26/34-09-814
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2009 р. Справа № 26/34-09-814
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Л.В. Поліщук
Суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання –О.О. Соломахіній,
за участю представника сторін:
від позивача –Р.В. Горобець
від відповідача –О.В. Михайловська,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПП „КАРРО”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.02.2009р.
про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 26/34-09-814
за позовом ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”
до ПП „КАРРО”
про виключення ПП „КАРРО” зі складу учасників ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”
встановив:
ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” звернулося до господарського суду з позовом про:
- витребування у ПП „КАРРО” документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності за 2005-2006 роки в частині доказів одержування прибутку від господарської діяльності;
- витребування у ПП „КАРРО” документів, що підтверджують право власності на майно, яке передано в якості внеску до статутного капіталу ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”: стелажі для бару в кількості 4 одиниці по 3180,0грн., флораріуму у кількості 1 одиниці вартістю 9960,0грн., акваріум 1 одиниця вартістю 19720,0грн., комп'ютер „Пентіум-4” вартістю 5600,0грн.;
- вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПП „КАРРО” вносити зміни до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” та заборони Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”;
- виключення ПП „КАРРО” зі складу учасників ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. порушено провадження у справі і її розгляд призначено на 11.03.2009р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. (суддя М.І. Никифорчук) задоволено клопотання ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” про вжиття заходів до забезпечення позову, а саме: заборонено ПП „КАРРО” вносити зміни до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”; заборонено відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”. Ухвала мотивована тим, що існує небезпека прийняття ПП „КАРРО” в односторонньому порядку рішень, які загрожують господарській діяльності ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” та можуть нанести товариству суттєвих майнових збитків, а тому зазначений позивачем спосіб забезпечення позову є обґрунтованим щодо заявлених вимог, не порушує прав інших осіб і не перешкоджає господарській діяльності відповідача.
ПП „КАРРО”, не погоджуючись з прийнятою судом ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову, звернулося із апеляційною скаргою в якій просить ухвалу скасувати. При цьому скаржником зазначено, що оскаржувана ухвала порушує права та законні інтереси ПП „КАРРО” на право реалізувати свої права як учасника товариства, крім того, скаржником зазначено, що він, як учасник ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”, не має сукупності голосів для прийняття в односторонньому порядку рішення.
В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги представник ПП „КАРРО”, що діє на підставі доручення б/н від 08.09.2008р., надав заяву про відмову від апеляційної скарги на підставі ст. 100 ГПК України, не обґрунтувавши підстав такої заяви.
Представник ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” визнав апеляційну скаргу обґрунтованою і просив не приймати відмову від апеляційної скарги, оскільки оскаржувана ухвала порушує права апелянта та зупиняє виконання рішення суду по іншій справі № 30/188-08-3737.
Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши заяву про відмову від апеляційної скарги і наявні у справі матеріали та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відмова від апеляційної скарги не приймається, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього кодексу.
У ч. 6 ст. 22 ГПК України зазначається, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
За змістом ст.66 ГПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви сторони, прокурора або з власної ініціативи суду. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суддя дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Тобто, при винесені ухвали від 23.02.2009р. господарський суд Одеської області повинен був обґрунтувати необхідність вжиття саме таких заходів по забезпеченню позову, вказати як саме невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте, при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції зазначено, що існує небезпека прийняття ПП „КАРРО” в односторонньому порядку рішень, які загрожують господарській діяльності ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” та можуть нанести товариству суттєвих майнових збитків, але в ухвалі не обґрунтовано зв'язок між прийнятими заходами та предметом позову, не вказано, як саме невжиття заборони ПП „КАРРО” вносити зміни до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” та заборони Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що є порушенням ст. ст. 66, 86 ГПК України.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006р. № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” та Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 роз'яснено, що при вирішені питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати діяльності юридичної особи. Більш того, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та з урахуванням запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2008р. у справі № 30/188-08-3737 (суддя Рога Н.В.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р., рішення загальних зборів учасників ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”, оформлене протоколом №3 від 31.01.2008р. про виключення ПП „КАРРО” зі складу учасників ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” визнано недійсним, в задоволенні скасування державної реєстрації змін до Статуту ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” про виключення ПП „КАРРО” зі складу засновників ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” відмовлено.
Згідно із ст.3 Статуту ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”, затвердженого установчими зборами засновників 03.02.2005р., учасниками ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” є ПП „КАРРО” та ТОВ „СПЛІТ ГРУП” із частками у статутному капіталі, відповідно до ст. 10 Статуту, ПП „КАРРО” - 25 %, ТОВ „СПЛІТ ГРУП” - 75%.
Відповідно із ст. ст. 58, 60 Закону України „Про господарські товариства” права учасника товариства на участь в управлінні господарським товариством здійснюються саме шляхом участі у роботі вищого органу управління та прийнятті рішень учасником або його уповноваженим представником. При цьому учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток в статутному фонді, а вищий орган управління товариством - загальні збори учасників можуть функціонувати та вважаються повноважними приймати рішення при наявності учасників, що мають не менше 60 % голосів (кворум).
З викладеного можливо зробити висновок, що ПП „КАРРО”, як учасник ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА”, не має можливості приймати в односторонньому порядку рішень.
Отже, заборона ПП „КАРРО” вносити зміни до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” позбавило відповідача можливості здійснювати свої корпоративні права і виконати рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2008р. у справі № 30/188-08-3737, а заборона Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ „СПЛІТ ГРУП ОДЕСА” зачіпає права Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської, який не був залучений до участі у даній справі.
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція не приймає відмову від апеляційної скарги, оскільки такі дії відповідача суперечать законодавству та порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб.
Ухвала господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. не відповідає нормам процесуального права, не ґрунтується на матеріалах справи, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 105-106 ГПК України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу ПП „КАРРО” задовольнити, ухвалу господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. про забезпечення позову у справі № 26/34-09-814 скасувати.
Справу № 26/34-09-814 повернути господарському суду Одеської області для подальшого розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б. Туренко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3468385 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Поліщук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні