Постанова

від 09.04.2009 по справі 28/170-08-4621

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/170-08-4621

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2009 р. Справа № 28/170-08-4621

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Л.В. Поліщук

Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній,

за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився,

від відповідача –О.В. Цапенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Благо”

на рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2009р.

у справі № 28/170-08-4621

за позовом ПП „Тайфун”

до Селянського (фермерського) господарства „Благо”

про стягнення 33938,40грн.,

встановив:

ПП „Тайфун” звернулося до господарського суду з позовом                           про стягнення з Селянського (фермерського) господарства „Благо”                   (далі - СГ „Благо”) заборгованості за поставлене дизпаливо у загальній сумі 33938,40грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2009р. (суддя Г.І. Гуляк) позов задоволено з посиланням на те, що СГ „Благо” не сплатило ПП „Тайфун” 33938,40грн. за одержане за накладною № РН-0001637                     від 19.08.2006р. дизпаливо.

СГ „Благо”, не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме:

-          оскаржене рішення прийнято за відсутністю представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, місце і час розгляду позовної заяви;

-          ПП „Тайфун” підписало від імені керівника СГ „Благо” акт приймання-передачі продукції без дати та місця його складання та видаткову накладну №РН-0001637 від 19.08.2006р.;

-          здійснення позивачем поставки на адресу відповідача товару повинно бути підтверджено товарно-транспортною накладною, яка в матеріалах справи відсутня;

-          оскільки між ПП „Тайфун” та СГ „Благо”, як суб'єктами господарювання, не було укладено договору в письмовій формі, позивач, відповідно до ст.33 ГПК України, повинен був обґрунтувати підстави виникнення заборгованості відповідача;

-          судом не дана оцінка правової природи виниклих між позивачем та відповідачем відносин, оскільки з моменту отримання товару відповідачем, як зазначено в довіреності на отримання цінностей серії МАЕ №160022 від 19.08.2006р., та до моменту звернення позивача з позовом минуло більше ніж один рік, а відповідно до ч.3 ст.925 ЦК України до вимог, що витікають з договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, визначеному відповідно з транспортними кодексами.

В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, і одночасно повідомив, що сплатив суму заборгованості за отримане дизпаливо 33938,40грн. та надав в якості доказів оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів № 25-28 від 2.04.2009р.-7.04.2009р., виданих позивачем                ПП „Тайфун”, з яких вбачається, що останній прийняв від СГ „Благо” в погашення заборгованості суму 33938грн. 40 коп. Копії вказаних квитанцій залучені до матеріалів справи.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

ПП „Тайфун” 19.08.2006р. поставило відповідачу дизпаливо на загальну суму 33938,40грн., що підтверджено рахунком-фактурою № СФ-31/84                від 19.08.2006р., податковою  накладною № 15492  від 19.08.2006р. та видатковою накладною № РН-0001637 від 19.08.2006р. (а.с. 40, 41, 42). Вказаний товар отриманий відповідачем за довіреністю серії МАЕ №160022 від 19.08.2006р., про що складений акт прийому передачі. (а.с.38, 39).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності із ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, а обов'язковість укладення договору поставки у письмовій формі чинним законодавством не передбачена.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки СГ „Благо” не сплатило ПП „Тайфун” за отримане дизпаливо 33938,40грн., місцевий господарський суд правомірно та згідно з чинним законодавством стягнув з нього вказану суму.

Твердження скаржника про порушення судом норми процесуального права внаслідок прийняття рішення за відсутністю представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про дату, місце і час розгляду позовної заяви, є безпідставним, оскільки матеріали справи містять поштове повідомлення (а.с.11), яке свідчить про отримання відповідачем 29.11.2008р. копії ухвали про порушення провадження у справі, яка була направлена на його адресу, вказану в позовній заяві і є адресою представника відповідача            Цапенко О.В., що вказана у довіреності (а.с.56), та інші поштові повідомлення про відправлення ухвал суду про відкладення розгляду справи, які повернуті органами зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання” та „за відмовою адресата від одержування”. (а.с. 18-20, 24-27, 51-54). До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Не приймається судом до уваги посилання скаржника на те, що                    ПП „Тайфун” підписало від імені керівника СГ „Благо” акт приймання-передачі продукції та видаткову накладну №РН-0001637 від 19.08.2006р., оскільки скаржник в порушення ст.33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, вказані обставини не довів.

Доводи скаржника стосовно того, що здійснення позивачем перевезення вантажу автомобільним транспортом повинно бути підтверджено товарно-транспортною накладною і застосовуватися скорочені строки позовної давності, апеляційна інстанція відхиляє так як позивач не зобов'язувався доставити позивачу товар, договір на перевезення з перевізником не укладався.

Сплата відповідачем боргу в сумі 33938,40грн. після прийняття рішення, що оскаржено в апеляційному порядку, не є підставою для скасування цього рішення, оскільки частиною першою статті 104 ГПК України, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення, не передбачено можливості такого скасування. (п.32 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/164 від 18.03.2008р.).

З урахуванням викладеного підстави для скасування рішення і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2009р.                           у справі № 28/170-08-4621 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко