Ухвала

від 31.10.2013 по справі 815/475/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р.Справа № 815/475/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

за участю секретаря Фурмана А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013р. ТОВ «Южтехпостач» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (на час звернення - ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013р. №0000072301 та №0000082301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про порушення позивачем ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують здійснення господарських відносин з контрагентом МП ТОВ «ГАМАЛС» в серпні 2012 року. Жодних відхилень у звітності між ТОВ «Южтехпостач» та МП ТОВ «ГАМАЛС» не виявлено, обидва контрагенти належним чином задекларували свої зобов'язання. Висновок про нікчемність угод, укладених між позивачем та МП ТОВ «ГАМАЛС» є лише припущенням посадових осіб відповідача, яке не підтверджено відповідними доказами.

ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проти позову заперечила, зазначивши, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача МП ТОВ «ГАМАЛС» здійснюється поза межами правового поля, а договірні відносини з таким контрагентом є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Угоди позивача по операціям з вказаним контрагентом мають ознаки нікчемності, не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень, транспортних засобів, а тому, як наслідок, здійсненні без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. позов ТОВ «Южтехпостач» залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Южтехпостач» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що єдиним приводом для проведення перевірки позивача став акт ДПІ у Київському районі м. Одеси від 26.12.2012р. №2743/22-34/13918998/171 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «ГАМАЛС» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Дока-групп» за період вересень-жовтень 2012 року», тобто фактично дослідити відносини контрагента податкова інспекція не могла за вересень-жовтень 2012 року, однак перевірка проводилась за період серпень 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси №5-п від 04.01.2013р., згідно п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України, 04.01.2013р. посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Южтехпостач» (код ЄДРПОУ 35697985) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з МП ТОВ «ГАМАЛС» (код ЄДРПОУ 13918998) за період серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №10/22-34/35697985/1 від 04.01.2013р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем: ст.134, п.п.138.1.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 ПК України, в результаті чого ТОВ «Южтехпостач» занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню в сумі 3055 грн. (в т.ч. у третьому кварталі 2012 року в сумі 2228 грн.); ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, ст.200 ПК України, внаслідок чого ТОВ «Южтехпостач» встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду всього в сумі 2122 грн. (у т.ч. за серпень 2012р. в сумі 2122 грн.). Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Южтехпостач» з суб'єктом господарювання МП ТОВ «ГАМАЛС» за серпень 2012 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що за серпень 2012 року ДПІ у Київському районі м. Одеси складено акт від 26.12.2012р. №2743/22-34/13918998/171 «Про неможливість проведення зустрічної звірки МП ТОВ «ГАМАЛС» (код ЄДРПОУ 13918998) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Дока-групп» (код ЄДРПОУ 38203635) за період вересень, жовтень 2012 року», згідно якого МП ТОВ «ГАМАЛС» віднесено до категорії «ймовірний транзитер», за податковою адресою не знаходиться, не надано первинних документів по факту фінансово-господарських взаємовідносин у вересні-жовтні 2012 року, у підприємства відсутні основні фонди, потужності, транспортні засоби, складські приміщення. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про неможливість встановлення реального здійснення фінансово-господарських операцій МП ТОВ «ГАМАЛС» з ТОВ «Южтехпостач».

На підставі вказаного акту перевірки 14.01.2013р. ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000072301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2785 грн. (в т.ч. за основним платежем - 2228 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 557 грн.) та №0000082301, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2653 грн. (в т.ч. за основним платежем - 2122 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 531 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Южтехпостач» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з МП ТОВ «ГАМАЛС», що призвело до заниження позивачем суми ПДВ та податку на прибуток; наявні у позивача первинні документи у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2012р. між ТОВ «Южтехпостач» (Замовник) та МП ТОВ «ГАМАЛС» (Виконавець) укладено договір надання послуг №100801, відповідно до умов якого Виконавець проводить різання та тестування кабелю згідно усної заяви Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити згідно акту виконаних робіт. На виконання даного договору 13.08.2011р. МП ТОВ «ГАМАЛС» виписало податкову накладну №141.

Крім того, 29.08.2012р. між МП ТОВ «ГАМАЛС» (Виконавець) та ТОВ «Южтехпостач» (Замовник) укладено договір надання послуг №290801, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується провести консультацію з питань бухгалтерського та податкового обліку згідно усної заяви Замовника, а Замовник зобов'язаний прийняти її та оплатити згідно акту виконаних робіт. На виконання даного договору 31.08.2012р. МП ТОВ «ГАМАЛС» виписало податкову накладну №363.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів вважає, що сама лише наявність первинних документів не підтверджує реальність здійснення операцій між ТОВ «Южтехпостач» та МП ТОВ «ГАМАЛС» та недостатня для виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ по вказаним відносинам, оскільки враховуючи загальний обсяг задекларованих оподатковуваних операцій від реалізації товарів (робіт, послуг), МП ТОВ «ГАМАЛС» фізично не змогло б здійснювати такий обсяг роботи, зважаючи на встановлений ДПІ факт відсутності будь-якої інформації про складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, офісного приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Наданими документами ТОВ «Южтехпостач» ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду про непідтвердженість позивачем податкового кредиту лише належними первинними документами. А відтак, підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2013р. №0000072301 та №0000082301 не вбачається.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Южтехпостач» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2013р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.