Рішення

від 06.11.2013 по справі 905/6867/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2013 Справа № 905/6867/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Михайловій Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровський 129-Б» м. Донецьк

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 75294,57грн., 3 % річних - 347,87 грн., інфляційних нарахувань - 12,45 грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача - Ковальова О.В.(за довіреністю № 2128 від 17.05.2013 р. );

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецькзвернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровський 129-Б» м. Донецьк стягнення суми основного боргу у розмірі 75294,57грн., 3 % річних - 347,87 грн., інфляційних нарахувань - 12,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2728 від 27.12.2007р. з оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3 % річних, інфляційних нарахувань - 70,47 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір купівлі-продажу теплової енергії № 2728 від 27.12.2007р.; розрахунок суми боргу; правоустановчі документи; наказ № 138 від 01.03.2011р.; рахунки № 2728 від 29.04.2013р., від 30.05.2013р., від 27.06.2013р., від 30.07.2013р., від 29.08.2013р. з відзнакою про їх отримання; акти о показниках приладів обліку від 16.04.2013р., від 16.05.2013р., від 18.06.2013р., від 17.07.2013р., від 16.08.2013р.; акт звірки розрахунків; акт на включення опалення від 15.10.2012р., акт на відключення опалення від 15.04.2013р.; претензія № 34-ш від 24.05.2013р.; платіжна вимога-доручення № 2728 від 30.04.2013р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: письмові пояснення б/н від 14.10.2013р.; виписки банку від 17.09.2013р., від 24.09.2013р., від 07.10.2013р., від 16.10.2013р.; рахунок № 2728 від 29.03.2013р.; розрахунок 3 % річних; заява про уточнення (зменшення) позовних вимог № 572юр від 05.11.2013р. з доказами відправлення відповідачу; розрахунок позовних вимог; пояснення № 573юр від 05.11.2013р.; акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії АВ № 916620.

06.11.2013р. до канцелярії суду від відповідача повернувся конверт з відмітко «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007р. між позивачем (Теплопостачальна організація) та відповідачем (ОСББ) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 2728 (а.с.10-11) (далі договір), згідно умов п.п. 1.1 якого Теплопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, а ОСББ зобов'язалось прийняти теплову енергію, розподілити її споживачам та здійснювати оплату її вартості.

ОСББ відповідно до п. 2.6.6. зобов'язано своєчасно здійснювати оплату поставленої теплової енергії.

Об'єми споживання теплової енергії визначені у п. 2.8. договору, а саме: загальна площа - 4287,70 кв.м., гаряче водо забезпечення по нормі споживання - 80 людей.

Умовами розділу 3 договору сторонами передбачено порядок та умови здійснення розрахунків, зокрема:

- п. 3.1. «ОСББ здійснює оплату отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно наданим рахункам»

- п.3.2. «у платіжному дорученні ОСББ повинно обов'язково зазначити номер договору, призначення платежу. При нарахуванні заборгованості у ОСББ по договору, Теплопостачальна організація, гроші, що надійшли від ОСББ зараховує до погашення заборгованості за теплову енергію минулих періодів по даному договору, незалежно від вказівок у платіжному дорученні призначенні платежу»;

- п. 3.12. «теплопостачальна організація здійснює ОСББ відшкодування витрат по збору з населення платежів за послуги теплопостачання у розмірі: 2 % від суми, яка поступила за рахунок Теплопостачальної організації від ОСББ, про оплаті заборгованості минулих періодів за поставлену теплову енергію, або 3 % від суми, яка поступила на рахунок Теплопостачальної організації від ОСББ, при оплаті поточних платежів та відсутності заборгованості минулих періодів».

Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Наказом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» № 138 від 01.03.2011р. встановлено тарифи за послуги теплопостачання з 01.03.2011р.: опалення у разі відсутності приборів обліку із розрахунку щомісячної оплати впродовж року 2,90 грн. (без ПДВ) та 3,48грн. з ПДВ.; гараче водопостачання - 14,58 грн. (без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, актом від 15.10.2012р. здійснено підключення опалення та актом від 15.04.2013р. здійснено відключення опалення об'єкту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровський 129-Б» (а.с. 31-32).

Надання послуг з теплового водопостачання також підтверджується актами показників приладів обліку від 16.04.2013р., від 16.05.2013р., від 18.06.2013р., від 17.07.2013р., від 16.08.2013р. (а.с. 24-28).

На виконання до умов договору позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія та відповідно до умов договору надано рахунки № 2728: за квітень 2013р. від 29.04.2013р. на суму 18278,98грн. (а.с. 19), за травень 2013р. від 30.05.2013р. (а.с. 20) на суму 17980,12грн.; за червень 2013р. від 27.06.2013р. (а.с. 21) на суму 16608,88грн.; за липень 2013р. від 30.07.2013р. (а.с. 22) на суму 16890,16грн.; за серпень 2013р. від 29.08.2013р. (а.с. 23) на суму 16169,38 грн.; які отримані відповідачем: 20.05.2013р., 18.06.2013р., 19.07.2013р., 22.08.2013р., 17.09.2013р. відповідно.

З огляду не виконання зобов'язання зі сплати боргу за спожиту теплову енергію у період з 01.04.2012р. по 15.04.2012р., з 15.10.2012р. по 15.04.2013р. позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі у розмірі 80 094,57грн., 3 % річних - 399,96 грн., інфляційних нарахувань - 12,45 грн.

У заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог № 572юр від 05.11.2013р. позивач зменшив позовні вимоги в частині суми основного боргу та 3% річних.

За змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог № 572юр від 05.11.2013р., а саме: про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 75294,57грн., 3 % річних - 347,87 грн., інфляційних нарахувань - 12,45 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 2728 від 27.12.2007р., а також 3% річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору купівлі-продажу теплової енергії № 2728 від 27.12.2007р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами купівлі-продажу теплової енергії № 2728 від 27.12.2007р.суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті спожитої теплової енергії, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що рахунки на спожиту теплову енергію отримані останнім своєчасно.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано та під час розгляду справи не заперечувалось.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З наданих позивачем виписок банку від 07.10.2013р. на суму 2400,00грн., від 16.10.2013р. на суму 10000,00грн. вбачається, що відповідачем частково сплачено суму боргу за рахунком № 2728 від 29.08.2013р.

У зв'язку з тим, що сплата грошових коштів відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, яке відбулося 26.09.2013р. (згідно з відміткою канцелярії Господарського суду Донецької області на позовній заяві), таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18.

Таким чином, оскільки відповідачем частково оплачено суму основної заборгованості у розмірі 12400,00грн. в період розгляду справи по суті, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 62894,57грн.

Стосовно нарахованих пені, 3% річних та інфляційних то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили кінцевий строк оплати за договором не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно наданим рахункам (п.3.1 договору). Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за квітень 2013р. - 21.05.2012р., травень 2013р. - 21.06.2012р., червень 2013р. - 21.07.2013р., липень 2013р. - 22.08.2013р., серпень 2013р. - 21.09.2013р.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 12,45 грн. - інфляційних нарахувань, 347,87 грн. - 3 % річних.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, інфляційних витрат та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що сума боргу у розмірі 4800,00грн. (на яку позивач зменшив позовні вимоги у заяві № 572юр від 05.11.2013р.) була сплачена відповідачем до звернення позивача із розглядуваним позовом до суду, у цій частині судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 530, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк (ЄДРПОУ 33257089) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровський 129-Б» м. Донецьк (ЄДРПОУ 35581302) про стягнення суми основного боргу у розмірі 75294,57грн., 3 % річних - 347,87 грн., інфляційних нарахувань - 12,45 грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровський 129-Б» (83117, м. Донецьк, вул. Петровського, 129-Б, ЄДРПОУ 35581302) суми боргу 12400,00грн.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровський 129-Б» (83117, м. Донецьк, вул. Петровського, 129-Б, ЄДРПОУ 35581302) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, б.68, ЄДРПОУ 33257089) 62894,57грн., 3 % річних - 347,87 грн., інфляційних нарахувань - 12,45 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1616,81грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.11.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2013р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 24255/13

387-59-08

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу