Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/18322/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/18322/13 05.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайн», м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Україна», м. Київ

Про стягнення 25 483,64 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Рубанчук Н.С. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 25 483,64 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором поставки № 470 від 20.09.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/18322/13 та розгляд справи призначено на 05.11.2013р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 23.09.2013р., не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підтверджує факт отримання відповідачем 30.09.2013р. ухвали про порушення провадження у справі від 23.09.2013р.

Факт направлення позовної заяви з додатками та ухвали про порушення провадження у справі за місцезнаходженням відповідача, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2013р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав суду витребувані документи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2013р. між сторонами було укладено Договір поставки № 470, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язується передати у власність відповідача, як покупця, а покупець прийняти та оплатити алкогольні напої, асортимент, кількість та ціна яких, зазначені в Специфікації та накладних до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача - Кучерявим О.М. та від відповідача - Токарєвим С.А., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено, а відповідачем, в свою чергу, отримано товар на загальну суму - 45 058,91 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1182 від 01.02.2013р. на суму 12 143,57 грн., № 1444 від 08.02.2013р., № 1797 від 19.02.2013р. на суму 2 409,47 грн., № 1798 від 19.02.2013р. на суму 812,63 грн., № 2282 від 01.03.2013р. на суму 5 403,42 грн., № 2285 від 01.03.2013р. на суму 2 935,75 грн., № 2291 від 01.03.2013р. на суму 2 222,57 грн., № 2746 від 13.03.2013р. на суму 2 946,54 грн., № 2797 від 14.03.2013р. на суму 2 952,70 грн., № 5493 від 27.05.2013р. на суму 561,66 грн., які підписані повноважними представниками та скріплені печаткою сторін без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 6.1. Договору покупець бере на себе обов'язок оплачувати поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100% реалізованого третім особам (споживачам) товару два рази на місяць, кожні 15 календарних днів.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 6.1., за поставлений позивачем товар розрахувався частково, сплативши останньому грошові кошти у розмірі - 19 711,31 грн.

07.06.2013р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано та скріплено печатками повноважними представниками сторін без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар - 25 347,69 грн.

17.06.2013р. позивач направив відповідачу претензію вих. № 147, з вимогою погасити заборгованість. Факт надсилання позивачем претензії підтверджується фіскальним чеком № 4512 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді на належного досудового реагування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 25 347,60 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 9.3. Договору, нараховує пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 19,42 грн.

Пунктом 9.3. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми, але більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 116,62 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенефіт Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 38320343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайн» (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а, код ЄДРПОУ 36980459), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 25 347 (двадцять п'ять тисяч триста сорок сім) грн. 60 коп., пеню у розмірі - 19 (дев'ятнадцять) грн. 42 коп., три відсотка річних у розмірі - 116 (сто шістнадцять) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 11 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук