Рішення

від 16.09.2013 по справі 263/3470/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/3470/13-ц

Провадження № 2/263/1728/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Кулика С.В.,

при секретарі Єременко В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеною заявою до відповідача, в обґрунтування вимог зазначила, що 16.03.2012 року між нею та ТОВ «Епоха Лаундж», в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір про сумісну діяльність, з забезпечення діяльності Лаундж - бара, з метою отримання прибутку. Згідно умов договору сторони зобов’язались спільно діяти без створення юридичної особи шляхом об’єднання часткових внесків. Позивачкою була внесена сума в розмірі 80 000 грн., а відповідач зобов’язався в свою чергу виплачувати частину від загального прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності, у розмірі 20 %. Позивачка свою частину договору виконала у повному обсязі, оскільки внесла в установлений договором строк грошові кошти, проте відповідач жодного разу не сплатив їй 20 % прибутку. Вона неодноразово зверталась до відповідача в усній формі з вимогами про належне виконання умов договору, а 07.09.2012 року, нею була вручена відповідачу письмова претензія. Однак ніяких заходів врегулювання спору мирним шляхом відповідачем не прийнято. Просить суд договір про сумісну діяльність розірвати, стягнути з відповідача на її користь грошову суму в розмірі 80 000 грн., а також судові витрати в сумі 800 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1 910 грн.

Позивачка в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представниця позивачки в судовому засіданні вимоги позивачки підтримала у повному обсязі. Наполягала на їх задоволенні. Надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, крім того додатково пояснила, що відповідач до теперішнього часу здійснює підприємницьку діяльність. Відповідач приймає закази та проводить різного роду заходи, які приносять прибуток. Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з вимогами належного виконання договору, а у вересні 2012 року навіть з письмовою вимогою, яка була вручена йому під розпис.

Відповідач в судове засідання не з’явився, від нього на адресу суду надійшли письмові заперечення на позовні вимоги позивачки в яких зазначено, що він позовні вимоги не визнає у повному обсязі з наступних підстав: 16.03.2012 року між ТОВ «Епоха-Лаундж» та фізичною особою ОСОБА_1М був укладений договір про сумісну діяльність, згідно якого сторони домовились здійснювати сумісну діяльність, пов’язану з забезпеченням діяльності лаундж-бара з метою отримання прибутку. Відповідно до договору позивачкою на рахунок ТОВ «Епоха Лаундж» було внесено грошові кошти в сумі 80 000 грн. для поповнення обігових коштів товариства. Згідно умов договору позивачка має право отримувати 20% прибутку ТОВ «Епоха Лаундж», отриманої від діяльності вищезазначеного лаундж-бара. У зв’язку з непередбачуваними об’єктивними обставинами, чисельними перевірками контролюючих органів та штрафними санкціями, перешкодами з боку орендодавця приміщення, та іншими несприятливими обставинами, діяльність ланудж-бара не приносила прибутку, незважаючи на йог суттєві грошові вливання та внесок позивачки в даний об’єкт. При зверненні позивачкою до суду з вищезазначеною позовною заявою, вона не приводить жодного доказу того, що товариство отримала та отримує прибуток, що є основною умовою сплати 20%. На підставі наведеного просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Епоха-Лаундж» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір про сумісну діяльність, відповідно до якого ОСОБА_1 прийнята в склад учасників ТОВ «Епоха-Лаундж» з розміром частки 20%. Відповідно до п. 4.1.1 зазначеного договору ОСОБА_1М передала ТОВ «Епоха-Лундж» суму в розмірі 80 000 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 16.03.2012 року.

З акту (довідки) від 01.11.2012 року, перевірки за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, торгових патентів, складеного Жовтневою Міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Маріуполя, вбачається, що ТОВ «Епоха Лаундж» в порушення діючого законодавства України при проведені розрахункових операцій не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі РРО).

Відповідно до претензії від 07.09.2012 року, яка отримана відповідачем особисто, про що мається його власноручний підпис, позивачка зверталася до директора ТОВ «Епоха-Лаундж» ОСОБА_2Е з вимогами надати для ознайомлення всі документи, які мають відношення до спільної діяльності. Виплатити суму, яка підлягає сплаті за час спільної діяльності, а у разі невиконання вимог претензій позивачка буде вирішувати питання про розірвання договору сумісної діяльності та вирішувати питання про стягнення суми компенсації за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Свідки ОСОБА_3 (бармен), ОСОБА_4В, ОСОБА_5 (клієнти бару) в судовому засіданні пояснили, що бар працював та працює, має багато клієнтів.

З п. 4.1.3. договору про сумісну діяльність вбачається, що про свій намір вийти зі складу учасників ТОВ «Епоха Лаундж» необхідно повідомити не менше ніж за один місяць, але не раніше ніж через 7 місяців з дня підписання договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином та відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно пред’являються.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати своїх вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Зі ст.1136 ЦК України вбачається, що кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1141 ЦК України передбачено, що договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Частиною 2 ст. 1141 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачка належним чином повідомила відповідача про бажання припинення договору простого товариства, проте останній на це ніяк не відреагував, тому вимоги про розірвання договору підлягають задоволенню. Крім того з надано акту перевірки вбачається, що працівники «Лаундж-бару» в порушення вимог закону не застосовували РРО, та уникає обліку отриманих коштів, що підтверджує доводи позивачки, про те що «Лаундж-бар» працює та отримує від підприємницької діяльності прибуток, який скриває відповідач.

З приводу витрат на правову допомогу суд враховує, що розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між сторонами та особою, яка надає правову допомогу. Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України від 01 жовтня 1999 року, єдиною допустимою формою отримання адвокатом за подання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтований за розміром. При визначенні обґрунтованого розмірі гонорару, беруться до уваги обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.

До матеріалів справи надані копії квитанції про сплату послуг на правову допомогу, які були сплачені позивачкою у січні та лютому 2013 року. Суду не надано акту виконаних робіт, відповідно до сплачених квитанцій. Крім того договір про надання правової допомоги був укладений 04.07.2013 року, а квитанції сплачені набагато раніше.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного-процесуального Кодексу України, ст. ст. 526, 611, 653 Цивільного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж» про розірвання договору та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Договір про сумісну діяльність № 1 від 16.03.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж» розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж» (код ЕДРПОУ 37793562) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 грошову суму в розмірі 80 000 грн. та судові витрати в сумі 800 грн., а всього 80 800 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів від дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутніми при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів від дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 20.09.2013 року.

Суддя С.В. Кулик