Рішення

від 19.12.2006 по справі 3/525/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/525/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" грудня 2006 р.                                                 Справа №  3/525/06

  м. Миколаїв

  За позовом: ВАТ «Мегабанк»в особі МФ ВАТ «Мегабанк», м. Миколаїв, вул. Спаська,14  

До відповідача: СГ ТОВ «Полігон-Агро», м. Миколаїв, вул. Садова,1, кв.310

Про звернення стягнення   

Суддя Смородінова О.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Годза Л.П., за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні присутні:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про задоволення вимог кредитора (позивача) до відповідача шляхом звернення стягнення  на предмети забезпечувального обтяження за договором застави №98/2005 від 30.05.2005р.  

Відповідач вдруге відзив по суті позову не надав, в судове засідання представника не направив.

Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

30 травня 2005р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №50/2005 за яким згідно п.1.1 позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит з 30.05.2005р. до 28.05.2008р. у сумі 215800 грн. на придбання основних засобів, а відповідач зобов'язався за умовами пунктів 2.4 та 4.2.1 погашати кредит розстрочено за доданим графіком та повернути його повністю до 16 години. 00 хвилин 28.05.2008р. зі сплатою 20% річних за тимчасове користування чужими коштами.

За умовами угоди від 30.05.2005р. (додаток №2 до кредитного договору) відповідач мав право на отримання компенсації за сплачені відсотки у розмірі 10% річних за рахунок Державного бюджету.

Додатковою угодою №1 від 28.11.2005р. та №2 від 26.01.2006р. було змінено графік погашення кредиту з повним виконанням зобов'язання до 28.05.2006р. Вказаними угодами та угодою №3 від 14.06.2006р. змінено умови нарахування та сплати комісійної винагороди та процентів.

Позивач, як вбачається з матеріалів справи, своє зобов'язання виконав: розпорядженням від 30.05.2005р. відкрив позичальнику рахунок, надав за умовами п. 2.1. договору кредит у договірній сумі шляхом оплати з нього 30.05.2005р. 215800 грн. по рахунку №ТОВ-000651 від 06.04.2005р. за сільськогосподарську техніку, що підтверджено платіжним дорученням №42 від 30.05.2005р. та випискою з позичкового рахунку відповідача.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу , будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Тобто, кредит відповідачу виданий на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання.

Відповідач, в свою чергу, порушив умови пункту 2.4 та 4.2.1 кредитного договору, вимоги п.1 ст. 1049 ЦК, не повернув в строк до 30.04.2006р. - 30000,0грн. кредиту, як було передбачено додатковою угодою №2 від 26.01.2006р. до кредитного договору.

Відповідач також порушив умови ст. 1048 ЦК України, пунктів 4.2.3, 5.2 та 5.6 кредитного договору в редакціях додаткових угод, —прострочив сплату нарахованих процентів та комісійної винагород заборгованість за якими на час розгляду справи становить відповідно 3665,64 та 5395,00 грн.

На листи позивача №03/429 в 17.04.2006р., №03/767 від 04.07.2006р., вимогу №03/919 від 03.08.2006р. відповідач належним чином не відреагував.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п. 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.

За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно п.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення частини кредиту за графіком кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

На вимогу від 03.08.2006р. про виконання кредитного зобов'язання відповідач не відреагував.

          Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 30000,0грн. + 185800,0грн. + 3665,64 процентів.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами п. 7.1 кредитного договору боржник в разі прострочення платежу повинен сплатити пеню.

Отже, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачеві 450,0грн. інфляційних та 345,44грн. –3%  річних, 2042,14грн. пені з розрахунку:

1)          3% річних за прострочення відповідачем погашення боргу по кредиту 337,02 грн. +  3% річних по процентах становить 8,42 грн.

2)          Пеня:

- з 01.05 по 09.06.2006р. - 624,00 грн.;

          - з 10.06 по 14.09.2006р. - 1367,70 грн.

Всього 1991,70грн.

За час прострочення процентів (в зазначені вище строки): відповідно 22,87 грн. та 27,57 грн., а всього 50,44 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафів у відповідності до умов п. 7.2 кредитного договору в загальній сумі 9765, 16 грн., слід зазначити, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки зі змісту договору вбачається, що позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит в повному обсязі до 16 години 00 хвилин 28.05.2008р. року згідно з графіком повернення кредиту. Таким чином, застосування штрафних санкцій, передбачених п. 7.2. кредитного договору, можливе лише з вказаної дати. Отже, на момент звернення позивача із позовною заявою до господарського суду Миколаївської області 19 жовтня 2006 року, відсутні правові підстави для вимоги про застосування вказаної штрафної санкції.

Як зазначає позивач, використати своє право погашення простроченого боргу за умовами ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 6.3 кредитного договору він не може у зв'язку з відсутністю достатніх коштів на поточному рахунку Відповідача 26009219 в нашому банку, що підтверджено доданою до позову випискою з рахунку.  Свої гарантії по сплаті боргу відповідач не виконує.

Згідно ст. 3.1. кредитного договору №50/2005 від 30.05.2005р., ст. 3 Закону України «Про заставу»виконання умов кредитного договору забезпечується заставою рухомого майна.

За умовами договору №98/2005 від 30.05.2005р. відповідач (заставодавець) передав в заставу позивачу своє рухоме майно заставною вартістю 256904,00 грн. Це забезпечувальне обтяження позивач зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 08.06.2005р., реєстровий №2060309, чим забезпечив собі на підставі ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями відносно цього майна, переважне право на звернення стягнення на предмети обтяження, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №3689399 від 08.06.2005р.

Відповідачу, як заставодавцю, 03.08.2006р. за вих. № 03/919 та 14.09.2006р. за вих. № 03/1118 були направлені вимоги про погашення грошової заборгованості за кредитним договором №50/2005, однак вони залишились без задоволення.

Останнім актом перевірки від 26.05.2006р. наявність заставленого рухомого майна за договором застави № 98/2005 від 30.05.2005р. підтверджена сторонами в повному переліку.

У відповідності до умов статей 589, 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пунктів 1.3 та 4.1 вищеназваного договору застави у разі неналежного виконання основного зобов'язання Заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмети забезпечувального обтяження і робить це в судовому порядку на предмети обтяження заставною вартістю 256904,00 грн., з врахуванням ринкової вартості заставленого майна, яке експлуатувалась після оцінки на протязі двох років.

За умовами ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»позивач до початку процедури звернення стягнення зареєстрував 18.09.2006р. в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмети обтяження.

Отже, в спірних правовідносинах має бути часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем дійсно порушені норми цивільного та господарського законодавства, в частині ж стягнення 9765,16грн. штрафу позивач не довів суду, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, обставини, підтверджені належним чином, які свідчать про правомірність вказаної вимоги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги (з урахуванням зменшення суми пені) заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню частково в зв'язку з відмовою в стягненні 9765,16грн. штрафу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон -Агро»(код за ЄДРПОУ 32390902, П. р. №26009219 у МФ ВАТ «Мегабанк», МФО 326881, 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, к. 310) на користь Відкритого акціонерного товариства «Мегабанк»(код за ЄДРПОУ 09804119, к. р. 32001179300 в Управлінні НБУ в Харківській обл., МФО 351447, Вул. Артема,30, м. Харків, 61002) в особі Миколаївської філії ВАТ "Мегабанк" (код за ЄДРПОУ 26232535, рах. 373961 в МФ ВАТ «Мегабанк», МФО 326881, вул. Спаська, 14, м. Миколаїв, 54030) – 215800,0грн. боргу по кредиту, 450,0грн. інфляційних та 345,44грн. –3%  річних, 2042,14грн. пені за прострочення повернення кредиту, шляхом звернення стягнення на предмети забезпечувального обтяження Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон -Агро»(код за ЄДРПОУ 32390902) за договором №98/2005 від 30.05.2005р., а саме:

-          2 (два) трактори Бєларусь 82.1, 2004 року випуску, заводські номери 80801500 та 80801501, з двигунами № Д-243 за № 630188 та № 630183 , об'ємом двигуна 4750 куб. см., масою машин по 3620 кг., шасі № 384449 і № 384445, за реєстраційними №№ 06003 МК та 06004 МК, свідоцтва про реєстрацію   серії АБ № 183635 та № 183636 від 11.05.2005р., місце гаражування м. Миколаїв, вул. Садова, 1, оціночною вартістю 66667 грн. кожний,

а також:

-          4 (чотири) культиватори причіпних КПС-4ПП, 2005 року випуску, заводські №№ 191, 195, 196, 197, оціночною вартістю 6860 грн. кожний;

-          2 (два) агрегати ґрунтообробні причіпні УДА-3.1-20, 2004 року випуску, заводські №№186, 304, оціночною вартістю 24173 грн. кожний;

-          2 (дві) сівалки СУПН-8А-02, 2005 року випуску, заводські №№ 245, 246,оціночною вартістю 19600 грн. кожна;

-          2 (дві) сцепки причіпних СК-8, 2005 року випуску, заводські №№ 20, 22, оціночною вартістю 3838 грн. кожна;

-          2 (два) шарніри ШСК-4,2005 року випуску , без заводських номерів, оціночною вартістю 454 грн. кожний.

Місцезнаходження предметів застави - село Кубряки Веселинівського району Миколаївської області.

3.          Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон -Агро»(код за ЄДРПОУ 32390902, П. р. №26009219 у МФ ВАТ «Мегабанк», МФО 326881, 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, к. 310) на користь Відкритого акціонерного товариства «Мегабанк»(код за ЄДРПОУ 09804119, к. р. 32001179300 в Управлінні НБУ в Харківській обл., МФО 351447, Вул. Артема,30, м. Харків, 61002) в особі Миколаївської філії ВАТ "Мегабанк" (код за ЄДРПОУ 26232535, рах. 373961 в МФ ВАТ «Мегабанк», МФО 326881, вул. Спаська, 14, м. Миколаїв, 54030) – 2223,03грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 28 грудня 2006 року.

   Суддя                                                        О.Г. Смородінова