Рішення

від 30.03.2009 по справі 26/38-09-971

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/38-09-971

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2009 р.Справа  № 26/38-09-971

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю  представників :  

від позивача :  Шульга  П.І. за довіреністю від 05.05.2008 р.;

від відповідача :  не з'явився;  

За позовом : Закритого акціонерного товариства  „УКРАГРОТЕХНІКА”  в особі  філії „Обрій”

до відповідача :  Приватного підприємства „Вега”

про  стягнення  166711,75 грн., -

в с т а н о в и в  :

Закрите акціонерне товариство  „УКРАГРОТЕХНІКА”  в особі  філії „Обрій”  ( далі –позивач) звернулось із  позовом до Приватного підприємства „Вега ” ( далі -  відповідач ) про стягнення  166711,75 грн.  посилаючись на наступне.

27 червня 2008 року між  сторонами у справі укладений договір №  7/11 на виконання робіт (далі –Договір).  

Згідно умов Договору відповідач доручав, а позивач зобов'язався  виконати відповідно до умов договору роботу, а відповідач  зобов'язується прийняти цю роботу  та оплатити її.

Позивачем умови договору виконанні в повному обсязі, про що свідчить акт виконаних робіт від 1 серпня 2008 року на суму 592170 грн.

Остаточний розрахунок згідно п. 3.2.3 Договору мав бути проведений протягом 3 –банківських  днів з дня підписання актів здачі - приймання виконаних робіт.  У вказаний строк відповідач розрахунок не провів, але  наявний борг частково в сумі  453820 грн. погасив. Таким чином за ним утворився залишок боргу в сумі 138350 грн., який дотеперішнього часу ним не сплачено.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт по Договору.

Свої вимоги позивач ґрунтує вимогами ст.ст. 525, 526  ЦК України.

Відповідно до  вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань” відповідачеві  на залишок боргу нараховано  пеня в розмірі           28 361,75 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Під час розгляду справи позивач в усній формі ( зазначено у протоколі судового засідання) уточнив вимоги та  просив вважати правильними суму стягнення основного  боргу  в розмірі 138350 грн., а не 88250 грн. як зазначено у проханій частині позову.

Відповідач в судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення ( у справі), причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає справу згідно правил                                          ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі Договором № 7/11 від 27 червня 2008 року ( а.с. 7-8);  актом здачі приймання виконаних робіт від  1 серпня 2008 року до Договору № 7/11 від 27 червня 2008 року, складеного та підписаного обома сторонами ( а.с. 10), згідно якого борг відповідача перед позивачем за виконані по вказаному Договору роботи складає 592170 грн. При цьому зауважень по  результатам  виконання Договору немає. Вказаний акт суд приймає до уваги оскільки він не викликає у суду сумнівів.

Ураховуючи часткову сплату боргу відповідачем, про що зазначено вище, залишок боргу  відповідача по договору складає  138350 грн. який дотеперішнього часу ним не сплачено.

Дана обставина свідчить про порушеними з боку відповідача приписів  ст. 525 Цивільного кодексу України, згідно з якою одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та вимог ст. 526 Цивільного кодексу України,  згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення пені суд вважає що він  виконаний неправильно за таких підстав.   

Згідно пункту 6 статті 232  Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

При цьому, стягуючи штрафні санкції, необхідно також враховувати строк позовної давності в 1 рік, встановлений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.2.3 Договору передбачено, що  замовник  ( відповідач у справі)  проводить оплату  вартості виконаних робіт протягом 3-х  банківських  днів з дня підписання актів здачі - приймання виконаних робіт.   Акт здачі приймання виконаних робіт  підписаний сторонами   1 серпня 2008 року. Отже 4-й банківський день після  дати  цього акту є                            05.08.2008 року і саме з цієї дати слід нараховувати пеню.

Таким чином, виходячи з наведеного  строк нарахування пені слід розраховувати за період з 5.08.2008 року, та протягом 6 місяців ( 180 днів ), тобто до 05.02.2009 року, а не протягом 205 днів, як зазначено позивачем.  

З приведеного випливає, що розмір пені встановлений пунктом 4.1 Договору (0,1 %  від вартості несплаченої суми за кожний день прострочення) за вказаний період з 05.08.2008 року по 05.02.2009 рік  складає  24903 грн., виходячи з такого розрахунку : 138350 грн. х 0,1% х 180 днів.

Таким чином,  з відповідача  слід стягнути суми основного боргу в  розмірі                     138 350 грн. та пені в розмірі   24903 грн.

Оцінюючи вищеприведене суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними  тому позов підлягає задоволенню але частково з урахуванням  приведеного судом розрахунку пені.

           Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись   ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з  Приватного підприємства  «Вега»(  65043, м. Одеса, вул. Комарова, 10; код ЄДРПОУ  32539834 ) на користь Закритого акціонерного товариства  «Украгротехніка»                       ( м. Київ,  пров. Тбіліський, 4/10;  ідентифікаційний код  30782457 )  в особі  філіалу «Обрій»( 20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів, вул. Леніна , код ЄДРПОУ  25872600 ) : суми основного боргу в  розмірі  138 350 (сто тридцять вісім тисяч триста п'ятдесят ) грн.,  суму  пені в розмірі  24903 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот три) грн.,  державного мита в сумі 1632 (одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 53 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118  (сто вісімнадцять) грн.

В іншій частині вимог –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.