Рішення

від 21.10.2013 по справі 910/17913/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17913/13 21.10.13

За позовом державного підприємства «Чайка»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрія»

Про стягнення 36469,48 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Коваль І.Ю. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Чайка» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрія» про стягнення за договором купівлі-продажу овочів №12/02-22-01 від 22.02.2012 р. 36469,48 грн., з яких: 32834,96 грн. боргу, 2298,45 грн. штрафу, 16,37 грн. пені, 1319,70 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 18.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17913/13, розгляд останньої призначено на 21.10.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.02.2012 р. між державним підприємством «Чайка» (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрія» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу овочів № 12/02-22-01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність покупця овочі (далі - товар), а покупець оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у додатках (специфікації) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Протягом лютого-березня 2012 року позивачем постачався, а відповідачем отримувався товар.

Договором не встановлено строк оплати отриманого товару, у зв'язку з чим, відповідно до приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, він підлягав оплаті після його прийняття.

У той же час відповідач прийнятий товар після його прийняття не оплатив, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою № 192 від 09.04.2012 р. про погашення 36334,96 грн. заборгованості, що утворилась станом на 09.04.2012 р..

У відповіді на претензію № 172 від 19.04.2012 р. відповідач визнав наявність заборгованості, зобов'язався сплатити заборгованість найближчим часом, а також повідомив позивача про сплату 2500,00 грн. платіжним дорученням № 822 від 18.04.2012 р..

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 33834,96 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 33834,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

За пунктом 7.3 Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати.

Позивач заявив до стягнення 16,37 грн. пені за період з 28.02.2013 р. по 28.08.2013 р..

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому даний шестимісячний строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції.

Враховуючи, що постачання товару мало місце у лютому-березні 2012 року, і Договором не встановлено інший період нарахування пені, нарахування останньої є припиненим з серпня-вересня 2012 року. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 16,37 грн. пені за період з 28.02.2013 р. по 28.08.2013 р. задоволенню не підлягають.

Позивач заявив до стягнення 2298,45 грн. штрафу, посилаючись на норми ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки, на йому думку, позивач належить до державного сектору економіки.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Перелік суб'єктів господарювання, що належить до державного сектора економіки, визначає Кабінет Міністрів України (п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України). Таким чином, відповідно до Господарського кодексу України, виключно до повноважень Кабінету Міністрів України належить визначення суб'єктів господарювання державного сектору економіки виходячи з критеріїв, наведених у ст. 22 даного Кодексу.

У матеріалах справи відсутні відповідні докази віднесення Кабінетом Міністрів України державного підприємства «Чайка» до суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення 2298,45 грн. штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача за період з 27.04.2012 р. по 28.08.2013 р. підлягає стягненню 1319,70 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 32834,96 грн. боргу, 1319,70 грн. трьох процентів річних, а загалом 34154,66 грн.. У стягненні 16,37 грн. пені та 2298,45 грн. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрія» (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 68, кв. 230, код 34422878) на користь державного підприємства «Чайка» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 38, код 31245250) 32834,96 грн. боргу, 1319,70 грн. трьох процентів річних, 1611,30 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 08.11.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун