Рішення

від 05.11.2013 по справі 761/21778/13-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21778/13-ц

Провадження №2/761/7474/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 листопада 2013 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Савенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, про визнання грошового зобов'язання припиненим,

в с т а н о в и в :

14.08.2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, в якому просить визнати припиненим її грошове зобов'язання зі сплати 48903,43 грн. на користь ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» суми залишку по договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0001 га з кадастровим номером 3222785800:03:006:0001, розташованої за адресою: Київська обл., Макарівський район, Ніжиловицька сільська рада, а також визнати припиненим грошове зобов'язання ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» перед ОСОБА_1 у розмірі 48903,43 грн. по договору про строковий банківський вклад «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року та договору відступлення права вимоги № 01/07 від 19.07.2013 року.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 03.07.2013 року між нею та третьою особою ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/07, відповідно до умов якого позивачка є новим кредитором за зобов'язаннями ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» з повернення грошових коштів у розмірі 136000,00 грн. за договором строкового банківського вкладу «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року. 19.07.2013 року між позивачкою та відповідачем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого перша на аукціоні придбала у останнього земельну ділянку площею 2,0001 га з кадастровим номером 3222785800:03:006:0001, розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський район, Ніжиловицька сільська рада, за 54219,02 грн., грошові кошти у розмірі 5315,59 грн. були сплачені позивачкою одразу на рахунок організатора аукціону як гарантійний внесок, а залишок вартості даної земельної ділянки, складає 48903,43 грн. Вважаючи, що між сторонами виникли однорідні зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, позивачка звернулась до відповідача, який перебуває в процесі ліквідації, із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, однак останній відмовив у її задоволенні, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду для захисту своїх прав.

Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити його з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, вважає його необґрунтованим та безпідставним, просила відмовити в його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення представників позивачки та відповідача, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 03.07.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги № 01/07, відповідно до умов якого позивачка є новим кредитором за зобов'язаннями ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» з повернення грошових коштів у розмірі 136000,00 грн. за Договором строкового банківського вкладу «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року (а.с.6-7).

Листом від 18.07.2013 року ОСОБА_2 повідомив відповідача про відступлення ОСОБА_1 права вимоги за взятими зобов'язаннями ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» з повернення грошових коштів у розмірі 136000,00 грн. за Договором строкового банківського вкладу «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року (а.с.8).

Постановою правління Національного банку України № 97 від 24.02.2010 року у Відкритого акціонерного товариства «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» з 01.03.2010 року відкликано банківську ліцензію та ініційована процедура ліквідації. Постановою правління Національного банку України № 53 від 26.02.2013 року ліквідаційну процедуру банку продовжено до 01.10.2013 року.

Кредиторські вимоги позивачки за договором про строковий банківський вклад «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року були акцептовані та віднесені до четвертої черги кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ».

19.07.2013 року між позивачкою та відповідачем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого перша на аукціоні придбала у останнього земельну ділянку площею 2,0001 га з кадастровим номером 3222785800:03:006:0001, розташовану за адресою: Київська обл., Макарівський район, Ніжиловицька сільська рада, за 54219,02 грн. Грошові кошти у розмірі 5315,59 грн. були сплачені позивачкою одразу на рахунок організатора аукціону, як гарантійний внесок, а залишок вартості даної земельної ділянки, який підлягає сплаті продавцю - ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» складає 48903,43 грн.

19.07.2013 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік заборгованостей), а саме вимог позивача до відповідача, що ґрунтуються на депозитному договорі «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.07.2013 року, та вимог відповідача до позивача, що ґрунтуються на договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2013 року (а.с.13).

Листом від 22.07.2013 року ліквідатор ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» повідомив позивача про відмову у задоволенні її заяви від 19.07.2013 року про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.14).

Згідно ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч.1). Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ч.2).

Статтею 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають під час ліквідації банків. Процедура ліквідації банків визначена главою 16 «Ліквідація банків» вказаного Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав.

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 просить визнати припиненими грошові зобов'язання сторін по справі, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли з Договору депозиту та Договору купівлі продажу нерухомого майна (земельної ділянки).

Суд погоджується з твердження сторони позивачки, що зобов'язання сторін одна перед одною є грошовими, але разом з тим вони виникли з різних правовідносин, а саме, з правовідносин пов'язаних з банківським вкладом та правовідносин, які регулюються нормами, що застосовуються при укладанні договорів з купівлі продажу нерухомого майна.

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача, що ґрунтуються на депозитному договорі «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.07.2013 року, та вимоги відповідача до позивача, що ґрунтуються на договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2013 року, не є зустрічними однорідними вимогами, в розумінні ст. 601 ЦК України, оскільки в першому випадку вимоги випливають з депозитного договору та договору про відступлення права вимоги, а в другому випадку - з договору купівлі-продажу земельної ділянки, у зв'язку з чим вони регулюються різними нормами права, а тому за своєю правовою природою ці грошові вимоги не можна вважати однорідними.

Крім того, згідно гл. 1 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. №369, Національний банк має право відкликати банківську ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку у випадках, визначених у статті 20 і частині другій статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; Національній банк має право відкликати банківську ліцензію відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, якщо тимчасовий адміністратор надав висновок про неможливість приведення значень нормативів капіталу банку у відповідність до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Пунктом 3.1 глави 3 розділу VI вищевказаного Положення передбачено, що рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку та оформляється відповідною постановою.

Одночасно за цією постановою також: призначається ліквідатор, припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком, надається доручення керівникам відповідного територіального управління Національного банку та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з дня отримання цього рішення, надається доручення юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді, надається доручення підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду, повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками, зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку.

Вищезазначеним Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. №369. передбачено, що ліквідатор зобов'язаний забезпечувати максимальне задоволення вимог кредиторів із мінімальним обсягом витрат на здійснення ліквідаційної процедури та досягнення максимального результату з використанням визначеного кошторисом обсягу витрат. З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний вживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення.

В даному випадку ліквідацію ВАТ «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ» ініційовано Національним банком України, який і призначив ліквідатора постановою № 97 від 24.02.2010 року.

Суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки крім того, що ці вимоги не є однорідними, таке зарахування не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси та порушують черговість задоволення вимог кредиторів банку, передбачену нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки вимоги позивачки за депозитним договором «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року віднесені до четвертої черги кредиторів Відкритого акціонерного товариства «Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ», а при здійсненні такого зарахування, вона задовольнить свої вимоги поза чергою, що порушить права інших кредиторів відповідача, які перебувають у черзі кредиторів до черги позивачки.

За таких обставин, оскільки судом встановлено, що вимоги позивачки до відповідача, які випливають з депозитного договору «Накопичувальний» № Д51 від 13.05.2008 року згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.07.2013 року, та вимоги відповідача до позивача, що випливають з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.07.2013 року, не є зустрічними однорідними вимогами, їх зарахування не сприяє реальному поповненню ліквідаційної маси та порушує черговість задоволення вимог кредиторів банку, що призведе до порушень прав інших кредиторів відповідача, які перебувають у черзі перед позивачкою, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відмовляє у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 211 - 215, 218, 223-228, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ ЕНЕРГІЯ», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 про визнання грошового зобов'язання припиненим.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: