Рішення

від 05.11.2013 по справі 905/7089/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2013 Справа № 905/7089/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА», м. Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості 9243,22 грн., з яких 8 515,87 грн. - сума основного боргу, 529,79 грн. - пеня., 197,56 грн. - 10% річних , -

за участю уповноважених представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м. Дніпропетровськ (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саува», м. Краматорськ Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 9243,22 грн., з яких 8 515,87 грн. - сума основного боргу, 529,79 грн. - пеня., 197,56 грн. - 10% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №КК-321/12 від 24 грудня 2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 8 515,87грн.

Крім того, п.6.2 Договору поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р. встановлено, що за кожен день прострочення оплати отриманого товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику від суми простроченого платежу 0,1 (нуль цілих одна десята)%, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов'язання. Нарахування припиняється через один рік від дня, коли оплата повинна бути здійснена.

Відповідно до п.6.3 Договору, у випадку прострочення Покупцем оплати товару, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Постачальнику 10 (десять)% річних від простроченої суми.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 8 515,87грн. основного боргу, пеню у розмірі 529,79грн., та 10% річних розмірі 197,56грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525, 526, 611, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 12 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р. , додаток до договору б/н,б/д перелік місць поставки, додаток до договору б/н,б/д довіреність, видаткову накладну №КК-0006224 від 23.02.2013р. на суму 2324,33грн., видаткову накладну №КК-0010653 від 28.03.2013р. на суму 1917,48грн., видаткову накладну №КК-0011976 від 05.04.2013р. на суму 2436,36грн., видаткову накладну №КК-0013310 від 13.04.2013р. на суму 3028,46грн., акт звіряння взаємних розрахунків станом на 18.06.2013р. на суму 8 517,07грн., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками , правоустановчі документи Позивача, претензію №1 від 07.06.2013р. на суму 8515,87грн., з відміткою про отримання Відповідачем, розрахунок штрафник санкцій.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

23.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: витяг з ЄДР№189698 від 21.10.2013р., відповідно до якого Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві; пояснення №253 від 18.10.2013р., у яких підтверджує, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.10.2013р. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, копію фіскального чеку №0241 від 21.03.2013р. на 1 190,76грн.

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 23.10.2013р. на 05.11.2013р.

01.11.2013р. Позивач надав клопотання №325 від 31.10.2013р. про розгляд справи без його участі .

Представник Позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, на підставі поданих документів.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання., витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м. Дніпропетровськ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Саува», м. Краматорськ Донецької області (Покупець), укладено договір поставки №КК-321/12 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця мінеральну воду, воду питну, безалкогольні напої, соки і нектари (надалі - товар) виробництва ПрАТ «Ерлан» (м. Підгороднє, Дніпропетровська обл.) і ПАТ «Орлан» (м. Київ), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Асортимент та ціна товару погоджується сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.2).

Пунктом 3.5 встановлено, що датою поставки товару вважається дата його отримання Покупцем.

Згідно п.3.6 Договору, перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент отримання товару Покупцем.

Поставка товару, за приписами п.3.1 Договору, здійснюється партіями на умовах DDU - поставка до пункту призначення (склад чи магазин Покупця, зазначений у Додатку до цього Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, Покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у Специфікації до Договору.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується сплатити вартість поставленої партії товару в день отримання такої партії товару. Оплата здійснюється Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів, на поточний банківський рахунок Постачальника.

Згідно п.9.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та діє до 31.12.2014р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов договору поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р., укладеного між Позивачем та Відповідачем, за видатковими накладним: №КК-0006224 від 23.02.2013р. на суму 2324,33грн., №КК-0010653 від 28.03.2013р. на суму 1917,48грн., №КК-0011976 від 05.04.2013р. на суму 2436,36грн., №КК-0013310 від 13.04.2013р. на суму 3028,46грн. Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 9 706,63грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли з договору поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р., інших договорів між сторонами укладено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р..

Договором поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р., (п.4.4 Договору) передбачено, що Покупець зобов'язується сплатити вартість поставленої партії товару в день отримання такої партії товару. Оплата здійснюється Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів, на поточний банківський рахунок Постачальника.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №КК-0006224 від 23.02.2013р. на суму 2324,33грн.- 23.02.2013р.

- видаткова накладна №КК-0010653 від 28.03.2013р. на суму 1917,48грн.- 28.03.2013р.

- видаткова накладна №КК-0011976 від 05.04.2013р. на суму 2436,36грн.- 05.04.2013р.

- видаткова накладна №КК-0013310 від 13.04.2013р. на суму 3028,46грн.- 13.04.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 1 190,76грн.), вартість товару у сумі 8 515,87грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується фіскальним чеком №0241 від 21.03.2013р. на суму 1 190,76грн.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що віднесення цієї суми в рахунок часткової сплати видаткової накладної №КК-0006224 від 23.02.2013р. , пояснюється тим, що оплата за поставлений товар, згідно бухгалтерського обліку Позивача, у рамках договору у будь-який період, відноситься на погашення дебіторської заборгованості Відповідача за поставлений товар.

Відповідачу була пред`явлена претензія №1 від 07.06.2013р., у якій Позивач вимагає, протягом семи днів, з моменту отримання претензії, сплатити на свій розрахунковий рахунок суму 8 515,87грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 8 515,87грн. не надав. З вимогами, щодо стягнення суми основного боргу погодився, про що свідчить акт звіряння взаємних розрахунків станом на 15.10.2013р. на суму 8 515,87грн., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 529,79грн., та 10% річних розмірі 197,56грн.

Стосовно нарахованої пені та 10% річних, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору поставки №КК-321/12 від 24.12.2012р. встановлено, що за кожен день прострочення оплати отриманого товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику від суми простроченого платежу 0,1 (нуль цілих одна десята)%, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов'язання. Нарахування припиняється через один рік від дня, коли оплата повинна бути здійснена.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 23.02.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 1 133,57грн.; за період з 28.03.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 1917,48грн; за період з 05.04.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 2436,36грн; за період з 13.04.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 3028,46грн. (враховуючи приписи ст.253 Цивільного кодексу України та вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України) встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 509,40грн.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 10% річних у розмірі 197,56грн.

Відповідно до п.6.3 Договору, у випадку прострочення Покупцем оплати товару, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Постачальнику 10 (десять)% річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 10% річних, наданий Позивачем за період з 23.02.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 1 133,57грн.; за період з 28.03.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 1917,48грн; за період з 05.04.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 2436,36грн; за період з 13.04.2013р. по 01.09.2013р. на суму заборгованості 3028,46грн., встановив (враховуючи приписи ст.253 Цивільного кодексу України), що ним були допущенні арифметичні помилки в розрахунку, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги в частині стягнення 10% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА», м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості 9243,22 грн., з яких 8515,87 грн. - сума основного боргу, 529,79 грн. - пеня., 197,56 грн. - 10% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА» (84302, м.Краматорськ, Донецька область, вул. Союзна, буд.16А, р/р 26000300389788, Філія Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 37944207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» (49021, м.Дніпропетровськ, вул. Берегова, будинок 135, п/р 26004057002061 в ПАТ «Приватбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30502509) суму основного боргу у розмірі 8 515 (вісім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 87коп., пеню у сумі 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 40коп. та 10% річних у розмірі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 56 коп.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» (49021, м.Дніпропетровськ, вул. Берегова, будинок 135, п/р 26004057002061 в ПАТ «Приватбанк» м.Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 30502509) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «САУВА» (84302, м.Краматорськ, Донецька область, вул. Союзна, буд.16А, р/р 26000300389788, Філія Донецького ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 37944207) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн.,70 коп.

У судовому засіданні 05 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.