Рішення

від 04.11.2013 по справі 910/19702/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19702/13 04.11.13 р.

За позовомПриватного підприємства «Егла» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» простягнення заборгованості 20 175,98 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Барановська А.С. від відповідача:не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Егла» звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» про стягнення 20 175,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки №К-211 від 12.03.2011 р. поставив товар, а відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20 175,98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013р. порушено провадження у справі №910/19702/13, розгляд справи призначено на 04.11.2013 р.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013 р., представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та надав пояснення по суті справи.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Лугова,12, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (надалі - «покупець») та Приватним підприємством «Егла» (надалі - «постачальник») було укладено договір поставки № К-211 (надалі - «Договір»), за умовами п. 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник здійснює доставку товару транспортом (як власним, так і транспортом третіх осіб) на умовах DDP «торговельна точка покупця» (згідно з Інкотермс 2000), в термін, час і місце, зазначені покупцем в замовленні.

Покупець передає постачальнику замовлення на поставку товарів не менше ніж за 3 календарних днів до дати поставки, електронною поштою, факсом, або іншим способом, що дозволяє зафіксувати момент його передачі постачальнику. Постачальник гарантує виконання прийнятого та узгодженого з покупцем замовлення (п. 2.2 Договору).

Як встановлено в п. 2.4 Договору, ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню. Відступи у видатковій накладній від змісту замовлення допускається тільки за згодою покупця.

Згідно з п. 4.1 Договору товари поставляються за цінами, вказаними в специфікаціях, які підписуються представниками сторін та є невід'ємними частинами Договору. Ціни вказуються у національній валюті України, включаючи ПДВ, і включають вартість доставки товарів постачальником в місце поставки, зазначене у Замовленні і розвантаження товару на рампу в місці поставки.

За умовами п.п. 4.3, 4.6 Договору покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам. Днем оплати вважається день перерахування коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.п. 3.11 - 3.12 Договору покупець має право повернути постачальнику товари, що були поставлені останнім в торгівельну мережу покупця, а постачальник зобов'язаний прийняти такі товари, зокрема, у разі: якщо товар не користується попитом у споживачів та не реалізовується ніж 60 календарних днів; в разі закриття торгівельної точки покупця тощо. Повернення товарів здійснюється за рахунок та транспортом постачальника протягом 7 календарних днів з моменту отримання останнім вимоги від покупця про таке повернення товарів з відшкодуванням постачальником їх вартості. Постачальник зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дати повернення товарів відшкодувати покупцю вартість оплачених ним товарів шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок покупця.

Пунктом 3.13 Договору передбачено, що покупець має право зменшувати оплату, що належить постачальнику, за товари на суму штрафу, на суму вартості товарів, повернених постачальнику, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з Договором та додатками, які складають невід'ємну його частину, шляхом проведення заліку зустрічних вимог.

В період з 17.03.2011 р. по 21.06.2012 р. на підставі Договору позивачем здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 127 885,92 грн., на підтвердження чого складено та підписано відповідні видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого на підставі Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 20 175,98 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору в період з 17.03.2011 р. по 21.06.2012 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 127 885,92 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями Договору (п. 4.3) передбачено, що оплата за поставлений товар має здійснюватись покупцем протягом 30 календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам.

При цьому, за змістом п. 3.13 Договору покупець має право зменшувати оплату, що належить постачальнику, за товари, зокрема, на суму вартості товарів, повернених постачальнику.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару відповідач належним чином не виконав, а перерахував на рахунок позивача лише 105 464,98 грн.

Крім того, 06.08.2013 р. відповідачем було повернуто позивачу нереалізований товар на загальну суму 2 244,96 грн., що підтверджується накладними на повернення товару №LUДУ0000249, № 27 та № 256 від 06.08.2013 р.

Відтак, станом на час розгляду справи відповідачем не здійснено оплату товару на суму 20 175,98 грн.

Матеріалами справи (в тому числі актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами станом на 08.08.2013 р.) підтверджується наявність у відповідача заборгованості по сплаті вартості поставленого товару у розмірі 20 175,98 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «Егла» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» заборгованості за поставлений в період з 17.03.2011 р. по 21.06.2012 р. товар у розмірі 20 175,98 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Егла» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, ідентифікаційний код 35847906) на користь Приватного підприємства «Егла» (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, кв. 59, ідентифікаційний код 25585697) заборгованість у розмірі 20 175 (двадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 08.11.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко