Постанова

від 13.04.2009 по справі 34/348-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/348-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2009                                                                                       Справа№  34/348-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Прудніков В.В. (доповідач)

суддівБілецька Л.М., Ясир Л.О. ( зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження  №  170  від 13.04.09р.)

при    секретарі    судового засідання: Вовченко О.В.   

за  участю   представників сторін:від позивача:

від відповідача:

Сапранов О.О. представник, довіреність № б/н від 16.02.09р.; Дзигуненко М.В., представник, довіреність № б/н від 17.11.08р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Верхньодніпровський сирзавод” м.Верхньодніпровськ

на рішеннявід   10.02.09р.   

господарського судуДніпропетровської області

у справі№ 34/348-08

за  позовом товариства з обмеженою відповідальністю ”Прімавера-Пак” м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю ”Верхньодніпровський сирзавод” м.Верхньодніпровськ

простягнення 17117  грн. 34коп.

          У судовому засіданні оголошена   вступна та резолютивна частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.09р. у справі № 34/348-08 (суддя Примак С.А.) стягнуто  з товариства з обмеженою відповідальністю ”Верхньодніпровський сирзавод” м. Верхньодніпровськ на користь  товариства з обмеженою відповідальністю ”Прімавера-Пак” м. Київ 16309 грн. 04 коп. заборгованості за товар поставлений по накладних № № РН-0000299 від 13.05.2008р., № РН-0000318 від 19.05.2008р., № РН-0000347 від  28.05.2008р., № РН-0000379 від 12.06.2008р., № РН-0000400 від 20.06.2008р., № РН-0000472 від 21.07.2008р., 695 грн. 14 коп. пені, 88 грн. 23 коп.  суми 3% річних, 170 грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита, 117 грн.         83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

            Товариство з обмеженою відповідальністю ”Верхньодніпровський сирзавод” м.Верхньодніпровськ   оскаржує зазначене рішення  суду, просить його скасувати,  посилаючись на порушення судом при його прийнятті норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема заявник скарги зазначає, що  суд прийняв рішення у судовому засіданні яке відбулося –10.02.2009р., без участі представника сирзаводу і тому відповідач був позбавлений можливості надати суду додаткові документи необхідні для розгляду справи, а саме акти про виявлення невідповідності якості товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Прімавера-Пак” м. Київ  у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  10.02.09р. у справі № 34/348-08 залишити без змін оскільки воно відповідає нормам діючого законодавства, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ”Верхньодніпровський сирзавод” м. Верхньодніпровськ   залишити  без задоволення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що підстави  для задоволення  апеляційної скарги відсутні  виходячи з наступного.

Між  товариством з обмеженою відповідальністю “Прімавера-Пак”(Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю” Верхньодніпровський сирзавод”  (Покупець)  укладено договір № ДГ-20/03 від 20.03.07р. на поставку багатошарових термоусадочних  пакетів АМІВАКR  без поліграфії та з  поліграфією виробництва  ТОВ ПКФ “Атлантис-Пак” Російська Федерація, які призначені для дозрівання, зберігання та пакування твердих сирів.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що Продавець зобов'язується постачати товар окремими партіями згідно попередніх заявок Покупця на умовах FCA  Франко-Перевізник. Місце навантаження –м. Київ. Місце розвантаження –м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області   (згідно правил Інкотермс, 2000). Перевізник-ПІК “ААЗ Трейдінг Ко” (“Авто люкс”).

В заявці Покупець вказує: асортимент та кількість необхідного товару, а також термін постачання товару (п.2.2 договору).

Прийомка товару  здійснюється Покупцем відповідно до видаткових накладних, які виписуються Продавцем на фактично  надану кількість товару та згідно з Інструкціями П-6, П-7 ( п.2.3 договору).

Порядок  розрахунків за поставлений товар визначено п.5.1 договору –не пізніше 10-ти банківських діб з моменту відвантаження  шляхом перерахування коштів за кожну відвантажену партію товару.

По накладних № № РН-0000299 від 13.05.2008р., № РН-0000318 від 19.05.2008р., № РН-0000347 від  28.05.2008р., № РН-0000379 від 12.06.2008р., № РН-0000400 від 20.06.2008р., № РН-0000472 від 21.07.2008р., відповідачу здійснено поставку товару на загальну суму 59807 грн. 67 коп. Оплата товару відповідачем здійснена частково у сумі 43498 грн. 63 коп., що підтверджується матеріалами справи зокрема банківськими виписками від 27.05.08р., 10.06.08р., 19.06.08р., 14.07.08р., 18.07.08р.

В апеляційній скарзі у якості причини неоплати товару відповідач  посилається на те, що  отриманий товар не відповідав вимогам по якості. В обґрунтування цих заперечень надав акти про виявлення  невідповідності  якості товару №№ 3 від 18.05.08р., 4 від 27.05.08р., 5 від 10.06.08р., 6 від 19.06.08р., 7 від 20.07.08р., 8 від 15.08.08р.

Як зазначалось вище сторони у п.2.3 договору визначили, що прийомка товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції Держарбітражу СРСР від 25.04.66р. № П-7. Надані  відповідачем акти прийомки не відповідають вимогам Інструкції П-7, складені з порушенням п.п.13.14,15,16,17,18,19,20,29 цієї Інструкції.

Дані акти носять односторонній характер і не можуть служити доказом отримання неякісного товару.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача стягнувши з відповідача вартість  поставленого йому товару у сумі 16309 грн.04 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового  зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 договору за порушення строків оплати товару встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Оскільки прострочка оплати товару мала місце вимоги позивача в частині стягнення пені та річних судом першої інстанції задоволено обґрунтовано.

Враховуючи зазначені обставини підстави  для задоволення  апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 , 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                            П О С Т А Н О В И В :

         Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  10.02.2009 року  у справі № 34/348-08  -  залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ”Верхньодніпровський сирзавод” м. Верхньодніпровськ   залишити без задоволення.

       Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                             В.В.Прудніков

Суддя                                                                                    Л.М.Білецька

         Суддя                                                                                    Л.О.Ясир