11/Б-1110
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
14.04.09 Справа № 11/Б-1110
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу УПФУ в Збаразькому районі
на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 27.01.2009р.
у справі № 11/Б-1110
за заявою УПФУ в Збаразькому районі, м.Збараж
до СтзОВ «Синява», с.Синява
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника –Борек І.Д.
від боржника –не з»явився
арбітражний керуючий –не з»явився
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.01.2009р. у справі № 11/Б-1110 (суддя Сидорук А.М.) про банкрутство сільськогосподарського ТзОВ «Синява», Збаразького району Тернопільської області затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника ліквідовано, стягнуто з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого-ліквідатора Шимечка А.Я. оплату послуг в розмірі 3659,20 грн. та припинено провадження у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор –УПФУ в Збаразькому районі подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що судом безпідставно стягнуто оплату послуг арбітражного керуючого лише з одного кредитора, а не розподілено суму між усіма кредиторами пропоційно.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа № 11/Б-1110 про банкрутство сільськогосподарського ТзОВ «Синява», с.Синява Збаразького району Тернопільської області, порушена за заявою УПФУ в Збаразькому районі в порядку передбаченому статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі –Закон).
Постановою господарського суду від 02.10.2008р. боржника було визнано банкрутом, відкрито щодо банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.
На виконання вимог постанови ліквідатор банкрута представив суду першої інстанції на затвердження звіт та ліквідаційний баланс, яким встановлюється, що у банкрута відсутнє майно і кошти; грошові вимоги кредиторів погасити немає можливості, а тому ліквідатор банкрута просив затвердити ліквідаційний баланс, провадження у справі припинити, а боржника ліквідувати як юридичну особу. Крім того, ліквідатором подано клопотання про стягнення з ініціюючого кредитора 3659,20 грн. для оплати послуг ліквідатора за проведену роботу по здійсненню ліквідаційної процедури банкрута.
Статтею 32 Закону встановлено, що за результатами роботи ліквідатора, останній подає господарському суду ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування ліквідатора виносить ухвалу про затвердження ліквідаційного балансу або призначення нового ліквідатора. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишилося майна після задоволення вимог кредиторів, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи.
За результатами проведеної роботи ліквідатор встановив, що у банкрута відсутнє будь-яке майно для погашення заборгованості перед кредиторами.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06.11.2008р. затверджено оплату послуг ліквідатору банкрута арбітражному керуючому-ліквідатору Шимечку А.Я. в розмірі двох мінімальних заробітних плат, за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень з 02.10.2008р.
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Виходячи з вимог ч. 14 ст. 3-1 Закону, ухвала господарського суду про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як з»ясовано судом, на момент затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ухвала господарського суду від 06.11.2008р. у встановленому законом порядку оскаржена не була.
Згідно ч.10 ст.3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв»язку з виконанням ним своїх обов»язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Стаття 52 Закону, виходячи з особливостей спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, не передбачає імперативного обов'язку створення комітету кредиторів боржника.
В даному випадку, судом першої інстанції встановлено, що у банкрута відсутнє будь-яке майно для погашення заборгованості перед кредиторами.
Таким чином, оскільки відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв»язку з виконанням ним своїх обов»язків за рахунок банкрута (боржника) не являється можливим (відсутність активів), суд першої інстанції підставно дійшов висновку про стягнення з ініціюючого кредитора даних витрат.
Інші кредитори у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, при відсутності майна боржника для задоволення їх грошових вимог, не повинні нести витрати, у вигляді оплати послуг ліквідатора.
Також слід зазначити, що стаття 52 Закону надає ініціюючому кредитору право за його згодою проводити ліквідаційну процедуру відсутнього боржника без залучення ліцензованого спеціаліста арбітражного керуючого та відповідно оплати його послуг у відповідності до норм чинного законодавства.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 27.01.2009р. у справі № 11/Б-1110 в частині стягнення з УПФУ в Збаразькому районі на користь ліквідатора Шимечка А.Я. оплати послуг в розмірі 3659,20 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3467459 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Михалюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні