Рішення

від 23.04.2009 по справі 18/24-440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/24-440

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2009 р.Справа № 18/24-440

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Охотницької Н.В.             

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Приватного торговельно –посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс»м. Рава –Руська, вул. Калнишевського, 5, Жовківський район Львівська область (адреса для кореспонденції: м. Львів, вул. Городоцька, 214)

до відповідача: Приватного підприємства «Любисток КК»м. Тернопіль, вул. Котляревського, 13

про стягнення заборгованості у сумі 8 670,46 грн., з яких: 7 882,24 грн. –борг, 788,22 грн. –штраф

За участю представників:

Позивача: не з'явився

Відповідача: не з'явився

Суть справи: Приватне торговельно –посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Любисток КК»заборгованості за отриманий товар у сумі 8 670,46 грн., з яких: 7 882,24 грн. –борг, 788,22 грн. –штраф.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ЕДС-7513 від 15.01.2007 р., зокрема не проведенням в повному обсязі оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій сумі, внаслідок чого нараховані штрафні санкції.

В підтвердження викладеного додає даний договір, накладні № 251328 від 18.11.2008 р., № 268860 від 09.12.2008 р., № 253202 від 20.11.2008 р., № 254263 від 21.11.2008 р., № 266452 від 05.12.2008 р., № 260551 від 28.11.2008 р., № 256384 від 25.11.2008 р., № 255383 від 24.11.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

23.04.2009 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника приватного торговельно –посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс». При цьому, позивачем подані документи витребувані судом.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судові засідання не прибув. Ухвали суду від 16.03.2009 р., 02.04.2009 р., які надіслані господарським судом на адресу відповідача, а саме: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 13, були повернуті органом поштового зв'язку без вручення. Проте, місцезнаходження відповідача за адресою, яка зазначена в позовній заяві підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 31-53. Відповідач несе відповідальність за можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору. Таким чином, суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду  за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

15.01.2007 р. між приватним торговельно –посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс», як продавцем та приватним підприємством «Любисток КК», як покупцем, був укладений договір купівлі –продажу № ЕДС-7513 (надалі –договір), предметом якого є купівля –продаж товару, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна якого вказується у супровідних документах (накладних) на кожну партію товару окремо (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Загальна вартість товару, отриманого покупцем від продавця за цим договором, складає загальну вартість договору (п. 1.4. договору).

Згідно п. 3.5 договору повна оплата проводиться покупцем не пізніше терміну, вказаного у супровідних документах (накладних), на кожну партію товару окремо.

Строк дії договору –з моменту підписання договору сторонами до отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання договору (п. 6.1. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі –продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського код кусу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності вищезазначеного договору приватне торговельно – посередницьке мале підприємство фірма «Едельвейс»передало, а приватне підприємство «Любисток КК»отримало:

-          згідно накладної № 251328 від 18.11.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 1 674,81 грн. (термін оплати до 03.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 253202 від 20.11.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 1 244,75 грн. (термін оплати до 05.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 254263 від 21.11.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 2 337,42 грн. (термін оплати до 06.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 255383 від 24.11.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 591,99 грн. (термін оплати до 09.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 256384 від 25.11.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 972,63 грн. (термін оплати до 10.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 260551 від 28.11.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 124,44 грн. (термін оплати до 13.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 266452 від 05.12.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 572,94 грн. (термін оплати до 20.12.2008 р.);

-          згідно накладної № 268860 від 09.12.2008 р. товарно –матеріальні цінності вартістю 773,29 грн. (термін оплати до 24.12.2008 р.).

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті отриманих від позивача товарно –матеріальних цінностей за договором становить 8 292, 27 грн.

Проте, всупереч умов даного договору, а саме п. п. 3.4., 3.5., 3.6., відповідачем здійснена лише часткова сплата наявної у нього заборгованості в сумі 410,03 грн., а відтак позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 7 882, 24 грн. заборгованості підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 4.1. договору за несвоєчасну оплату покупець разом з основною сумою боргу виплачує продавцю штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

У відповідності п. 4.1. договору відповідачу нараховано штраф у розмірі 788,22 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем решти частини заборгованості в вищезазначеній сумі та штрафу за договором в матеріалах справи відсутні, а відтак позов підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Любисток КК»(м. Тернопіль, вул. Котляревського, 13, ідентифікаційний код 34553955, р/р 26007060128728 в Приватбанк, МФО 338783) на користь приватного торговельно –посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс»(м. Рава –Руська, вул. Калнишевського, 5, Жовківський район Львівська область, ідентифікаційний код 13808034, р/р 26002011857 в ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365):

-          7 882 (сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 24 коп. боргу;

-          788 (сімсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп. штрафу;

-          102 (сто дві) грн. державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу;

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –24 квітня 2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька