Рішення

від 31.10.2013 по справі 523/4786/13-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4786/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Суворовський районний суд міста Одеси

у складі:

головуючого судді Пепеляшкова О.С.

при секретарі Лапчинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 18 цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг УкраїнаВ» до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „УкрсервісВ» , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг УкраїнаВ» , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „УкрсервісВ» про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» , ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів в солідарному порядку за кредитним договором заборгованість за кредитом, після уточнення заявлених позовних вимог яка складає 442 429,95 грн., а також судових витрат, посилаючись на те, що відповідачі належним чином свої зобов’язання не виконують.

ОСОБА_1, не погоджуючись з заявленими до нього позовними вимогами, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, в який просив визнати договір поруки № SR-SME509/204/2008 від 25.07.2008р., укладеним між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» - припиненим, посилаючись на те, що протягом шести місяців з дня настання терміну виконання та одного року з моменту укладення договору поруки зобов’язання позивач не звертався до нього з вимогою про виконання зобов’язання.

Представник позивача надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та задовольнити позов, в судове засідання не з’явився; в запереченнях проти зустрічного позову ОСОБА_1 ТОВ «ОТП Факторинг Україна» посилалось на те, що до поручителя направлялись досудові вимоги.

Представник ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» визнав позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в частині стягнення суми заборгованості всього в розмірі 369 055,73 грн., посилаючись на власний розрахунок; вважав позов ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

ОСОБА_1 заперечував проти позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві, та просив відмовити позивачу у задоволенні позову, позовну заяву про визнання договору поруки припиненим просив задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, що з’явились до суду, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягає частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява ОСОБА_1 має бути задоволена з наступних підстав.

25.07.2008р. між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» було укладено кредитний договір № CrL-SME509/204/2008, відповідно до умов якого позичальникові було надано кредит в розмірі 500 000 грн. строком до 25.07.2009р. (а.с. 6-11).

27 липня 2009 року до договору про надання кредитної лінії було внесено зміни щодо суми виданого кредиту, строку повернення кредиту та процентної ставки, так, суму виданого кредиту склала 339 570,06 грн.; строк повернення кредиту -до 25.07.2010р. (а.с. 12-17).

Згідно п. 1.1. частини № 2 кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у кредитному договорі. Порядок виконання боргових зобов'язань за кредитним договором встановлений пунктом 1.5 частини № 2 кредитного договору, зокрема, відповідно до підпункту 1.5.1 погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів за додатком № 1 до кредитного договору шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому кредитним договором, проценти мають сплачуватися позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів.

25 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-SME509/204/2008, відповідно до умов якого поручитель зобов’язався відповідати як солідарний боржник за кредитним договором № CrL-SME509/204/2008 між банком та ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „УкрсервісВ» від 25.07.2008р. (а.с. 21); а 27.07.2009р. між банком та поручителем було укладено додатковий договір № 1 до говору поруки, предметом зобов’язання поручителя по якому виступив кредитний договір № CrL-SME509/204/2008 від 25.07.2008р. з існуючими змінами (а.с. 23). Пункт 4.1 договору поруки містить зазначення того, що він діє до повного виконання зобов’язань за кредитним договором.

З метою досудового врегулювання спору банк звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором листами від 11.11.2009р. за № 22-2/221419 на адресу ОСОБА_1 (а.с. 24) та від 11.11.2009р. за № 22-2/221418 на адресу ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» (а.с. 25), разом з тим жодних доказів отримання вказаних вимог відповідачами ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не наводить.

ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „УкрсервісВ» не зробила своєчасну оплату по кредиту й нарахованих відсотках, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість за кредитом, яка станом н 07.05.2013р. становить 442 429,95 грн., що складається з залишку заборгованості за кредитом - 295 080,23 грн., суми пені за прострочення виконання зобов'язань - 30 052,05 грн., суми відсотків за користування кредитом - 117 296,95 грн. (а.с. 125).

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником вимог ЗАТ «ОТП Банк» щодо відповідача згідно копії договору купівлі-продажу кредитного портфелю (а.с. 38-41).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що у позичальника ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» існує обов’язок щодо погашення наявної заборгованості за кредитом, проти якого (обов’язку) представник відповідача не заперечує.

Судом не приймаються до уваги заперечення представника ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» проти розрахунку відповідача, а також не може бути прийнятий до уваги розрахунок суми боргу, наданий ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» (а.с. 130), так як він не відображає усього періоду користування грошима, не містить зазначення усіх платежів з боку ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» з урахуванням відсотків за весь період з часу надання кредиту, розмір пені без пояснень розрахований за менший проміжок часу, а графа „сума відсотків і тіла для розрахунку пеніВ» взагалі носить згідно відповідної відмітки довідковий характер.

Стосовно вимог ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Уразі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно положень ч. 11 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строки визначаються роками, місяцями, тижнями, днями або годинами - ч.1 ст. 252 ЦК України.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати - ст.ст. 251,252 ЦК України.

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч.4 ст.559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про визнання договору поруки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не приймаються до уваги судом заперечення ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про те, що поручителю надсилались відповідні вимоги, так як доказів їх отримання (проти чого заперечував ОСОБА_1Л.), позивач не зазначив.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь позивача суми заборгованості в розмірі 442 429,95 грн.; також має бути задоволений зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.

В силу статті 88 ЦПК України з ТОВ „ВКФ „УкрсервісВ» на користь позивача підлягає стягненню 3 219 грн. сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору, та з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ОСОБА_1 - 114,70 грн.

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг УкраїнаВ» - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „УкрсервісВ» (ідентифікаційний номер 24529863) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг УкраїнаВ» суму заборгованості в розмірі 442 429,95 грн., яка складається з залишку заборгованості за кредитом - 295 080,23 грн., суми пені за прострочення виконання зобов'язань - 30 052,05 грн., суми відсотків за користування кредитом - 117 296,95 грн., стягнути понесені судові витрати в сумі 3 219 грн. а всього стягнути - 445 648,95 грн.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати договір поруки № SR-SME509/204/2008 від 25.07.2008р., укладеним між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» - припиненим.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг УкраїнаВ» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені судові витрати в сумі 114,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м.Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя