Вирок

від 07.11.2013 по справі 523/12120/13-к

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Дело № 523/12120/13-к

Провадження № 1кп/523/373/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2013 Суворовський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді ГОНЧАРОВА Б.П.

секретаря КЛОЧКОВОЇ Т.В.

прокурора КОБЛОВА С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013170110000331 відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженому, по звинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України

В С Т А Н О В И В:

20.08.2012 року, приблизно о 08.00 годині, ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме допустив порушення вимог п. п. 1.5, 2.3 «б», 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України, які вказують на те, що:

п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та, інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод руху пішоходів.

Порушення виразилися в тому, що водій ОСОБА_1 у вказаний день та час, керуючи технічно справним автомобілем «JAC», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи рух по вул. Грушевського в Суворовському районі м. Одеси, в районі перехрестя з вул. Парковою, не був уважним та не надав переваги пішоходу ОСОБА_2, яка переходила проїжджу частину вул. Грушевського по пішохідному переходу на дозволений для неї зелений сигнал світлофора, в напрямку справа наліво відносно лінії його руху, продовжив рух на червоний сигнал світлофора та скоїв на вказаного пішохода наїзд.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи № 479 від 25.02.2013 р., в наслідок вищевказаної ДТП потерпілій ОСОБА_2 спричинені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно - мозкова травма в формі забиття головного мозку легкого ступеню, лінійний перелом піраміди лівої скроневої кістки, крововиливи під тверду (субдуральне) і м'які мозкові (субарахноідальне) оболонки, травматичний розрив лівої барабанної перетинки, подапоневротична гематома потиличної області, забиття кульшового суглобу. Описані пошкодження відповідно до п. 2.1.3 «б» «Правил судово - медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 року), відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

ОСОБА_1 свою провину у скоєнні злочину передбаченому вище визнав у повному обсязі та повідомив, що злочин він вчинив при обставинах та способом викладених у обвинувальному акті.

Окрім повного визнання своєї провини, його винуватість доведена матеріалами справи.

ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст. 349 ч. 3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Умисні дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обговорюючи питання щодо обрання виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та суспільну небезпечність.

ОСОБА_1 раніше не судимий, визнав свою провину, має постійне місце мешкання, під час досудового розслідування з`явився із зізнанням та каяттям, активно сприяв розкриттю злочину, тому ці обставини суд визнає як пом`якшуючі покарання згідно ст. 66 КК України.

Обставини, які обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України органами досудового слідства та судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що покарання має бути обране у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України - умовне покарання.

В ході судового розслідування до ОСОБА_1 заявлений цивільний позов на суму 67 949 гривень 77 коп. потерпілою ОСОБА_2, яка просила розглядати справу за її відсутністю, але даний позов суд вважає за можливим залишити без розгляду за ради інтересів потерпілої, та рекомендувати ОСОБА_2 звернутися за його розглядом у порядку цивільного судочинства, у зв`язку з тим, що цивільний позов ОСОБА_2 у частині витрачених коштів на сторонній догляд у розмірі 3000 гривень, та 10 тисяч гривень, що мають в подальшому витрачені на ліки для одужання позивачки не підтверджений якимось документами. Крім того, згідно довідки КУ «Міська клінічна лікарня 11» від 03.04.2013 року за час лікування ОСОБА_2 нею були придбані медикаменти згідно листа призначень, але де були придбані ці медикаменти та за якими цінами лікарні невідомо, та за листком лікарських призначень, доданим до позову не вбачається у якому саме році були виконані саме ці лікарські призначення.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст. 286 ч. 2 КК України та піддати покаранню у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортним засобами на строк 2 роки.

Згідно ст. 75 КК України основне покарання вважати умовним з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На основі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1:

- не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ (кримінально виправна інспекція);

- повідомляти КВІ про зміну місця мешкання та роботи

Строк покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі НДЄКЦ ( р/р 31250272210015 а ГУДКУ в Одеської області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222) за проведення експертиз 2640 гривень 60 коп., на користь Одеської філії ТОВ «Експерт Ассістанс» (п/р 26501676 у відділенні № 11 ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851, ЗКПО 37903333) за експертний висновок № 13/140 1758 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі КУ «Міська клінічна лікарня № 11» м. Одеси (р/р 35426037002276, код 02774415, МФО 828011, в ГУГКСУ Одеської області) за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 551 гривню.

Цивільний позов ОСОБА_2 на суму 67 949 гривень 77 коп. заявлений до ОСОБА_1, залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений на протязі 30 діб до Одеського апеляційного суду з дня його проголошення усіма учасниками судового розгляду.

СУДДЯ: