Рішення

від 21.04.2009 по справі 09/835

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/835

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "21" квітня 2009 р.                                                                           Справа №  09/835

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі Лавріненко С.І., за участю представника  позивача –Кострець Є.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю  "Міжнародна група морепродуктів" м. Київ до  товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Балтія" м. Черкаси про  стягнення 16685,06 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 16685,06 грн., у тому числі: 6604,73 грн. інфляційних, 8810,46 грн. договірної пені та 1269,87 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 лютого 2008 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №8, на виконання якого позивач поставляв відповідачу рибу свіжоморожену та морепродукти. В порушення умов договору відповідач розраховувався за отриману продукцію несвоєчасно та не в повному обсязі. Рішенням господарського суду від 24 лютого 2009 року у справі №14/332 з відповідача на користь позивача стягнуто 65052,63 грн. основного боргу по договору. Згідно ст. ст. 526, 549, 551 та 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню договірна пеня, інфляційні та три проценти річних.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду 27.03.09 року уповноваженій особі відповідача. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача  у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в заявленій у позові сумі та пояснив, що розрахунок застосованих до відповідача правових наслідків прострочення ним  грошових зобов'язань зроблений, виходячи з суми боргу, що утворилась останні шість місяців, з врахуванням зроблених платежів в порядку їх календарної черговості, розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення платежу.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 16 по 21 квітня 2009 року для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали справи №14/332 про стягнення боргу, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

          12 лютого 2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу №8 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) на протязі терміну дії Договору зобов'язався передавати у власність, а покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим Договором (п.2.1).

          Згідно пунктів 4.1, 4.3 Договору вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару, згідно відповідних видаткових накладних на протязі всього терміну дії даного Договору. Покупець зобов'язався повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок Продавця протягом 15 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

          У пункті 4.4 Договору сторони домовились, що у випадку порушення покупцем п.4.3 Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% несплаченої вартості переданого товару за кожний календарний день прострочки.

          На виконання умов Договору позивач по домовленості відпускав відповідачу товар, останні дві партії товару отримані відповідачем по видатковій накладній №31135 від 09 липня 2008 року на суму 31228,90 грн. та по видатковій накладній №34379 від 24 липня 2008 року на суму 58714,76 грн.

          Відповідач за отриманий товар розраховувався не своєчасно та  не в повному обсязі, заборгувавши  позивачу 65052,63 грн. Сума боргу стягнута рішенням господарського суду від 24 лютого 2009 року у справі №14/332, яке набрало законної сили.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Договір купівлі-продажу, укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою суд вважає  договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України). Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України)  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.            

Згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України  та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України  (далі –ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Фактами, які відповідно до ст.35 ГПК України не підлягають доказуванню при вирішенні спору у даній справі, є порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар та наявність заборгованості за Договором.

Згідно з частиною 2 статті 193 ГК України  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

           Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року  №543/96-ВР (далі –ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначені норми даного Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені у договорі, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У Договорі сторони встановили пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення, що за розрахунком становить більше встановленого ЗУ №543 обмеження, тому позивач  у позовній заяві заявив до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення з 25.07.2008 року по 09.02.2009 року, яка згідно обґрунтованого розрахунку становить в сумі 8810,46 грн. Також відповідно до ст.232 ГК України нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Розрахунок пені судом перевірено, він є обґрунтований та нарахований правильно.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів, отже відповідач обґрунтовано нарахував 6604,73 грн. інфляційних та 1269,87 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 25.07.2008 року по 11.03.2009 року (день складення позовної заяви).

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 8810,46 грн. договірної пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 6604,73 грн. суму, на яку збільшилась сума боргу за рахунок встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 1269,87 грн. трьох процентів річних від простроченої суми, а всього 16685,06 грн.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені  останнім при поданні позову, а саме 166,86 грн. в рахунок оплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 284,86 грн.  

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Балтія" м. Черкаси, вул. Громова, 188, ідентифікаційний код 30413676 на користь товариства з обмеженою відповідальністю  "Міжнародна група морепродуктів", юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 15, адреса для листування: 04655, м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д, ідентифікаційний код 32248136  - 8810,46 грн. договірної пені, 6604,73 грн. інфляційних, 1269,87 грн. трьох процентів річних та 284,86 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

          Суддя                                                                                          Н.М.Курченко