Рішення

від 07.11.2013 по справі 922/3893/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р.Справа № 922/3893/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскольд", м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімперіал-М", с. Подольох про стягнення 6342,68грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскольд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПЕРІАЛ-М" суму основного боргу у розмірі 6200,00 грн., суму 3 % річних у розмірі 142,68 грн. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. позивач просить покласти на відповідача. Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 23/11 від 23 листопада 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 вересня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3893/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 22 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 07 листопада 2013 року.

06 листопада 2013 року позивач до канцелярії суду за вх. № 41150 надав витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача, а також оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

У судове засідання 07 листопада 2013 року представники сторін не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були попереджені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

23 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскольд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПЕРІАЛ-М" був укладений договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 23/11. Також між сторонами була узгоджена заявка № 1194 від 23.11.2012 року.

Відповідно до п. 2.5. Договору № 23/11 від 23.11.2012 року, перевезення здійснюються на підставі письмових заявок, в яких повинні бути вказані дані: маршрут перевезення, дата завантаження та відвантаження, час та місце відвантаження, повні данні щодо вантажу, вартість послуг та інші відомості.

Відповідно до вказаного договору та заявки, позивач здійснив перевезення вантажу в сполученні Балаково-Васищево, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною А № 170197 з відповідними відтисками штампів та печаток (а. с. 14) та Актом приймання товарно-матеріальних цінностей (а. с. 37) від 03.12.2013 року.

Відповідно до заявки № 1194, загальна вартість наданих послуг з перевезення вантажу становить 6200,00 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлене договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частинами 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, як свідчать матеріали справи, позивач повністю виконав свої обов'язки за договором.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 23/11, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг протягом 3 днів з дня одержання документів, передбачених заявкою.

02 грудня 2012 року позивачем був складений рахунок на оплату № 249.

19 квітня 2013 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості в сумі 6200,00 грн., яка була отримана відповідачем 17 травня 2013, про що свідчить поштове повідомлення, проте відповідач борг не сплатив та жодної відповіді на вимогу не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, докази сплати відповідачем суми заборгованості на момент розгляду справи відсутні. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 6200,00 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язань за Договором № 23/11 від 23 листопада 2012 року 3% річних у розмірі 142,68 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору № 23/11, оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника оригіналів документів. Документи були надані відповідачу 02 грудня 2012 року, таким чином оплата повинна була здійснитись до 05 грудня 2012 року. Але до подачі позову відповідач не виконав свої зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а так само три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі вказанного, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 142,68 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 526, ч.1 ст.530, 610, 625, 627, 901, 909 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСІМПЕРІАЛ-М" (62495, Харківська область, Харківський район, с. Подольох, вул. Лісна, 8, р/р 26006060329034 в Харківському ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 37682027, свідоцтво платника ПДВ № 200009507, ІПН № 376820220236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскольд" (91054, м. Луганськ, вул. Революционная, 157-б, код ЄДРПОУ 24182721, свідоцтво платника ПДВ № 17327579, ІПН № 241827212366, р/р 260085474, МФО 380009 АТ "ЕРСТЕ БАНК") - суму основного боргу у розмірі 6200,00 грн., суму 3% річних у розмірі 142,68 грн., суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2013 р.

Суддя Суслова В.В.

справа № 922/3893/13