Рішення

від 06.11.2013 по справі 905/6464/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2013 Справа № 905/6464/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс», с.Суворовське, Сакського району, Автономної Республіки Крим

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманського району, Донецької області

про стягнення заборгованості у сумі 16 400,00 грн., та 3% річних у розмірі 55,27 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Марченко К.Ю.- за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс», с.Суворовське, Сакського району Автономної Республіки Крим (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманського району Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 16 400,00 грн., та 3% річних у розмірі 55,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого Позивачем товару за видатковою накладною №РН-0001604 від 31 травня 2012 року, внаслідок чого утворилась заборгованість - 16 400,00грн.

Крім того, Позивачем нараховані 3% річних у розмірі 55,27 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 2, 5, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 220, 222 Господарського кодексу України , ст.ст. 530, 612 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): видаткову накладну №РН-0001604 від 31.05.2012р., довіреність №38 від 31.05.2012р., розрахунок 3% річних, довідку АБ№720966 від 16.07.2013р. та свідоцтво про державну реєстрацію Позивача А01№458212 від 08.05.2008р., правоустановчі документи Позивача та оригінал акту звіряння взаємних розрахунків станом на 05.09.2013р. складений та підписаний Позивачем.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

01.10.2013р. Позивач надав заяву №142 від 20.09.2013р., якою залучив до матеріалів справи: заяву №142/1 від 20.09.2013р., якою повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.09.2013р., з підтвердженням його відправлення Відповідачу; копію звіту про дебіторські та кредиторські операції за рахунком Позивача за 31.05.2012р.

24.09.2013р. представник Відповідача надав клопотання №б/н від 24.09.2013р. про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У зв'язку з неявкою Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, розгляд справи відкладався судом з 24.09.2013р. на 10.10.2013р., з 10.10.2013р. на 23.10.2013р.

Ухвалою від 23.10.2013р. суд відклав розгляд справи на 06.11.2013р., у зв'язку з нез'явленням Позивача, ненаданням Відповідачем витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів.

23.10.2013р. Позивач заявою №163 від 18.10.2013р. долучив до матеріалів справи: копію рахунку-фактури №СФ-0001723 від 29.05.2012р. та додаткові документи.

30.10.2013р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та докази направлення відзиву Відповідачу.

01.11.2013р. Позивач заявою №180 від 30.10.2013р. долучив до матеріалів справи: копію та оригінал рахунку-фактури №СФ-0001723 від 29.05.2012р.; оригінал податкової накладної №452 від 31.05.2012р.; оригінал та копію видаткової накладної №РН-0001604 від 31.05.2012р.; оригінал та копію довіреності №38 від 31.05.2012р. копію звіту про дебіторські та кредиторські операції по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс» за 31.05.2012р.; копію маршрутно-транспортного листа №б/н від 31.05.2012р.; копію наказу №176-К від 31.05.2012р., копію посвідчення на відрядження б/д №214, копію листа №14 від 31.05.2012р.; оригінал довіреності №19 від 09.08.2013р.; оригінал довіреності №18 від 09.08.2013р.

Представник Позивача у судове засідання 06.11.2013р. не з'явився, надав заяву №180 від 30.10.2013р., у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник Відповідача у судовому засіданні 06.11.2013р. проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві. Частково надав витребувані судом документи.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс», с.Суворовське, Сакського району Автономної Республіки Крим на підставі усної домовленості здійснило поставку Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманського району Донецької області препарату «Бактофіт» за видатковою накладною №РН-0001604 від 31.05.2012р. на суму 24 600,00грн.

Представник Відповідача отримав товар за довіреністю №38 від 31.05.2012р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частиною 2 ст.638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За вимогами ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2012р. Позивачем було пред'явлено до сплати Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0001723 від 29.05.2012р., в якому визначено предмет поставки, кількість, ціна та загальна сума поставки.

За правовою природою виставлений рахунок-фактура № СФ-0001723 від 29.05.2012р. - є пропозицією укласти договір, яка в установлені строки не була відкликана оферантом.

Виходячи з приписів статті 641 Цивільного кодексу України правові наслідки оферти пов'язуються не з самим фактом її здійснення оферантом, а з фактом її отримання іншою особою.

Відповідно до ч.2 ст.642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору , яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було здійснено часткову сплату у розмірі 8 200 грн., що підтверджується копією звіту про дебіторські та кредиторські операції за рахунком Позивача за 31.05.2012р., у якому зазначено про операцію по перерахуванню Відповідачем, згідно рахунку №СФ-0001723 від 29.05.2012р., Позивачу грошових коштів за препарат «Бактофіт» у розмірі 8 200,00грн

При цьому, в подальшому Відповідач не вчинив дій, направлених на відкликання своєї згоди на прийняття пропозиції укласти договір.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що дії сторін, зокрема: передача Товариством з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс», с.Суворовське, Сакського району, Автономної Республіки Крим товару Відповідачу за видатковою накладною, а також прийняття товару уповноваженим представником Відповідача, згідно довіреності №38 від 31.05.2012р., часткова сплата Відповідачем за рахунком-фактурою №СФ-0001723 від 29.05.2012р., печатка підприємства Відповідача на посвідченні на відрядження №214 та відмітка про прибуття та вибуття уповноваженого представника Позивача 01.06.2012р., з метою доставки вантажу, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами відбулось укладення договору поставки у спрощений спосіб відповідно до вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Здійснення Позивачем поставки товару та прийняття його Відповідачем підтверджується видатковою накладною №РН-0001604 від 31.05.2012р., підписаною повноважними представниками сторін, згідно з якою, Позивач відвантажив, а Відповідач отримав препарат «Бактофіт» у кількості шістьсот літрів, загальною вартістю 24 600,00грн. Представкик Відповідача отримав даний товар згідно Довіреністі №38 від 31.05.2012р.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості та якості поставленого товару, а також порядку поставки, чи інших зауважень суду не надано.

Пунктом 10 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» №99 від 16.05.1996р. встановлено, що невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Відповідач не надав доказів повернення довіреності № 38 від 31.05.2012р.

Зауваження Відповідача, викладені у відзиві, стосовно невідповідності доданих до матеріалів справи документів, вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, до уваги судом не беруться, з огляду на наявність в матеріалах справи оригіналів первинних документів та довіреностей на представників Позивача, з повноваженнями засвідчувати своїм підписом копії документів.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів, додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи наведені норми та обставини, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідач грошове зобов'язання перед Позивачем в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 8200,00грн.), вартість товару у сумі 16 400,00грн. Відповідачем не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується копією звіту про дебіторські та кредиторські операції за рахунком Позивача за 31.05.2012р., у якому зазначено про операцію по перерахуванню Відповідачем, згідно рахунку №СФ-0001723 від 29.05.2012р., Позивачу грошових коштів за препарат «Бактофіт» у розмірі 8 200,00грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 16 400,00грн. не надав, тому суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині сплати суми основної заборгованості, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 55,27грн.

Стосовно нарахованих 3% річних суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, наданий Позивачем, арифметичний розрахунок 3% річних за період з 01.06.2013р. по 11.07.2013р. на суму основного боргу 16 400,00грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс», с.Суворовське, Сакського району Автономної Республіки Крим до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба», с. Рубці, Краснолиманського району, Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 16 400,00 грн., та 3% річних у розмірі 55,27 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. Центральна, будинок 18, р/р 26008500042018 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, друге відділення у м. Слов'янську, код ЄДРПОУ 30833286, ІПН 308332805171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс» (96526, Автономна Республіка Крим, Сакський район, село Суворовське, Красноярське шосе, 4 км, п/р 26007054905240 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 35813154) суму основного боргу в розмірі 16 400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн., 00 коп., 3% річних у розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн., 27коп.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Біонасервіс» (96526, Автономна Республіка Крим, Сакський район, село Суворовське, Красноярське шосе, 4 км, п/р 26007054905240 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 35813154 за рахунок Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» (84411, Донецька область, Краснолиманський район, с. Рубці, вул. Центральна, будинок 18, р/р 26008500042018 у ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, друге відділення у м. Слов'янську, код ЄДРПОУ 30833286, ІПН 308332805171) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 06 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу.