Рішення

від 14.04.2009 по справі 17/12-304

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/12-304

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2009 р.Справа № 17/12-304

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрусик Н.О.             

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства “Екогазбуд”, смт. Підволочиськ Тернопільської області

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Волинь", м. Луцьк в особі Тернопільської філії ВАТ "Свемон - Волинь", м. Тернопіль

за участю представників сторін:   

позивача: Панчук С.М., юрисконсульт, довіреність без номеру від 03.03.09р.;

відповідача:  не з'явився;

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.

Позивач - Приватне  підприємство “Екогазбуд”,  смт. Підволочиськ Тернопільської області, 20.02.09р. звернувся  до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Волинь", м. Луцьк, в особі Тернопільської філії ВАТ "Свемон - Волинь", м. Тернопіль,  про стягнення  12756,73 грн. заборгованості,  посилаючись на умови укладеного договору оренди № 18 від 09.10.06р., з яких 8109,13 грн. основного боргу, 514,20 грн. –3% річних, 3170,60 грн. –інфляційні нарахування та 959,80 грн. –пені.

Позов обґрунтовується  копією договору оренди №18 від 09.10.06р.; копією акту приймання-передачі об'єкту оренди до договору; копією акту звірки взаєморозрахунків від 08.09.08р., розрахунком заборгованості;  іншими матеріалами.

В ході судового розгляду позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано клопотання №12 від 02.04.09р. про уточнення розміру позовних вимог, згідно якого підприємство просить стягнути з відповідача 8109,13 грн. основного боргу, 548,53 грн. - 3% річних, 3527,40 грн. -  компенсації за прострочку оплати боргу з врахуванням індексу інфляції та 583,85 грн. пені, а всього - 12768,98 грн.

Оцінивши подану заяву, суд прийняв її до розгляду як таку, що подана в межах прав сторони, передбачених статтею 22 ГПК України, оплачена державним митом, відтак, розгляд справи здійснюється з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 14.04.2009р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач обґрунтованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення  про вручення поштового відправлення №2226082, 225906), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, у зв'язку з чим справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково,  виходячи з такого.

09 жовтня 2006 р. між Приватним підприємством “Екогазбуд”, як Орендодавцем та Тернопільською філією Відкритого акціонерного товариства "Свемон - Волинь", як Орендарем, був укладений договір оренди  за № 18 (далі –Договір), згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування належний Орендодавцю транспортний засіб –Бульдозер Т-130. Згідно п. 8.1 Договору, даний договір діє до його остаточного завершення.

Пунктами 3.1, 3.2  Договору визначено, що за користуванням Бульдозером Т-130 Орендар сплачує Орендодавцю Орендну плату в розмірі 30 (тридцять) гривень за годину роботи за перших 9 днів, а в подальшому –50 (п'ятдесят) гривень за годину роботи, з урахуванням обов'язкових зборів та відрахувань. При цьому, сплата орендних платежів проводиться в останній день оренди Бульдозера Т-130 шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок Орендодавця, але не пізніше 5-ти банківських днів завершення дії договору.

Актом передачі-приймання до Договору №18 від 09.10.2006р. підтверджується факт передачі 10.10.2006р. Орендодавцем Тернопільській філії ВАТ "Свемон - Волинь" об'єкта оренди –бульдозера Т-130 в оренду. Об'єкт оренди передано в комплекті та в справному технічному стані.

Як випливає з матеріалів справи, зокрема актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000029 та № ОУ-0000028, рахунків №391 від 20.12.2006р. та №392 від 29.12.2006р., змінного рапорту роботи механізму (Бульдозеру Т-130), підписаного сторонами без заперечень, позивачем надано послуг з оренди бульдозера на загальну суму 12800,00 грн. (256 відпрацьованих годин станом на 29.12.2006р.).

Спір виник між сторонами внаслідок неналежного виконання відповідачем як Орендарем, своїх зобов'язань  щодо  внесення орендної плати за користування об'єктом оренди.

В силу вимог ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами зобов'язання.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі в силу  умов договору оренди, вимог статті 759 ЦК України, виникло зобов'язання, у відповідності до якого орендодавець (позивач у справі) передав орендарю (відповідачу у справі) майно у користування за плату на певний строк та на умовах, визначених договором оренди.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи за період з листопада по грудень 2006р. (32 дні, 256 годин) за оренду бульдозера Т-130 відповідачу нарахована орендна плата в розмірі 12800,00 грн.

Однак, протягом терміну дії Договору оренди, відповідач порушив взяті на себе грошові зобов'язання по орендній платі, внаслідок чого, станом на 08.09.2008р. заборгованість відповідача за оренду транспортної одиниці, становить  8109,13 грн., яку позивач просить стягнути як неоспорену Орендарем у примусовому порядку.

Положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено обов'язок  учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів,  договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з  ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського  інтересу.

Відповідно до п. 4.3.1. Договору оренди та  ст. 762 ЦК України обов'язок орендаря, зокрема, полягає  у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування  майном.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується обґрунтованість доводів позивача на суму 8109,13 грн. орендної плати, вказана сума боргу визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 08.09.2008р., тому суд вважає доводи Позивача про стягнення 8 109,13 грн. боргу по орендній платі правомірними, документально підтвердженими, не оспореними у встановленому законом порядку відповідачем, тому підлягають до задоволення.

Належне виконання грошових зобов'язань Орендарем забезпечено згідно п. 7.3. Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми загального розміру орендної плати за кожен день прострочення виконання зобов'язання.  

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої пені, та поданий уточнений розрахунок пені за період з 30.12.2006р. по 30.06.2007р. (за 180 дні) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, що за підрахунками позивача становить 583,85 грн., суд, зважаючи на передбачений п. 3.2 Договору оренди №18 кінцевий строк сплати орендних платежів, вважає правомірними вимоги щодо стягнення пені за період з 04.01.2007р. по 30.06.2007р. Таким чином, здійснивши відповідні арифметичні підрахунки, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 673,16 грн. Однак, враховуючи, що згідно ст. 83 ГПК України суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позов в цій частині задовольняється судом в заявленому розмірі –583,85 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений договором оренди № 18 від 09.10.2006р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оцінивши подані суду уточнені розрахунки відсотків річних та інфляційних нарахувань (з урахуванням уточнень), суд, здійснивши арифметичні підрахунки, беручи до уваги кінцевий строк сплати орендної плати –03.01.2007р. (оскільки останнім днем роботи бульдозера є 29.12.2006р.), вважає такими, що підлягають до задоволення вимоги в сумі 546,53 грн. - нарахованих 3 % річних (за період з 04.01.2007р. по 02.04.2009р.) та 3 527,40 грн. інфляційних нарахувань (за період з січня 2007 р. по лютий 2009 р. включно), оскільки такі вимоги відповідають закону та встановленим судом обставинам справи.

Вимоги в частині стягнення 2,00 грн. –3% річних до задоволення не підлягають, оскільки невірно розраховані.

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково на суму 12 766,91 грн. заборгованості, з яких 8109,13 грн. основного боргу  по орендній платі; 583,85 грн. нарахованої пені; 3527,40 грн. - інфляційних нарахувань та 546,53 грн. –3% річних.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Разом з тим, надмірно сплачене державне мито в сумі 30,31 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету в порядку ст. 47 ГПК України позивачу у справі.

За згодою представника позивача відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.04.2009р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 759-762 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

2.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Волинь", м. Луцьк, вул. Зв'язківців, 6, ідент. код 01190356, в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Свемон-Волинь", м. Тернопіль, вул. Михайла Коцюбинського, 5, ідент. код 04540808, на користь Приватного підприємства “Екогазбуд”, смт. Підволочиськ Тернопільської області, вул. Івана Франка, 18, ідент. код 24621764, 8109,13 грн. боргу  по орендній платі; 583,85 грн. –пені; 3527,40 грн. інфляційних нарахувань; 546,53 грн. –3% річних та 245,65 грн. в повернення сплачених судових витрат.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Повернути Приватному підприємству “Екогазбуд”, смт. Підволочиськ Тернопільської області, вул. Івана Франка, 18, ідент. код 24621764, з державного бюджету України –30,31 грн. надмірно сплаченого згідно платіжних доручень № 36 від 19.02.2009 р. та № 72 від 13.04.2009 року, державного мита.

Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_16_” _квітня__ 2009 року, рішення через місцевий господарський суд.  

Суддя                                                                                          Н.О. Андрусик