Рішення

від 29.10.2013 по справі 917/1840/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 Справа № 917/1840/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина", вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький р-н, Полтавська обл., 39220

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меркурій Окслайн", вул. Щорса, 43, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601

про стягнення 191 322,89 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: Портянко Є.В., довіреність № б/н від 27.08.2013 р.;

від відповідача: не з'явилися.

29.10.2013 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меркурій Окслайн" 191 322,89 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 08.01.2013 р. між сторонами договору поставки № 08/01/1, з яких : 147 639,74 грн. основний борг, 26 722,79 грн. пеня за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р., 14 763,97 грн. штраф, 2 196,39 грн. 3% річних.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимоги суду не виконав, причин цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, а також про покладені на нього обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив :

08.01.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Окслайн" (покупець) було укладено Договір поставки № 08/01/1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар (м'ясопродукти), а останній зобов'язувався прийняти цей товар та провести його оплату на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- кількість, категорія, асортимент, строки та умови поставки товару зазначається в узгоджених сторонами замовленнях (п. 1.1 Договору);

- ціна на товару встановлюється у гривні, є договірною, згідно діючих відпускних цін постачальника на товар на момент узгодження замовлення. Ціна товару на кожну окрему партію товару відображається в узгоджених сторонами замовленнях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1 Договору);

- покупець оплачує 100% вартості фактично поставленого товару по цінам зазначеним у відповідному замовленні протягом 5-ти календарних днів з моменту поставки товару (п. 2.2.1 Договору);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. У випадку, якщо в 15-ти денний термін до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про намір про його розірвання, договір вважається пролонгований на той самий термін на тих самих умовах (п. 10.3 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару покупцю та факт отримання останнім товару за видатковими накладними № 441 від 01.03.2013 р. на суму 87 328,28 грн. та № 486 від 05.03.2013 р. на суму 84 725,42 грн. (на загальну суму 172 053,70 грн.) підтверджується наявними у матеріалах справи копіями останніх.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується належним чином оформленими довіреностями (типової форми № М-2) № 17 від 01.03.2013 р. та №18 від 05.03.2013 р. на отримання представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Окслайн" - Кіянцевим І.В.- від позивача товароматеріальних цінностей (копії наявні у матеріалах справи).

За даними позивача в порушення умов Договору відповідач не у повному обсязі оплатив отриманий товар, а саме :

- отриманий за видатковою накладною № 441 від 01.03.2013 р. товар на суму 84 725,42 грн. оплачений частково у розмірі 24 413,96 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією прибуткового касового ордеру № 214 від 05.03.2013 р.;

- отриманий за видатковою накладною № 486 від 05.03.2013 р. товар на суму 84 725,42 грн. не був оплачений.

На момент подання позову до суду в порушення умов Договору відповідач оплату за отриманий товар не здійснив, заборгованість останнього складає 147 639,74 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 191 322,89 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 08.01.2013 р. між сторонами договору поставки № 08/01/1, з яких : 147 639,74 грн. основний борг, 26 722,79 грн. пеня за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р., 14 763,97 грн. штраф, 2 196,39 грн. 3% річних .

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 147 639,74 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 147 639,74 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі затримки оплати за товар покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу більше ніж на 1 календарних днів дистриб'ютор, окрім пені, сплачує також штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу (п. 7.3 Договору).

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011 та презумпцію правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.

З вищезазначеного пункту Договору вбачається, що сторони встановили пеню за несвоєчасну оплату відповідачем товару у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вже зазначалось судом вище, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Отже, договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначений угодою сторін розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі № 3-114гс11)

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 26 722,79 грн. пені за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р. та 14 763,97 грн. штрафу, суд прийшов до висновку, що останні є правомірними частково, а саме в частині стягнення з відповідача 10 512,18 грн. пені за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р. (з урахуванням приписів п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") та 14 763,97 грн. штрафу (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 196,39 грн. 3% річних трьох процентів річних за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 147 639,74 грн. основного боргу, 10 512,76 грн. пені за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р., 14 763,97 грн. штрафу та 2 196,39 грн. 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 16 210,03 грн. пені за період з 11.03.2013 р. по 07.09.2013 р. у позові слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 826,47 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Меркурій Окслайн" (вул. Щорса, 43, кв. 37, м. Кременчук, Полтавська обл., 39601), ідентифікаційний код юридичної особи 34792940 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина" (вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький р-н, Полтавська обл., 39220), ідентифікаційний код юридичної особи 38237046 - 147 639,74 грн. основного боргу, 10 512,76 грн. пені, 14 763,97 грн. штрафу, 2 196,39 грн. 3% річних, 3 502,37 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 16 210,03 грн. пені у позові відмовити.

Повне рішення складене 04.11.2013 р.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.