Рішення

від 21.10.2013 по справі 910/18011/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18011/13 21.10.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні медтехнології»

Про стягнення 178553,73 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Бандурко І.О. (керівник), Сахненко Т.В. (за дов.)

від відповідача Гордієнко Н.М. (керівник)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні медтехнології» про стягнення за договором № 20 від 12.08.2010 р. 178553,73 грн., з яких: 145350,00 грн. боргу, 14790,08 грн. інфляційних, 8004,21 грн. трьох процентів річних, 10409,44 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 18.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18011/13, розгляд останньої призначено на 21.10.2013 р..

Позивачем подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судом у задоволенні клопотання відмовлено за відсутності переконливих даних про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи розбити неможливим виконання рішення суду.

Відповідач у поданому суду відзиві визнав заборгованість у розмірі 145350,00 грн., заперечивши проти нарахування позивачем штрафних санкцій. Також відповідач зазначив, що позивач безпідставно обраховує три проценти річних та інфляційні починаючи з 16.11.2010 р., оскільки вимога про сплату боргу пред'явлена позивачем лише 10.07.2013 р..

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.08.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Прогресивні медтехнології» (покупцем) укладено договір № 20 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність покупцеві лікарські засоби, вироби медичного призначення (далі - товар) в асортименті, за цінами, у кількості, визначених в специфікаціях до даного Договору, які є його невід'ємними частинами, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному Договорі.

Відповідно до п. 4.1 Договору покупець здійснює розрахунки за поставлений товар на умовах відстрочення платежу 60 календарних днів. Таким чином, момент оплат пов'язаний не з пред'явленням претензії, як вважає відповідач, а визначається умовами Договору - 60 днів з моменту поставки.

Додатковою угодою № 19 від 19.12.2011 р. до Договору сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2013 р..

За видатковою накладною № 560 від 16.09.2010 р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на суму 446850,00 грн..

Відповідачем товар оплачено частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 145350,00 грн., проти чого відповідач не заперечує.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 145350,00 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 145350,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за не своєчасну оплату товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день такої прострочки.

Позивач заявив до стягнення 10409,44 грн. пені за період з 17.03.2013 р. по 16.09.2013 р..

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому даний шестимісячний строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції.

Як зазначено вище, п. 4.1 Договору передбачено відстрочення платежу 60 календарних днів.

Оскільки товар поставлено 16.09.2010 р., зобов'язання є простроченим з 16.11.2010 р.. Враховуючи, що Договором не встановлено інший період нарахування пені, нарахування останньої є припиненим з 17.05.2011 р. Таким чином, позовні вимоги стягнення 10409,44 грн. пені за період з 17.03.2013 р. по 16.09.2013 р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 16.11.2010 - 16.09.2013 145350 1.046 6615.09 151965.09

За розрахунком суду до стягнення підлягає 6615,09 грн. інфляційної складової боргу (151965,09 грн. - борг з урахуванням встановленого індексу інфляції). У стягненні 8174,99 грн. інфляційних судом відмовлено.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 145350 16.11.2010 - 16.09.2013 1036 3 % 12376.65

За розрахунком суду три проценти річних становлять 12376,65 грн.. Оскільки позивачем заявлено 8004,21 грн. трьох процентів річних, у суду відсутні підстави для стягнення суми більшої ніж заявлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 151965,09 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 8004,21 грн. трьох процентів річних, а загалом 159969,30 грн.. У стягненні 10409,44 грн. пені та 8174,99 грн. інфляційних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресивні медтехнології» (02094, м. Київ, проспект Гагаріна, 14, приміщення 32, код 37203645) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код 32108271) 151965,09 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 8004,21 грн. трьох процентів річних, 3199,39 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 08.11.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун