Рішення

від 06.04.2009 по справі 57/38-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/38-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р.                                                            Справа № 57/38-09

вх. № 1418/4-57

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Караваєв О.О., дов. № 66 від 18.03.2009 року заступник начальника юридичного відділу;

 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Соло", м. Харків  

про стягнення 17080,96 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання договору оренди № 1888-Н від 20.10.2005 року, укладений між позивачем та відповідачем –ТОВ „Торговий дім Соло”, стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17080,96 грн., з яких 6108,86 грн. заборгованість з орендної плати за період з червня по грудень 2008 року включно, 10972 грн. 10 коп пеня за період з 17.06.2008 р. по 21.01.2009 року, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору оренди № 1888-Н від 20.10.2005 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  25 лютого 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11 березня 2009 року об 11:10 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  11 березня 2009 року, зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, відкладено розгляд справи на 06 квітня 2009 року о 10:40 год.

У призначеному 06 квітня 2009 року судовому засіданні представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, правами, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував; відповідач належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення № 003977.

Присутній в судовому засіданні 06 квітня 2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника  відповідача.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

20 жовтня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Соло”(далі - відповідач) укладено Договір оренди          № 1888-Н (далі – договір), відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно – нежитлові приміщення (кімната №№ 36, 49) на другому та третьому поверхах прохідної (інв. № 80896) літ. "П-3", загальною площею 59,5 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Лозовська, 20, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"; майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 24.05.2005 року і  становить 62200 грн.; майно за зазначеним договором передавалось з метою розміщення офісу.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 20 жовтня 2005 року та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –вересень 2005 року –528,25 грн. (Додаток № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –жовтень 2005 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2005 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 1888 –Н від 20.10.2005 року  укладеною між сторонами 27 березня 2007 року, розділ 3.1.викладено в наступній редакції: “Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 р. –911,32 грн. (місяць, рік.). Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком –січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року (місяць, рік) (розраховано згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди). Різниця по сплаті орендної плати, що виникає внаслідок зміни орендної ставки, за період з 01.01.2007 року до моменту набрання чинності додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання.”

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 44/17-08 з відповідача на користь позивача за період жовтень-грудень 2007 року стягнуто 3158,44 грн. основного боргу та 74,65 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05 березня 2008 року по справі № 56/165-08 з відповідача на користь позивача за період стягнуто 3825,27 грн. основного боргу та за період 12 січня 2008 року по 17 червня 2008 року 3825,27 грн. пені.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору,  проте, Орендар (відповідач)  порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого,  у відповідача за період з червня по грудень 2008 року виникла заборгованість в сумі 6108,86 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"

Проте, Орендар  систематично  порушував  умови  Договору  щодо своєчасного внесення 70% орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого, за період з 18 червня 2008 року по грудень 2008 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі  6108,86 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором оренди № 1888-Н від 20 жовтня 2005 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 6108 грн. 86 коп.  заборгованості з орендної плати за період з червня 2008 року по грудень 2008 року, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день  прострочення виконання.

У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати, з урахуванням невиконаних зобов'язань щодо сплати заборгованості з орендної плати за рішеннями господарського суду, позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з 18 червня 2008 року по 21 січня 2009 року склала  10972,10 грн.

В преамбулі Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” зазначено, що дія не поширюється на порядок нарахування та сплати пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету всіх рівнів.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути змінено у договорі.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 10972,10 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Пунктами 10.1 договору сторони передбачили, що договір діє з 20 жовтня 2006 року до 19 вересня 2006 року включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії договору у встановленому діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, суд вважає, що  станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 стаття 26  Закону України "Про оренду державного і комунального  майна"  передбачено, що  на вимогу  однієї із  сторін, договір  оренди  може  бути  достроково  розірвано  за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та  з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В статті 782 Цивільного кодексу України закріплено, що наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку у випадках порушення орендарем зобов'язання у частині несплати орендних платежів упродовж трьох місяців , повної відмови від договору у разі невикористання об'єкту.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, орендар  систематично  порушував  умови  Договору  в  частині внесення орендної плати, а з жовтня 2007 року взагалі  припинив  її сплату.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди № 1888-Н від 20.10.2005 року, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 651,762,764,782 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343, Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального  майна", суд -  

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди № 1888-Н від 20.10.2005 року,  укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Соло” (61017, м.Харків, пров. Динамічний, 6; р/р 26001019423980 в філії банку "Фінанси та Кредит", МФО 350697; код ЄДРПОУ: 33118598.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Соло" (61017, м.Харків, пров.Динамічний, 6; р/р 26001019423980 в філії банку "Фінанси та Кредит", МФО 350697; код ЄДРПОУ: 33118598) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18; р/р 31115093700010 в УДК у Фрунзенському районі м.Харкова ГУДК Харківської області, КБК 22080300, МФО 851011; код ЄДРПОУ: 23148337) - заборгованість по орендній платі в розмірі 6108,86 грн., пеню в розмірі 10972,10 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Соло" (61017, м.Харків, пров.Динамічний, 6; р/р 26001019423980 в філії банку "Фінанси та Кредит", МФО 350697; код ЄДРПОУ: 33118598) на користь держбюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200,символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 255,81 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Соло" (61017, м.Харків, пров.Динамічний, 6; р/р 26001019423980 в філії банку "Фінанси та Кредит", МФО 350697; код ЄДРПОУ: 33118598) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м.Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано "08" квітня 2009 року.

Суддя