Рішення

від 09.04.2009 по справі 18/16-332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/16-332

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2009 р.Справа № 18/16-332

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув матеріали справи:

за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»м. Київ, вул. Ковпака, 29  в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»м. Тернопіль, вул. С. Качали, 5  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Тернопіль»м. Тернопіль, вул. Руська, 24         

про стягнення заборгованості у сумі 29 606,50 грн.

За участю представників сторін:

позивача:  Мулика П.М. –начальника сектору проблемної заборгованості юридичного відділу Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», довіреність  № 02-04/19  від 14.01.2009 р.

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 12.03.2009 р. учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Тернопіль»про стягнення заборгованості у сумі 29 606,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за усним правочином про поставку кондиціонерів та виконання робіт з їх встановлення  виконав не належним чином. Зокрема, як стверджує представник позивача, відповідачем не поставлено  банку кондиціонери та не виконано роботи по їх встановленню, за що банком 24.09.2008 р. здійснено попередню оплату у розмірі 29 606,50 грн.

В підтвердження викладеного додає рахунок № 400000138 від 11.09.2008 р., меморіальний ордер № 099-27 від 24.09.2008 р., вимогу № 02-05/67-1069 від 23.12.2008 р. та докази її надіслання відповідачу, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не представив, проте представник відповідача в судовому засіданні 12.03.2009 р. усно зазначив, що кондиціонери поставлені позивачу та визнав, що роботи з їх встановлення в повному обсязі не виконані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин  може  вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

24.09.2008 р. на виконання усного правочину Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»перерахувала товариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Тернопіль»меморіальним ордером № 099-27 попередню оплату згідно рахунку № 400000138 від 11.09.2008 р. за поставку кондиціонерів, витратні матеріали та роботу у розмірі 29 606,50 грн.

Факт отримання зазначеної суми представник відповідача не заперечує.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі –продажу. В свою чергу, стаття 664 Цивільного кодексу визначає моменти виконання обов'язку продавця передати товар, перелік яких не є вичерпним оскільки договором купівлі –продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Так, судом неодноразово було витребувано у сторін первинні документи за наслідками фінансово –господарської операції з поставки товару –кондиціонерів та докази проведення робіт з їх встановлення з аналізу яких та при їх оцінці можна було б стверджувати про виконання відповідачем своїх зобов'язань. Проте, вимоги ухвал суду не виконані, відповідачем також не подано жодних інших доказів, що  обґрунтовують відхилення позовної вимоги.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

25.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 02-05/67-1069, в якій просив останнього повернути безпідставно сплачені кошти в сумі 29 606,50 грн., яка ним залишена без відповіді та задоволення.

Заявлена до стягнення сума станом на день розгляду справи в суді залишилася не повернутою, кондиціонери та витратні матеріали банку не поставлені, роботи по встановленні кондиціонерів не виконані, відповідно відповідачем належним чином не виконано своїх зобов'язань, чим порушено норми чинного законодавства.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення в заявленій сумі, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Тернопіль»(м. Тернопіль, вул. Руська, 24, код ЄДРПОУ 31994975, р/р 26003301682782 в ЦВ «Промінвестбанк»м. Тернопіль, МФО 338426) на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(м. Київ, вул. Ковпака, 29) в особі Тернопільської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»(м. Тернопіль, вул. С. Качали, 5, код ЄДРПОУ 09338019, рахунок 29092770990014 в Тернопільській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 338017):

-          29 606 (двадцять дев'ять тисяч шістсот шість) грн. 50 коп. боргу;

-          296 (двісті дев'яносто шість) грн. 07 коп. державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –10 квітня 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя