Рішення

від 01.04.2009 по справі 11/23-09-502

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/23-09-502

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2009 р.Справа  № 11/23-09-502

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Катран";

До відповідача:  Селянського (фермерського) господарства "ДУМНИЧ В.П.";  

про стягнення 2571,37 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Михайлов О.П. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 17.02.2009 р. за вх. № 1059 Товариство з обмеженою відповідальністю "Катран" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "ДУМНИЧ В.П." (далі –Відповідач) основної заборгованості у розмірі 2392,06 грн. та штрафних санкцій в сумі 179,31 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 01.04.2009 р. за вх. № 7760, у зв'язку із оплатою Відповідачем основної заборгованості, надав заяву про уточнення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача 179,31 грн. штрафних санкцій.

Відповідач в судові засідання від 04.03.2009 р., 23.03.2009 р. та 01.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

01.07.2008 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № б/н.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору ТОВ "Катран" зобов'язалось відвантажити нафтопродукти (товар) Відповідачу, а останній зобов'язався сплатити їх вартість в строки та на умовах договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору, ним було відвантажено відповідачу товар, що, на його думку, підтверджується накладною на відвантаження товару № КА-0006211 від 31.08.2008 р., відповідно до якої Відповідачу було відвантажено 10 літрів бензину А-95, та 770 літрів дизельного палива на загальну суму 5 471, 10 грн.

Позивач стверджує, що за отриманий товар Відповідач розрахувався лише частково, сплативши 3079,04 грн. Заборгованість Відповідача станом на 16.02.2009 р., згідно тверджень Позивача складає 2 392,06 грн.

Посилаючись на умови укладеного договору, Позивач вказує, що Відповідач повинен був здійснити повну оплату придбаних товарів у строки передбачені договором, а саме до 25.10.2008 р. Враховуючи, що СФГ "Думніч В.П." розрахувався лише частково, Позивачем 17.12.2008 р. було направлено претензію за вих. №070/8 з пропозицією сплатити суму боргу, яка була Залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на п.4.1. Договору Позивач нарахував Відповідачу пеню за період з 25 жовтня 2008 р. по 16 лютого 2009 р. у розмірі 179,31 грн.

У зв'язку із оплатою Відповідачем в ході розгляду справи суми основної заборгованості, Позивач 01.04.2009 р. уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 179,31 грн. штрафних санкцій.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1 Договору купівлі-продажу нафтопродуктів за № б/н. укладеному 01.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катран" та Селянським-фермерським господарством "Думніч В.П." Позивач (Продавець за договором) зобов'язався передати паливно-мастильні матеріали (товар) у власність Покупця, а Покупець (Відповідач) прийняти його та оплатити на умовах дійсного Договору.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Позивач на виконання умов Договору відвантажив Відповідачу за видатковою накладною № КА-0006211 від 31.08.2008 р. ПММ на загальну суму 5471,10 грн., які були отримані останнім про що свідчить підпис та печатка Відповідача на вищезазначеній накладній.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 3079,04 грн., внаслідок чого станом на 16.02.2009 р. у Відповідача утворилась заборгованість в сумі 2392,06 грн., що в свою чергу було підставою для звернення Позивача до суду.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В ході розгляду справи Відповідач погасив основну заборгованість в сумі 2392,06 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку Позивача, у зв'язку з чим 01.04.2009 р. Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з Відповідача 179,31 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п.4.1. Договору за прострочення оплати поставленого товару Покупець (Відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочки оплати.

Згідно ст.624 ЦК України ,якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Позивачем було нараховано Відповідачу на підставі п. 4.1. Договору пеню в сумі 179,31 грн. за період з 25.10.2008 р. по 16.02.2009 р.

Наданий позивачем розрахунок пені суд  вважає обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення надіслані за його адресою, в судові засідання від 04.03.2009 р., 23.03.2009 р. та 01.04.2009 р. не з'явився, представників не направив, своїм правом на захист не скористався.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ДУМНИЧ В.П." (Одеська область, Роздільнянський район, с. Чобручі, вул. Леніна, 61А, п/р 26002467284001, Южне ГРУ "Приватбанк" м. Одеса, МФО 328704, код 20958358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катран" (67622, Одеська область, 35 км. шосе Одеса-Кишинів, село Березань, код 32935905, п/р 26003301211980 в Філії АКБ "Інвестбанк" м. Одеса, МФО 328094) –179,31 грн. пені, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 06.04.2009 р.