Рішення

від 07.04.2009 по справі 29/118-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/118-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р.                                                Справа № 29/118-09 вх. № 1921/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Єськов І.І.

першого  відповідача - Шевченко В.В.

другого відповідача - Кипенко Я.І.

розглянувши справу за позовом АТ "Нетбрідж транзіт інк", м. Панама  

до  ПП "Авто - Альянс", с. Тернова та до ПП "Південь-Автоленд"  

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Позивач - акціонерне товариство «НЕТБРІДЖ ТРАНЗІТ ІНК» - звернувся догосподарського суду з позовом про визнання недійсним договору поставки № АА/П003-52 від 17 лютого 2009 року укладеного між приватним підприємством „Авто-альянс”, ЄДРПОУ 33010749 та приватним підприємством „Південь-Автоленд”, ЄДРПОУ 33391645.

В призначеному 07 квітня 2009 року засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить суд позов задовольнити. Відповідачі письмового відзиву на позовну заяву не надали, проте Відповідач 1 забезпечив явку свого представника в призначене судове засідання. Представник Відповідача 1 проти задоволення позову заперечував.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази встановив наступне.

Позивач - акціонерне товариство «НЕТБРІДЖ ТРАНЗІТ ІНК» є власником приватного підприємства «Авто-Альянс» (надалі Відповідач 1) на підставі договору купівлі-продажу від 26 січня 2009 року, згідно з яким позивачем була придбана 100%  частка  статутного капіталу Відповідача 1.

17 лютого 2009 року ПП «Авто-Альянс»  був укладений договір поставки АА/П003-52 з приватним підприємством «Південь –Автоленд» (надалі Відповідач 2). Згідно з цим договором Відповідачем 1 були продані  Відповідачу 2 автомобілі та інші транспортні засоби на загальну суму 618 526 208,04 грн.

Позивач вважає, що вказаний договір, який був укладений Відповідачем 1 та Відповідачем 2 суттєво порушує права  Позивача та третіх осіб, був укладений з перевищенням директором ПП „Авто-Альянс” своїх повноважень наданих йому Статутом підприємства.

В момент здійснення правочину, що оспорює Позивач, весь товар, що був предметом договору поставки № АА/П003-52 від 17 лютого 2009 року знаходився в заставі у третіх осіб: ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», код 14305909 на підставі договору застави товарів в обігу № 11/1-002 від 09 січня 2009 року; ЗАТ «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК», код юридичної особи 34576883 на підставі договору застави товарів в обороті № 27/08-Z4 від 13 лютого 2009 року; ВАТ ВТБ Банк, код юридичної особи 33294890 на підставі договору застави товарів в обороті № 100.2.3-01/174з-08 від 10.06.2008 року та договору № 2 про внесення змін до договору від 04.01.2009 року;   на підставі договору застави товарів в обороті № 100.2.3-01/173з-08 від 10.06.2008 року та договору № 2 про внесення змін до договору від 04.01.2009 року; на підставі договору застави товарів в обороті № 100.2.3-01/141з-08 від 26.05.2008 року та договору № 2 про внесення змін до договору від 04.01.2009 року;  ВАТ «Мегабанк», код юридичної особи 09804119 на підставі договору застави рухомого майна № ГД-04/2007-з від 13.02.09 року.

Згідно із 3.1.2. договору застави товарів в обігу № 11/1-002 від 09 січня 2009 року, що укладений між Відповідачем 1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»,  у випадку реалізації майна, що складає предмет застави, Заставодавець зобов'язаний замінити його іншим майном такої ж або більшої вартості протягом 3-х банківських днів за погодженням з Заставодержателем.

Згідно із підпунктом 2.1.2. договору застави товарів в обороті № 27/08-Z4 від 13 лютого 2009 року, що укладений між Відповідачем 1 та ЗАТ «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК», протягом строку дії цього Договору Заставодавець повинен забезпечити наявність товарів в обороті зазначених в цьому Договорі видаткових та родових характеристик на загальну суму (виходячи з балансової вартості) не  менше, ніж узгоджена Сторонами Оціночна вартість Предмету застави, зазначена в цьому Договорі. Згідно із підпунктом 5.3.9. цього ж договору, протягом всього строку дії цього Договору заставодавець зобов'язаний забезпечити набуття у власність товарів в обороті у кількості, достатній для підтримання постійного обсягу наявних в заставі у Заставодержателя товарів в обороті на суму, що дорівнює Оціночній вартості Предмету застави, зазначеній в цьому Договорі.

Згідно із підпунктом 2.2.4. договору №  2 від 04.01.2009 р. про внесення змін до договору застави товарів в обороті № 100.2.3-01/174з-08 від 10.06.2008 року, що був укладений між Відповідачем 1 та ВАТ ВТБ Банк,  у разі реалізації Предмету застави або його частини замінити його протягом трьох робочих днів іншим аналогічним за вартістю та якістю і таким, що задовольняє Заставодержателя майном,  або (незалежно від строку) виконати Основне зобов'язання у повному обсязі на протязі чотирнадцяти календарних днів з моменту реалізації Предмету застави або його частини.  Заміна товарів в обороті, що є Предметом застави, здійснюється шляхом заміни їх іншими товарами такої  ж або більшої вартості та такої ж або вищої  якості, які фактично знаходяться у власності Заставодавця на момент такої заміни,  без укладання  додаткової угоди та нового Переліку до цього Договору. Аналогічні норми містяться також у договорах (договори №  2 від 04.01.2009 року) про внесення змін до договорів 100.2.3-01/173з-08 від 10.06.2008 року та 100.2.3-01/141з-08 від 26.05.2008 року.

До моменту укладення договору поставки № АС/П003-52 від 17 лютого 2009 року заставодержателі не були повідомлені про майбутню реалізацію всього товарного залишку ПП „Авто-Альянс” , що є предметом договору застави. Таким чином, Відповідач 1 був зобов'язаний повідомити заставодержателів про відчуження  предмета застави, а також товарів, що могли замінити предмет застави. Відповідач 1 зобов'язаний негайно здійснити таку заміну  у разі відчуження предмету застави. Водночас, така заміна предмету застави не була здійснена Відповідачем 1, в порушення вимог договорів застави товарів в обороті.

Проте, зазначені обставини не можуть бути підставою для визнання спірного договору недійсним. Так, відносини щодо передання товарів в обороті врегульовано Законом України "Про заставу". Відповідно до ст. 42 ЗУ "Про заставу" заставодавець – ПП "Авто-Альянс" при заставі товарів в обороті зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави відповідно до правил розділу ІІІ цього закону. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості (ст. 43 ЗУ "Про заставу"). Відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону при заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності. Тобто, виходячи з аналізу наведених норм, законодавством не заборонено відчуження заставлених товарів в обороті. Закон не ставить в залежність дійсність  угод від того чи був їх предмет переданий в заставу за договором застави з третіми особами.

Крім того, відповідно до умов вказаних вище договорів застави товарів в обороті заставодержатель дозволив відчуження предмету застави. Відповідно до умов договорів застави Відповідач 1 при відчуженні товарів повинен лише замінити його на інше. Будь-яких умов щодо заборони відчуження, а також вимог щодо отримання у заставодержателя попередньої згоди на відчуження товарів договори застави не містять.

Відповідно до пункту 7.5 статуту Відповідача 1 7.5   Виконавчим органом Підприємства є Директор. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Підприємства і підпорядкований Власнику у рамках компетенції і прав, визначених Статутом.

Відповідно до пункту 7.6. статуту директор підзвітний Власнику і організує виконання його рішень. Він не вправі приймати рішення обов'язкове для учасників Підприємства. Пунктом 7.7. статуту надані директору права, згідно з якими він без доручення діє від імені Підприємства, представляє  його у відносинах з органами державної влади та самоврядування, управліннями, правоохоронними органами, а також іншими юридичними і фізичними особами; розпоряджається  у встановленому порядку майном  та  коштами  Підприємства, укладає  договори (угоди) видає  довіреності,  відкриває  в   установах  банків  поточний  та  інші  рахунки; організовує бухгалтерський облік, звітність та несе відповідальність за їх повноту та достовірність. Здійснює  інші  повноваження,  що  обумовлені  законодавством  i  Статутом  Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Загальних зборів учасників та/або зборів трудового колективу. Тобто, статутом не встановлено будь-яких обмежень повноважень директора на укладення правочинів в залежності від їх суми, виду розрахунку, оптового чи роздрібного продажу/купівлі товару. Проте. Власник підприємства не має права втручатися в ведення господарської діяльності позивача.

Є безпідставним твердження позивача про те, що Договір поставки № АС/П003-52 від 17 лютого 2009 року передбачає поставку товарів  до моменту його оплати покупцем, а також можливість розрахунку за поставлені товари з використанням векселів як підставу для визнання його недійсним, оскільки законодавством не заборонений вексельний розрахунок за поставлені товари.

Посилання Позивача на порушення його прав є необґрунтованим, оскільки із матеріалів справи видно, що власником майна на час укладення угоди про поставку товарів була юридична особа – ПП "Авто-Альянс". Укладеними угодами безпосередніх прав позивача не порушено, оскільки власником майна були юридична особа – ПП "Авто-Альянс", а не позивач. Відповідно до статуту Відповідача 1 останній має повне право розпоряджатися майном та коштами підприємства, вільно та без окремо виданих повноважень власника, лише на підставі статуту укладає договори (угоди, контракти). Відповідно до законодавства України підприємство є власником майна, переданого йому у власність засновниками та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Право на звернення до суду із вимогою про визнання правочинів недійсними мають сторони, між якими укладено правочини, та інші особи, безпосередньо права яких порушено.

До прав позивача, як учасника підприємства належить право брати участі в управлінні, брати участі у розподілі дивідендів, одержувати інформацію про діяльність підприємства і т.п. Тобто до прав учасника підприємства не належить право ведення господарської діяльності. Позивач не є стороною в угодах, указаних у судових рішеннях, і безпосередньо його прав ці угоди не зачіпають.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довів суду обґрунтованість своїх вимог щодо неправомірності укладання згадуваного договору.

Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків. Окрім того, у діях сторін була головна ознака правочину - спрямованість на встановлення припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Тобто волевиявлення учасників правочину відповідає їхній дійсній волі. Позивачем не доведено, що оскаржуваний договір суперечить цьому Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене вище, суд керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-86 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові АТ "Нетбрідж транзіт інк" до ПП "Авто-альянс" відмовити повністю.

В позові АТ "Нетбрідж транзіт інк" до Приватного підприємства "Південь-Автоленд" відмовити повністю.

Суддя