Рішення

від 05.11.2013 по справі 911/3809/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа № 911/3809/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран",

11634, Житомирська обл., Малинський р-н, смт Гранітне, вул. Шевченка, 15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів і конструкцій"

07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1

про стягнення 6 315,95 грн.

за участю представників:

позивача - Станіславський С.В. (довіреність від 21.10.2013);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів і конструкцій" (далі - відповідач) про стягнення 6 315,95 грн., з яких: 6 000,00 грн. - основний борг та 315,95 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.10.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21984 від 21.10.2013) позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 6 000,00 грн., на підтвердження чого додано платіжне доручення від 14.10.2013 № 1935.

У судове засідання 22.10.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.10.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 05.11.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 22873 від 04.11.2013) позивачем подано заяву про часткову відмову від позову в частині стягнення основного боргу, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 6 000,00 грн.

У судовому засіданні 05.11.2013 судом встановлено, що заява, в якій викладено відмову позивача від позову в частині стягнення основного боргу, підписана уповноваженим представником позивача - Станіславським С.В., що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю від 21.10.2013.

Враховуючи те, що часткова відмова позивача від позову у даній справі відповідає вимогам частини 4 статті 22, статті 78 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, з огляду на частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також, зважаючи на те, що позивачу відомі наслідки часткової відмови від позову, про що ним зазначено у тексті заяви, часткову відмову позивача від позову прийнято судом.

У судовому засіданні 29.10.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та просив суд їх задовольнити з підстав, що викладені у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.11.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивачем відповідачеві передано товар, а відповідачем вказаний товар отримано, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною від 15.12.20009 № РН-0006018 на суму 15 751,08 грн., що підписана представниками сторін та скріплена відбитками їх печаток, наявність яких оцінюється судом як підтвердження юридичними особами факту вчинення правочину.

Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаною видатковою накладною, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладався.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погодженій сторонами видатковій накладній визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договору купівлі-продажу в простій письмовій формі.

У подальшому, між сторонами укладено угоду про розстрочення боргу за поставлену продукцію від 17.10.2011, в якій сторони розстрочили сплату відповідачем заборгованості з оплати вартості спірного товару наступним чином: до 27.10.2011 в розмірі 1 751,08 грн., до 07.11.2011 в розмірі 2 000,00 грн., до 18.11.2011 в розмірі 2 000,00 грн., до 28.11.2011 в розмірі 2 000,00 грн., до 08.12.2011 в розмірі 2 000,00 грн., до 18.12.2011 в розмірі 2 000,00 грн.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на суму 9 751,08 грн., що підтверджується банківською довідкою від 28.10.2013 № Р1-В70/1053, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 6 000,00 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами після поставки товару підписано угоду про розстрочення боргу за поставлену продукцію від 17.10.2011, в якій визначено суми та строки оплати поставленого товару.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару підтверджується видатковою накладною.

При цьому, підписання покупцем - відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин сторін, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк. Оскільки відповідач, в порушення статей 525, 526, 615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання з оплати товару своєчасно не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу та встановлено строк оплати товару, що визначено в угоді про розстрочення боргу за поставлену продукцію від 17.10.2011, на час звернення позивача з позовом до суду існувала заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 6 000,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 6 000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; до прийняття відмови позивача від позову, господарський суд роз'яснює наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника.

Судом встановлено, що заява, в якій викладено відмову позивача від позову в частині стягнення основного боргу, підписана уповноваженим представником позивача - Станіславським С.В., що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю від 21.10.2013.

Враховуючи те, що відмова позивача від частини позову у даній справі відповідає вимогам частини 4 статті 22, статті 78 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, з огляду на частину 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також, зважаючи на те, що позивачу відомі наслідки часткової відмови від позову, про що ним зазначено у тексті заяви, часткову відмову позивача від позову прийнято судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з абзацом 2 пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини 6 статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Зважаючи на вищевикладене, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 6 000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковою відмовою позивача від позову і прийняттям відмови господарським судом.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 315,95 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення 315,95 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 315,95 грн. 3% річних є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів і конструкцій" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32837994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (11634, Житомирська обл., Малинський р-н, смт. Гранітне, вул. Шевченка, 15, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24584514) 315 (триста п'ятнадцять) грн. 95 коп. 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 6 000,00 грн. основного боргу припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.11.2013.

Суддя С.О. Саванчук