Постанова

від 15.04.2009 по справі б11/295-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б11/295-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2009 р.                                                                                    № Б11/295-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоТкаченко Н.Г.

суддівКатеринчук Л.Й.Яценко О.В. (доповідач у справі)

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

на постановута на ухвалугосподарського суду Київської області від 03.10.2007р.господарського суду Київської області від 06.12.2007р.

у справігосподарського суду№ Б11/295-07Київської області

за заявою

Приватного підприємства "Флеромікс", м. Вишгород

пров судовому засіданні взяли участь представники сторінвід Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської областіБанкрутство

Колодій О.М. дов. №1349/9/10-036 від 23.06.2008р.

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.09.2007р. у справі №Б11/295-07 порушено провадження по справі №Б11/295-07 ( суддя Мальована Л.Я.) про банкрутство приватного підприємства "Флеромікс", підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом ”.

Постановою господарського суду  Київської області від 03.10.2007 р., приватне підприємство "Флеромікс", визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Єсіна Б.Ю..

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2007р.  (суддя Мальвана Л.Я.)   затверджено  звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника –приватне підприємство "Флеромікс",  ліквідовано,  провадження по справі № Б11/295-07 припинено.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 03.10.2007р. та ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2007р., посилаючись на порушенням норм  матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення представника Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає  задоволенню,  з наступних підстав.

Постанова господарського суду Київської області від 03.10.2007 р.  про визнання боржника банкрутом, в порядку ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мотивована тим, що боржник припинив свою діяльність, сума визнаних боржником вимог вкладає 47360,88 грн.,  у боржника не має дебіторської заборгованості і його майна  недостатньо для задоволення  вимог кредитора.

        Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника Єсіна Б.Ю.,  звіту у боржника -  приватне підприємство "Флеромікс", відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів,  матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора  відповідають вимогам чинного господарського законодавства.

Але з такими висновками суду погодитись не  можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  постанова та ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство приватного підприємства "Флеромікс", було порушене господарським судом Запорізької області   на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.  

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.  Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з  ч.4 ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються  відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для  якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з   ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа  ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з  ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання,  ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви Голови ліквідаційної комісії приватного підприємства "Флеромікс",  Лавріненко А.А. про порушення справи про банкрутство, не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України, який затверджується учасниками юридичної особи,  та відсутні посилання на факти:  здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства  у встановленому законодавством порядку,  які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.  Звернення з заявою про порушення справи про банкрутство  та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює  ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, можливе лише після закінчення строку, який передбачений  ч.4 ст.105 ЦК України.

Після розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

 Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності  відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

В матеріалах справи відсутні належні докази щодо заборгованості боржника перед  кредитором та докази,  що підтверджують неспроможність боржника  погасити заборгованість.

Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство приватного підприємства "Флеромікс", порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів  повідомлення  кредиторів комісією з припинення юридичної особи  і дотримання строків, які передбачені ч.4,  ст.105 ЦК України    та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та Господарського Кодексу України  того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у  господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 03.10.2007р.  боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону та закінчення ухвалою від 06.12.2007р. спрощеної процедури банкрутства боржника, яка порушена безпідставно, припинення провадження та ліквідації юридичної особи –приватного підприємства "Флеромікс".

    За таких обставин, постанову господарського суду Київської області від 03.10.2007р. та ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2007р. у справі № Б11/295-07 не можна визнати таки, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а провадження по справі - припиненню.

    На підставі викладеного та керуючись ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,   ст. ст. 1115, 1117 - 11113    ГПК  України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову господарського суду  Київської області від 03.10.2007р. та на ухвалу господарського суду  Київської області від 06.12.2007р. у справі № Б11/295-07 задовольнити.

2.Постанову господарського суду Київської області від 03.10.2007р. та ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2007р. у справі № Б11/295-07 скасувати. Провадження у справі № Б11/295-07 припинити.

3.Державному реєстратору за місцезнаходження юридичної особи відмінити державну реєстрацію припинення приватного підприємства "Флеромікс", Київська область, Вишгородський район м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд.1   (ЄДРПОУ 33279977), проведену відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 06.12.2007р. у справі №Б11/295-07.

Головуючий                                                                              Н.Г. Ткаченко

Судді                                                                                                     Л.Й. Катеринчук

            О.В. Яценко