 грн. основного боргу, 582,25 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 13 квітня 2009 року.

Суддя                                                                                            Калініченко Н.В.