Постанова

від 23.10.2013 по справі к-563/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року м. Київ К-563/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2009 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що йому на підставі статей 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначена пенсія по інвалідності та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю. Відповідач в порушення вимог вказаного Закону обчислював їх без урахування мінімальних пенсій за віком та прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Уточнивши позовні вимоги просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2008 року та стягнути заборгованість за 2008 рік.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2009 року позов задоволено частково: зобов'язано здійснити перерахунок призначеної державної і додаткової пенсії з 22 травня по 31 грудня 2008 року у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - восьми мінімальних пенсій за віком, враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року - 498 грн.; стягнуто заборгованість по пенсії в сумі 20 424,88 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції змінено в частині виключення посилання на суму стягнення заборгованості.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії і йому призначено пенсію на підставі статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього ж Закону.

Розрахунок пенсії та додаткової пенсії, передбачених вказаним Законом, проводився виходячи з розміру 19,91 грн., що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 року № 894 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У вересні 2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області із заявою про перерахунок пенсії та приведення її розміру у відповідність до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в задоволенні якої відмовлено відповідно до листа від 08 вересня 2008 року.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Розмір виплачуваних позивачу пенсій підлягав приведенню у відповідність до вимог законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з розрахунку на місяць в розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актам, вирішуючи спір суди прийшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

За таких обставин територіальне управління Пенсійного фонду України повинно було здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії та додаткової пенсії, виходячи із збільшеного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з дня встановлення прожиткового мінімуму.

Відмовляючи у перерахунку пенсії позивача суб'єкт владних повноважень порушив його права та законні інтереси.

Частково задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зобов'язали здійснити перерахунок державної та додаткової пенсій, проте в резолютивній частині зазначили про перерахунок державної пенсії виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, не зазначивши при цьому про додаткову пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Задовольняючи позовні вимоги міськрайонний суд помилково зобов'язав територіальне управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з 22 травня 2008 року відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 про визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо дії статей 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області з заявою у вересні 2008 року на яку отримав відмову 08 вересня 2008 року, отже перерахунок призначеної пенсії повинен бути проведений з 01 вересня 2008 року.

Апеляційний суд на це уваги не звернув, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

У справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду першої інстанції є помилковими тільки в частині, що відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року скасувати.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 травня 2009 року змінити, абзац третій резолютивної частини постанови викласти в такій редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком та 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, з 01 вересня 2008 року».

Абзац четвертий резолютивної частини рішення виключити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/