Рішення

від 06.04.2009 по справі 16/45пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/45пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09                                                                                 Справа № 16/45пн.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий контур", м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Борзова Н.В., дов. від 20.01.09.;

від відповідача –Шелудченко Н.В., дов. від 15.10.08. № И01/03-30/7212/0/2-08,

                            Саркісян Я.Ш., дов. від 02.07.08. №И 01/03-30/4915/0/2-08,

                                               ВСТАНОВИВ:

              Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок шляхом зарахування надмірно сплачених позивачем у 2008 році та в січні 2009 року сум у розмірі 11940,05грн. в рахунок майбутніх платежів, починаючи з лютого місяця 2009 року і далі.

          Листом, зданим до матеріалів справи у судовому засіданні 06.040.09., позивач письмово визначив, що предметом позову є перерахунок надмірно сплачених позивачем грошових коштів за оренду земельної ділянки.

          Підставами позову позивач вважає надмірну сплату грошових коштів в якості орендної плати за користування земельною ділянкою, що суперечить умовам укладеного з відповідачем договору. При цьому позивач стверджує про помилкову оцінку відповідачем земельної ділянки, яку займає позивач.

Нормативно позивач обґрунтовує позовні вимоги нормами 193,284 ГК України, ст.ст.21,30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.13,14,27 Закону України «Про плату за землю», Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.06.№18/15/21/11 та умовами договору.

          Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач помилково здійснив грошову оцінку земельної ділянки, у зв'язку з чим неправомірно збільшив розмір орендної плати позивачеві за користування земельною ділянкою на умовах оренди. За таких підстав, вважає позивач, він позбавлений можливості сплачувати орендну плату у розмірі 793,48грн., встановленому договором оренди земельної ділянки від 08.11.06. №040640200260.

Позивач протягом періоду 2008 року та в січні 2009 року сплачував, по твердженню позивача, неправомірно завищену відповідачем орендну плату за земельну ділянку –1853,33грн. (в січні 2009 року 2135,03грн.), що суперечить умовам вказаного договору, і просить суд зобов'язати відповідача перерахувати надмірно сплачені грошові кошти за оренду земельної ділянки в рахунок майбутніх платежів.

Розрахунок надмірно сплаченої суми позивач здійснив на суму 11940,05грн., тобто, від фактично сплачених грошових коштів у вказаний період з розрахунку 1853,33грн. позивач відрахував щомісячний платіж орендної плати в сумі 793,48грн., обумовлений договором (як вважає позивач).

Відповідач відзивом від 06.04.09. № 01/03-110/1967/0/2-09 проти позову заперечує, посилаючись на відсутність підстав заявлених вимог, оскільки відповідач не порушував прав та охоронюваних законом інтересів позивача, і позивач самостійно розраховує орендну плату за землю. Також відповідач вказав про відсутність доказів у справі щодо помилковості проведеної грошової оцінки землі і зазначив, що проведення грошової оцінки землі та видача довідок для землекористувачів для самостійного розрахування розміру орендної плати є компетенцією Управління нерухомим майном Луганської міської ради.

          Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до норми ст.55 Конституції України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України - захист цивільних прав та інтересів судом кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Даною нормою встановлено способи захисту прав, які повинні бути дотримані особою, що звертається до суду за захистом, а саме: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Предметом позову є матеріально-правова вимога, яка випливає із спірного правовідношення і з приводу якого суд повинен винести рішення по справі.

З матеріалів позову вбачається, що позивач намагається судовим рішенням змінити вимоги рішення  Луганської міської ради від 28.12.07. №28/10 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Луганська» та умови укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 08.11.06. №040640200260, згідно якого позивач самостійно розраховує розмір щомісячної орендної плати за землю і конкретний розмір (як вказує позивач 793,48грн.) щомісячної орендної плати договором не встановлено.  Між тим позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії, що явно суперечать Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про плату за землю»та прийнятому з цього приводу рішенню органу місцевого самоврядування в м. Луганську.

Враховуючи викладене та зважаючи на правила ст. 11,16,509,629 Цивільного кодексу  України (далі за текстом –ЦК України) та правила правового інституту землекористування і проведення грошової оцінки земель, вимога про: «зобов'язання відповідача здійснити перерахунок шляхом зарахування надмірно сплачених позивачем у 2008 році та в січні 2009 року сум у розмірі 11940,05грн. в рахунок майбутніх платежів, починаючи з лютого місяця 2009 року і далі»- заявлена без дотримання правил закону і позивач намагається захистити своє право на незгоду з постановленим відповідачем рішенням від 28.12.07. №28/10 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Луганська»у спосіб, не передбачений законом.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки спосіб захисту права обрано позивачами не у відповідності до вимог закону.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,204,629 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          1. Відмовити у позові.

          2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення підписане 10.04.09.            

Суддя                                                                                            Р. Шеліхіна