Рішення

від 21.12.2006 по справі 9/387/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/387/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" грудня 2006 р.                                                 Справа №  9/387/06

м. Миколаїв

   За позовом: Притне підприємство «Айлама», м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 25

До відповідача: Державне підприємство «Південдніпрорибфлот», м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 25

Третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївської області, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20  

Суддя  Філінюк І. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Козлов В. О., дор № 9 від 14.09.2006р.

Від відповідача: Закорецький В. І.-  директор, Беседков О. Г., дор від 14.07.2006р. Чамару Л. В., дор від 21.12.2006р.

Від третьої особи: Стасюк О. Д., дор № 99 від 23.11.2005р.   

При секретарі: Сіренко І. М.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 49470,41 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач не надав позивачу для погодження розрахунок експлуатаційних та комунальних послуг, виставив безпідставні рахунки на оплату комунальних та експлуатаційних послуг в період з травня по березень 20005р., таким чином безпідставно отримав від позивача 49470,41 грн. відшкодування зазначених витрат.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що експлуатаційні та комунальні послуги прийняті позивачем за актом прийму-передачі, відповідач не позбавлений права самостійно встановлювати рівень рентабельності зазначених послуг (отримувати прибуток) та встановлювати обсяги отриманих позивачем експлуатаційних та комунальних послуг.    

Ухвалою господарського суду від 17.089.2006р. призначена судово-економічна експертиза, провадження по справі  зупинено.

Ухвалою суду від 07.12.2006р. провадження по справі поновлено.

З письмових пояснень третьої особи вбачається, що оскільки регіональне відділення здійснює контроль лише за повним та своєчасним надходженням орендної плати  до державного бюджету, питання відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг  повинно бути вирішено на підставі прямих угод  з комунальними підприємствами, або за посередництва підприємства - балансоутримувача.

В судовому засіданні 21.12.2006р. оголошена перерва до 22.12.2006р. для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Відповідно до умов укладеного між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) договору оренди державного майна № 5 від 01.07.2000р., відповідач передав, а позивач прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 68,9 кв.м. на третьому поверсі блоку «А»нежитлового будинку, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 25.

Додатковими угодами № 1 від 1.11.2002р., № 2 від 01.12.2003р., № 3 від 15.07.2005р., № 4 від 01.12.2004р., відповідач передав позивачу додатково 57,5 кв. м., 82, 4 кв. м., таким чином станом на 15.06.2005р. площа орендованих приміщень складає 208,8 кв. м., що встановлено актом перевірки КРУ в Миколаївської області від 18.05.2006р.( спр. арк. 18), розмір орендованої площі з 15.06.2005р. сторони в судовому засіданні не заперечують.

Умовами п. 3.7 договору, сторони встановили розмір експлуатаційних витрат та комунальних послуг орендаря, в розмірі 6,43 грн. за 1 кв. м. без ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 1.12.2003р. до договору, сторони з 1.12.2003р. внесли доповнення в умови договору, встановили розмір експлуатаційних витрат  та комунальних послуг в сумі 10,88 грн. за 1 кв. м без ПДВ.

Відповідно до умов п. 1 додатку № 4 до договору № 5 від 01.07.2000р., укладеного сторонами 01.12.2004р., сторони змінили п. 3.7 договору, виклавши його в наступній редакції: «Експлуатаційні витрати на утримання орендованого  приміщення  та надання комунальних послуг сплачується орендарем  згідно виставлених орендодавцем рахунків. Рахунки надаються на підставі «Розрахунку експлуатаційних та комунальних витрат»».

З матеріалів справи вбачається, що позивач за період з травня 2005р. по березень 2006р.( включно) виставив по орендної платі та відшкодуванню експлуатаційних витрат та комунальних послуг на суму 71389,29 грн., з яких експлуатаційні витрати та комунальні послуги складають 48735,09 грн. ( т. 1 спр. арк. 41-48)

В судовому засіданні встановлено, що сторони при виконання додатку № 4 від 1.12.2004р. до договору не погодили «Розрахунку експлуатаційних витрат та комунальних послуг», доказів, які б свідчили про направлення зазначених розрахунків на адресу позивача та їх погодження з боку останнього, відповідач суду не надав.

На вимогу суду, відповідач надав розрахунки експлуатаційних витрат, з яких вбачається, що відповідачем при здійснені розрахунку експлуатаційних витрат та комунальних послуг в рахунки, що виставлені позивачу,  включено:

- 29 % витрат на опалення пропорційно загальної площі всього закладу, з урахуванням площі загального користування ( коридорів, сходень);

- 70% витрат на водопостачання та водовідведення від загального споживання інститутом, із розрахунку кількості відвідачів орендаря в день до кількості співробітників інституту.

- 50% витрати на електропостачання;

- 60% прибутку інституту,

- 25% податку з прибутку;

- 100% заробітної плати директора, бухгалтера, сторожа, прибиральниці,

- 20% ПДВ з суми орендної платні, що перераховується до бюджету.

Посилаючись на те, що сторони не погодили «Розрахунку експлуатаційних витрат та комунальних послуг», передбаченого сторонами умовами п. 1 додаткової угоди № 4 від 01.12.2004р., позивач наполягає на стягнення з відповідача 49470,41 грн. безпідставно сплачених рахунків відповідача, з урахуванням здійсненої оплати на користь третіх осіб (ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», МКП «Миколаївводоканал», ТОВ «Центр новітніх технологій»), здійсненої відповідно до листів відповідача № 95 від 23.11.2005р., № 78 від 24.10.2004р., № 72 від 22.09.2005р., № 59 від 23.08.2005р., № 47 від 25.06.2005р., № 63 від 23.06.2005р., № 31 від 24.05.2005р.

Проте, зобов'язання орендаря щодо компенсації експлуатаційних витрат та наданих комунальних послуг випливає із суті зобов'язання за договором оренди державного майна та ґрунтується на вимогах ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки розмір компенсації витрат орендодавця по утриманню майна та наданим комунальним послугам є істотною умовою договору оренди.   

          Ухвалою суду від 17.08.2006р. по справі призначена судово-економічна експертиза, на вирішення якої поставлені питання щодо встановлення документально обґрунтованого розміру експлуатаційних витрат та комунальних послуг відповідача («ДП «Південдніпрорибфлот»)  щодо утримання одноко кв. м. будинку по вул. Фалеївська, 25, та відповідно встановлення розміру фактичної  заборгованості позивача (ПП «Алайма») експлуатаційних витрат та комунальних послуг за період з травня по березень 2006р.

Відповідно до висновку експерта № 12/33 від 30.11.2006р., експертною установою на підставі Методики розрахунку  здійснений розрахунок фактичних витрат відповідача по утриманню 1 кв. м. будівлі, зроблений помісячний розрахунок з урахуванням:

- Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 із змінами;

- Роз'ясненням та рекомендаціям до Методики розрахунку та порядок використання плати за оренду державного майна, затверджені наказом ФДМУ ввід 22.08.2000р. №1765;

- Методичних рекомендації по плануванню, обліку та калькулюванню собівартості робіт (послуг) на підприємствах та в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 06.03.2002р. №47;

- Постановою КМ України „Про склад витрат підприємств житлового господарства, пов'язаних з утриманням будинків та прилеглих територій” від 22.06.1998р. №939.

Згідно до висновку експерта, здійсненим на підставі вищеназваних нормативних документів, з урахуванням 60% прибутку відповідача, амортизаційних відрахувань,  відповідачем безпідставно визначено в бік завищення експлуатаційні витрати та комунальні послуги у актах виконаних робіт на 32503,45 грн. порівняно з фактичними даним бухгалтерського обліку відповідача.

За висновком експерта, різниця між фактичною оплатою, здійсненою позивачем в період з травня 2005р. по березень 20006р. ( без урахування сплати за березень, яка була здійснена в квітні, згідно  до платіжного доручення № 40 від 28.04.06р. в сумі 9338,25 грн.) та документально обґрунтованими експлуатаційними витратами та комунальними послугами за цей період, з урахуванням 60% прибутка відповідача, складає 26313,56 грн.

Отже, відповідачем безпідставно завищено та отримано від позивача  компенсації експлуатаційних витрат та комунальних послуг з травня 2005р. по березень 2006р. в сумі 26313,56 грн.

В судове засідання 21.12.2006р. відповідач надав зауваження до висновку судово-економічної експертизи, в якому не заперечуючи щодо методики розрахунку, не погоджується з висновками експерта в частині встановлення розміру комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, електропостачання, не включення суми податку на прибуток до складу експлуатаційних витрат відповідача.  

Заперечення відповідача не можуть бути прийняти судом з оглядом на наступне:

По-перше: суд погоджується з висновками експерта стосовно неможливості прийняття розрахунків відповідача щодо вартості спожитої електроенергії позивачем в розмірі 50% від сумарного споживання за точкою обліку, що облікує загальне споживання в будівлі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що крім позивача та відповідача, за точкою обліку електричну енергію споживають ще декілька орендарів, тому експерт правомірно витребував у позивача перелік електричного обладнання, розрахував вартість спожитої електричної енергії позивачем за потужністю встановлених приборів, що знаходяться в приміщення позивача на підставі наданого листом № 1005 від 05.10.2006р. переліку ( акр. 2 експертного дослідження). Проте, вимогу експерта щодо надання переліку обладнання з вказівкою їх потужності, що використовується самим орендодавцем та іншими орендарями будівлі, відповідач не виконав та  зазначені відомості експерту не надав. За такими обставинами, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що споживання електричної енергії здійснювалось позивачем і інших об'ємах, ніж встановлено висновком експертної установи.

По друге: суд критично ставиться до розрахунку комунальних послуг з водопостачання та водовідведенню, який наданий відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову, оскілки в ході судового засідання встановлено, що сторони жодним чином не фіксували щоденно кількість відвідувачів позивача, тому на думку суду експертом правомірно встановлений обсяг зазначених послуг пропорційно займаної орендарем площі на підставі Методичних рекомендації по плануванню, обліку та калькулюванню собівартості робіт (послуг) на підприємствах та  в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 06.03.2002р. №47.

По трете: стосовно заперечень відповідача щодо не включення  експертом суми 25 % податку на прибуток до складу експлуатаційних витрат, суд погоджується з висновками експерта, оскільки вимогами ст. 3 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань, тобто за наслідками податкового обліку загальної господарської діяльності підприємства у звітному періоді. (як визначено експертом  «…за наслідками податкового, але не бухгалтерського обліку»).

Посилання відповідача на ту обставину, що позивач прийняв надані експлуатаційні витрати та комунальні послуги у визначених відповідачем розмірах шляхом підписання актів виконаних робіт, судом не приймаються до уваги, оскільки як встановлено в ході судового засідання, відомості, зазначені в актах виконаних робіт не відповідають фактичним витратам відповідача, які повинні бути відображені у бухгалтерському обліку.

Отже, зазначені акти виконаних робіт достовірно не фіксують факт здійснення господарської у зазначених в них об'ємах, тобто не відповідають вимогам, встановленим  ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних облікових документів.

За такими обставинами, суд вважає доведеним належними  та допустимими доказами безпідставне набуття відповідачем перерахованих позивачем  експлуатаційних витрат та комунальних послуг за договором оренди державного майна № 5 від 1.07.2000р. в період з травня 2005р. по березень 2006р. в сумі 26313,56 грн., а з урахуванням оплати за березень 2006р. яка була здійснена в квітні за платіжним дорученням № 40 від 28.04.2006р. в сумі 9338,25 грн., (експерт зазначив, що зазначена сума не включена до розрахунку),  загалом в сумі 35651,81 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа  яка придбала майно без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на який воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття  майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 35651,81 грн., судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру  задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.1212, 1213 ЦК України, ст. ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Державного підприємство «Південдніпрорибфлот» (м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 25, р\р 2600830011310 в МОД «Укрсоцбанк», МФО 326018, Код ЕДРПОУ 04752910) на користь Приватного підприємства «Алайма» (м. Миколаїв, вул. Фалеївська, 25, р\р 26004400042301 в МФ АКБ «Київ», МФО 326320, Код ЕДРПОУ 22439191) –35651,81 грн. безпідставно отриманих коштів, 356,90 грн. держмита, 84,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2264,40 грн. витрат на проведення експертного дослідження.

          В інший частині позову відмовити.

   Суддя                                                        I.Г.Фiлiнюк