Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/16986/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/16986/13 05.11.13 За позовом Публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт", м. Одеса

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології", м. Київ

Про стягнення 23 107,17 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Луценко І.О. - пред. по дов.

Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 23 107,17 грн. грошових коштів, пені та трьох відсотків річних за Договором № 37 від 22.05.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як продавцем, умов щодо поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/16986/13 (суддя Власов Ю.Л.) та призначено судовий розгляд на 01.10.2013р.

24.09.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення та витребувані ухвалою суду від 05.09.2013р. документи.

Розпорядженням № 04-1/862 від 30.09.2013р. Керівника апарату Кривенко О.М., відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/16986/13, у зв'язку з обранням судді Власова Ю.Л. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

В результаті повторного автоматичного розподілу справа № 910/16986/13 було передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 910/16986/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2013р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси місцезнаходження відповідача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Факт направлення позовної заяви з додатками та ухвали про порушення провадження у справі за місцезнаходженням відповідача, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні 05.11.2013р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2012р. між сторонами було укладено Договір №37, відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як постачальник, прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу, як покупцю, продукцію виробничо-технологічного призначення, а саме: газоаналізатор КОЛІОН-ІВ-25, подовжувач пробовідбірника (фторопластова трубка діам. - 4 мм), пристрій для захисту детектора.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - головою правління Рибкою А.В. та від відповідача - Генеральним директором Сакуном А.М., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.6.2. Договору позивач зобов'язався здійснити 100%-у передоплату за товар.

Згідно п.5.2. Договору та Специфікації (додаток № 1 до Договору), загальна сума вищезазначеного товару склала 26 228 грн.

Позивач на виконання умов Договору, 22 серпня 2012 року здійснив 100 % оплату по виставленому відповідачем рахунку № ЛПТ00000480 від 22.05.2012 року на суму 26 228 грн., у тому числі ПДВ - 4 371, 33 грн. на придбання товару, що підтверджується платіжним дорученням №5312 від 22 серпня 2012 року.

В цей же день від відповідача позивачем була отримана податкова накладна на суму 26 228 грн.

Відповідно до п.3.2 Договору та п.2. Специфікації відповідач зобов'язався поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту надходження на свій поточний рахунок грошових коштів у розмірі 100% загальної вартості товару.

Відповідач умови Договору не виконав та у зазначений строк товар не поставив позивачу.

17 жовтня 2012 року (вхід. №382/1) позивач отримав електронною поштою лист від відповідача (вих. № 157 від 17.10.2012р.), в якому зазначалося, що у зв'язку з відсутністю можливості здійснити поставку товару, відповідач запропонував повернути всю суму перерахованих грошових коштів на рахунок позивача.

23 жовтня 2012 року вих. № 028/657, позивач направив лист відповідачу із зазначенням банківських реквізитів, для перерахування всієї суми грошових коштів.

Відповідач грошові кошти позивачу не повернув, тому 11 грудня 2012 року (вих. №027/776) позивач направив лист відповідачу, з проханням до 20 грудня 2012 року перерахувати всю суму сплачених грошових коштів на свій розрахунковий рахунок.

27 грудня 2012 року відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі - 6 228 грн., проте, решту суми не перерахував.

14 січня 2013 року на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія, в якій позивач вимагав не пізніше 20-денного строку, після надходження претензії, перерахувати на свій рахунок решту суми за непоставлений товар.

01 квітня 2013 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача, де було зазначено, що в наслідок глибокої кризи у відповідача виникли фінансові складнощі, і у зв'язку з цим підприємство зобов'язалося погасити суму заборгованості, з оплатою частинами, у строк не пізніше 31 травня 2013 року.

Відповідач грошові кошти у розмірі - 20 000 грн. позивачу не повернув.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, залучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 2 643,78 грн. Період нарахування пені визначений з 22.09.2012р. по 31.05.2013р.

Відповідно до п. 10.1. Договору у випадку порушення постачальником строку поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що встановлена на цей період, нараховану на загальну вартість товару, непоставленого в строк, за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 463,39 грн., період нарахування з 22.09.2013р. по 31.05.2013р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторні прилади та технології" (02152, м. Київ, вул. Бучми, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 36657508) на користь Публічного акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" (65039, м. Одеса, провулок 2-й Артилерійський, 6, код ЄДРПОУ 03482749), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошових коштів у розмірі - 20 000 (двадцять тисяч) грн., пеню у розмірі - 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 78 коп., три відсотка річних у розмірі - 463 (чотириста шістдесят три) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 11 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук