Рішення

від 04.11.2013 по справі 913/2787/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 листопада 2013 року Справа № 913/2787/13

Провадження №17/913/2787/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сталь», м. Луганськ

до Приватного підприємства «Металобаза» , м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 84 039 грн. 95 коп.

Суддя: Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Кулаков Д.В., довіреність від 01.11.2012;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію у сумі 80000,00 грн., пені у сумі 3301,89 грн. та 3% річних у сумі 738,06 грн., за договором поставки №2 від 16.01.2012.

Представник позивача у судовому засіданні 04.11.2013 надав заяву про відмову від позову, згідно якої відмовляється від позову в частині стягнення пені у сумі 3301,89 грн. та 3% річних у сумі 738,06 грн., на підставі ст.ст. 22, 78 ГПК України. З наслідками відмови від позову позивач ознайомлений.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 24.10.2013 та 04.11.2013 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані заявником докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Публічним акціонерним товариством «Сталь», (позивач у справі), як Продавцем, та Приватним підприємством «Металобаза» (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки №2 від 16.01.2012 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію - асортимент, кількість та ціна якої вказується сторонами у Специфікаціях (Додатках) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Сума Договору орієнтовно складає 1625000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 325000,00 грн. Всього загальна сума Договору становить 1950000,00 грн. (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору, умови поставки та оплати вказані у Специфікаціях (Додатках) до цього Договору.

Оплата за продукцію проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. (п. 3.2 Договору).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості несплаченого товару, отриманого Покупцем. Сплата пені не звільняє сторони від виконання основного зобов'язання.

В пункті 9.1 Договору встановлено, що строк дії цього Договору встановлюється від дати його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами усіх зобов'язань, що виникають з цього Договору, який діє до 31.12.2012.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу:

- корпус букси 100.10.020 сб. в кількості 400 штук на суму 780000,00 грн., згідно видаткової накладної №34 від 20.01.2012, довіреність на отримання цінностей №7 видана ПП «Металобаза» від 10.01.2012;

- корпус букси 100.10.020 сб. в кількості 400 штук на суму 780000,00 грн., згідно видаткової накладної №207 від 23.01.2012, довіреність на отримання цінностей №8 видана ПП «Металобаза» від 23.01.2012.,

Як зазначає позивач, відповідачем обов'язки щодо оплати товару, поставленого за вказаними накладними, не були виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 80000,00 грн.

Відповідач явку повноважних представників сторін в судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та відповідача, надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач виконав обов'язки за Договором та поставив товар на загальну суму 1560000,00 грн., а саме:

- корпус букси 100.10.020 сб. в кількості 400 штук на суму 780 000,00 грн., згідно видаткової накладної № 34 від 20.01.2012, довіреність на отримання цінностей № 7 видана ПП «Металобаза» від 10.01.2012;

- корпус букси 100.10.020 сб. в кількості 400 штук на суму 780 000,00 грн., згідно видаткової накладної № 207 від 23.01.2012, довіреність на отримання цінностей № 8 видана ПП «Металобаза» від 23.01.2012, засвідчені копії яких додані до матеріалів справи (а.с.9-12).

В специфікації № 1 від 16.01.2012 до Договору було вказано, що відповідач повинен оплатити товар на умовах передплати у триденний строк з моменту виставлення рахунку.

Рахунки були виставлені позивачем 10.01.2012 та 23.01.2012.

Відповідачем було частково сплачено вартість поставленого товару в сумі 1480000,00 грн.

Правила щодо попередньої оплати товару встановлені у ст. 693 ЦК України, згідно ч. 1 якої якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару, мають застосовуватися положення ст. 538 ЦК України.

Як вже було зазначено, відповідач заборгував позивачу 80000,00 грн., оскільки не виконав своє зобов'язання щодо попередньої оплати вартості продукції за відповідним договором. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведеної правової норми, мають застосовуватися положення ст. 538 ЦК України.

Статтею 538 ЦК України встановлено:

1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, а при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно.

Отже, при нездійсненні відповідачем попередньої оплати за товар, який позивач передав відповідачу без попередньої оплати, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату одночасно з поставкою товару, а саме: 10.01.2012 та 23.01.2012.

З огляду на викладене, сума основного боргу 80000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, і тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Позивачем в порядку статті 78 ГПК України, було надано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 3301,89 грн. та 3% річних у сумі 738,06 грн.

Відповідно до статті 22, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач має право відмовитись від позову повністю або частково. У зв'язку з чим господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представників сторін.

Позивачу було роз'яснено наслідки зазначеної процесуальної дії, перевірено наявність повноважень на відмову від позову. Суд приймає часткову відмову позивача від позову оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 3301,89 грн. та 3% річних у сумі 738,06 грн. слід припинити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 80000,00 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, з віднесенням судового збору на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно статті 49 ГПК України. В решті вимог провадження у справі слід припинити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, п. 4 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Металобаза», м. Первомайськ, Луганської області, вул. Маяковського, буд.1-а, ідентифікаційний код 31337539, на користь Публічного акціонерного товариства «Сталь», м. Луганськ, вул. Фрунзе, буд. 107-д, ідентифікаційний код 13386478, борг у сумі 80000,00 грн., витрати по оплаті судового збору у сумі 1637,79 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 11.11.2013.

Суддя О.С. Фонова