Постанова

від 07.11.2013 по справі 916/1506/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р.Справа № 916/1506/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран (на підставі розпорядження в.о. голови суду від 02.10.2013р. №775), В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - А.М. Ільченко,

за участю представників сторін :

від прокуратури: О.Ю. Радянський,

від позивача: не з'явився,

від відповідачів:

1)Сергіївської селищної ради: О.Ю. Шелестенко, Ю.Ю. Желєзко,

2)КП "Житлово-комунальне господарство смт.Сергіївка": не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сергіївської селищної ради

на рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2013р.

у справі № 916/1506/13

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до відповідачів:

1)Сергіївської селищної ради;

2)Комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство смт.Сергіївка"

про визнання недійсними рішень та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 07.11.13р.

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього до Сергіївської селищної ради, Комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство смт.Сергіївка" про зобов'язання відповідачів повернути державі в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення в Одеській області ПС Сергіївка 35/10 кВ та електромережі смт. Сергіївка, а саме: будівля ПС 35/10 (1983), Трансформатор № 1 35/10 4000 кв (1987), Трансформатор № 2 35/10 4000 кВ (1987), Ячейка 21-22 п/ст 35/10 (1983), КТПН-2 260 кВ (пром.база) (1983), Будівля ЗТП-3 котельна, Трансформатор № 1 630 кВ (1983), КІІ -10 кВ от ТП-3 (1983), ЩРУ, РУ-0,4 кВ котельна (1983), Ячейка 10 кВ ТП-3 (1983), Будівля ЗТП-4, Тр-тор №2 160 кВа (1983), РУ-10 кВ (1983), КЛ-10 кВ, КТП-12 (1983), КЛ-10 кВ КТП - 6 (1983), КЛ-0,4 кВ Поссовет (1983), КЛ-0,4 кВ ППЧ-35 (1983), КТПН-5 (1983), Тр-тор 250 кВа (1983), КЛ-10 кВ ТП-5 ТП-12 (1983), КЛ-0,4 кВ на а/ст. (1983), КЛ-0,4 кВ на гараж (1983), КЛ-0,4 кВ на а/ст. (1983), РУ-10 кВ КТПН-5 (1983), Будівля ЗТП-1263 (1983), Будівля ЗТП-4 (1983), Будівля ЗТП-6 (1983), Вбиральня для чергових (1983), гараж п/ст. Сергіївка (1983), Будівля ЗТП-33 (1983), Будівля ЗТП-34 (1983), Будівля ЗТП-37 (1983), Будівля ЗТП-35 (1983), Будівля РУ-10 ТП-14 (1983), Будівля ЗТП-41 (1983), Будівля ЗТП-42 (1983), Будівля ЗТП РУ котельн. (1983), Будівля ЗТП-38 (1983), Будівля ЗТП-39 (1983), Будівля ЗТП-16 (1983), Будівля ЗТП-17 (1987), Будівля ЗТП-15 (1987), Будівля ЗТП-44 (1988), Будівля ЗТП-8 (1988), Будівля ЗТП-31 (1985), ЗТП-6 "Детский", Тр-тор №1 400 кВ (1983), КЛ-10 Кв КТП-5 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-15 №1 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-15 №2 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-16 (1983), КЛ.04 кВ с ЗТП-6 Кн/0 (1983), КЛ-0,4 кВ па ВЛ (1983), ВЛ-0,4 кВ (1983), ВЛ-0,4 кВ з ЗТП-6 (1983), ЗТП-7 "Санетатя", Тр-тор №1 100 кВ (1984), Тр-тор №2 400 кВ (1984), РУ-10 кВ (1984), РУ-0,4 кВ (1984), КЛ-10 кВ к ЗТП-15 (1985), КЛ-10 кВ к ЗТП-6 (1985), КЛ-0,4 кВ з ЗТП-7 (1983), КЛ-0,4кВ на ДЕС (1983), КЛ-0,4 кВ на ж.мас. (1983), ВЛ-0,4 кВ на ж.мас. (1983), ЗТП-8, ЗТП-9, Тр-тор №1 250 кВ (1984), Тр-р № 2 250 кВ (1984), РУ-10 кВ (1984), РУ-0,4 кВ (1989), РУ-0,4 кВ КТПН-9 (1989), КЛ-10 кВ КТПН-10 (1989), КЛ- 0,4 кВ на грязолечебн. (1983), КЛ-0,4 кВ на котельн. (1983), КЛ-0,4 кВ на грязолечебн.(1983), КЛ-0,4 кВ на водозаб. (1983), КЛ-0,4 кВ пристань (1983), КЛ-0,4 кВ дом приезжих (1983), КТПН-10 "Почта" (1983), КЛ-10 каб ящик (1983), КЛ-10 кВ КТПН-11 каб.ящик (1983), КЛ-10 кВ КТПН-10 каб. ящик (1983), КЛ-10 кВ КТПН-12 каб.ящнк (1983), КЛ-0,4 кВ кафе "Ляна" (1983), КЛ-0,4 кВ "почта" (1984), КЛ-0,4 кВ ул. Ленина, 4 (1984), ВЛ-0,4 кВ КТПН-10 ул. Октябрська (1983), КТПН-11 "Амбулатор."(1984), Тр-тор 400 кВ (1983), КЛ-0,4 кВ ж.мас. (1983), КЛ- 0,4 кВ Ленина (1983), КЛ- 0,4 кВ ул. Лазо (1983), КП-0,4 кВ магаз. (1983), КЛ- 0,4 кВ ул. Лазо освещен. (1983), КЛ- 0,4 кВ магаз. (1983), КЛ-0,4 кВ баня (1983), КЛ- 0,4 кВ освещение (1983), ВЛ-0,4 кВ магаз (1983), ВЛ- 0,4 кВ баня (1983), ВЛ-0,4 кВ освещение (1983), КТПН-12 мол.магаз (1983), Тр-тор 400 кВ (1983), КЛ-10 кВ ВЛ-10 кВ (1983), КЛ-10 кВ ЗТП-4 КЛ-0,4 кВ (1983), Школа КЛ-0,4 кВ (1983), вул. Горького 3 КЛ-0,4 кВ (1983), вул. Горького 5 КЛ-0,4 кВ(1983), вул. Горького7 КЛ-0,4 кВ (1983), нол маг. ВЛ-0,4 кВ (1983), прод. Склади КЛ-0,4 кВ (1983), ул. Гагарина 5 КЛ-0,4 кВ (1983), ул. Гагарина 7 ВЛ-10 кВ (1983), з подстан 35/10 (1983), КТПН Медик-1, Тр-тор 260 кВ (1983), КЛ-10 кВ ЗТН-24 (1983), КЛ-10 кВ ЗТП-14 КЛ-0,4 кВ (1983), скважина 1314 ЗТП-14 (1983), ГКНС Тр-тор №1 400 кВ (1985), Тр-тор № 2 400 кВ (1986), РУ-10 кВ (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-17 (1986), КЛ-10 кВ ЗТП-18 (1986), КЛ-10 кВ ЗТП-23 (1986), ЗТП-15 Санетатя: Тр-тор №1 250 кВ (1987), Тр-тор №2 250 кВ (1987), РУ-10 кВ (1987), РУ-0,4 кВ (1987), КЛ-10 кВ к ЗТП-23 (1983), КЛ-0,4 кВ ул. Гагарина 18 (1985), КЛ-0,4 кВ ул. Гагарина 18 (1986), ЗТП-16 Виктория: Тр-тор № 1 400 кВ (1986), Тр-тор №2 400 кВ (1986), ВУ-10 кВ (1986), КЛ-10 кВ ЗТП-35 ЗТП-17 (1984), Сперанця: Тр-тор №1 630 кВ (1987), Тр-тор № 2 630 кВ (1987), РУ-10 кВ (1987), КЛ-10 кВ к ЗТП-18 (1987), КЛ-10 кВ к ЗТП-24 (1987), КЛ-10 кВ ЗТП-19 (1983), ЗТП-20 КЛ-10 кВ к КТП-21 (1983), КЛ- 10 кВ к ПС 35/10 (1983), КЛ-10 кВ КТПН-30 (1983), КТПН-30 ВЛ-0,4 кВ (1983), КТПН-30 (мост) (1983), ЗТП-27 (1263) Тр-тор №1 100 кВ (1983), Тр-тор №2 100 кВ (1983), РУ-10 кВ (1983), КЛ-0,4 кВ с ТП скваж. 1/8 (1983), КЛ-0,4 кВ 1263 скваж 1/3 (1983), КЛ-0,4 скваж. 14 (1983), КЛ-10 кВ к ВП-10 кВ (1983), КТПН-28 (водозаб. 2) (1983), тр-тор (1984), КЛ-10 кВ к ВП-10 кВ (1983), КТПН-28 (водозаб. 2) (1983), Тр-тор (1984), КЛ-10 кВ к КТПН-29 (1984), ЗТП-31 (1983), ВЛ-0,4 кВ Гагарина (1984), РУ-10 кВ (1984), Тр-тор №1 250 кВ (1984), Тр-тор №2 160 кВ (1984), КЛ-10 кВ к п/ст. 35/10 (1984), КЛ-10 кВ к КТП-32 №1 (1983), КЛ-10 кВ к КТП-32 № 1 (1983), ВЛ-0,4 кВ (подхоз), ВЛ-0,4кВ ул. Лесная-Тиратрано (1983), ВЛ-0,4 кВ ул. Лесная (1984), КТПН-32 (1984), КЛ-10 кВ к ЗТП-40 (1984), КЛ-10 кВ к ЗТП-40 (1984), ЗТП-33 (1983), РУ-10 кВ (1984), РУ-0,4 кВ (1983), Тр-тор №1 630 кВ (1983), Тр-тор №2 630 кВ (1983), КЛ-10 кВ П/СТ 35/10 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-45 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-42(1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-34 (1983), КЛ-0,4 кВ Черном.23 (1983), КЛ- 0,4 кВ Черномор. 21 (1983), КЛ-0,4 кВ Черномор. 17 (1983), КЛ-0,4кВ Дет сад (1983), КЛ-0,4 кВ ЦТП (1983), КЛ-0,4 кВ Черномор.5 (1983), КЛ-0,4 кВ Черномор.7 (1983), КЛ-0,4 кВ Черномор.3 (1983), КЛ- 0,4 кВ Черномор.9 (1983), КЛ- 0,4 кВ Школьная 1 (1983), КЛ- 0,4 кВ Черномор.15 (1983), КЛ-0,4 кВ Черномор.25 (1983), ЗТП- 34, РУ-10 кВ (1983), КЛ-10 кВ к ЗТЛ-38 №1 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-36 № 2 (1983), Тр-тор № 1 400 кВА(1984); Тр-тор №2 400 кВ (1984), КЛ-10 кВ к ЗТП-37 (1984), КЛ-10 кВ к ЗТП-35 (1983), ЗТП- 35 "Золотая Нива", РУ- 10 кВ (1983), Тр-тор №1 400 кВ (1984), Тр-тор №2 400 кВ (1984), ЗТП- 39 Патрия, Тр-тор №1 250 кВ (1987), Тр-тор №2 250 кВ (1987), РУ-10 кВ (1986), РУ-0,4 кВ (1983), КЛ-10 кВ к КТПН-43 (1986), КЛ-10 кВ к КТПН-43 (1986), ЗТП-37 "С.Лазо", Тр-тор №1 400 кВ (1987), Тр-тор №2 250 кВ (1987), РУ-10 кВ (1987), КЛ-10 кВ к ЗТП-38 (1987), ЗТП- 38 "СЛазо", Тр-тор №1 400 кВ (1984), тр-тор №2 400 кВ (1984), РУ-10 кВ (1984), КЛ-10 кВ к ЗТП-39 (1984), ЗТП- 39 "Кемпинг", тр-тор №1 400 кВ (1983), Тр-тор №2 630 кВ (1983), РУ-10 кВ (1986), КЛ- 10 кВ РП-1 (1986), КЛ-10 кВ РП-1 к п/ст 35/10 (1986), КЛ-10 кВ к ЗТП-41 №1 (1983), КЛ-10 кВ к ЗТП-41 №2 (1983), ТП-41 ЮЖНАЯ, тр-тор 400 кВ (1984), Тр-тор №2 400 кВ (1986), РУ-10 кВ (1985), КЛ-10 кВ к ЗТП-45 №1 (1986), КЛ-10 кВ к ЗТП-45 №2 (1986), КЛ-10 кВ к ЗТП-47 (1987), ЗТП-42 жил. массив 2, Тр-тор №1 630 кВ (1985), Тр-тор №2 630 кВ (1985), РУ-10 кВ (1985), РУ-0,4 кВ (1985), КЛ-10 кВ к ЗТП-47 (1988), КЛ-10 кВ к ЗТП-44 (1988), КЛ-04 кВ детсад (1986), КЛ-0,4 кВ общ. 660 мест (1989), КЛ-0,4 кВ Черномор. 19 (1985), КЛ- 0,4 кВ Черном.25 (1986), КЛ-0,4 кВ освещен (1985), ВЛ-0,4 кВ освещен. (1985), ЗТП-44 школа, Тр-тор №1 1000 кВ (1988), Тр-тор №2 1000 кВ (1986), РУ-10 кВ (1988), РУ-0,4 кВ (1986), КЛ-10 кВ к ЗТП-46 (1986), КЛ-10 кВ к РП-1 (1988), КЛ-0,4 кВ школа (1988), КЛ-0,4 кВ общ. 660 мест (1988), КЛ- 0,4 кВ общ. 660 мест (1988), КЛ-0,4 кВ Школьная.3 (1986), КЛ-0,4 кВ Школьная 7 (1988), КЛ-0,4 кВ Пищеблок (1988), КЛ-0,4 кВ Школьная,6 (1988), КЛ-0,4 кВ ЦТП (1988), КЛ-0,4 кВ Школьная, 6 (1988), КЛ-0,4 кВ общ. 660 мест (1986), ЗТП-46 Черномор., 13, Тр-тор №1 400 кВ (1986), Тр-тор № 400 кВ (1986), РУ-10 кВ (1986), РУ-0,4 кВ (1986), КЛ-10 кВ к п/ст (1986), КЛ-0,4 кВ Школьная, 4 (1986), КЛ-0,4 кВ Черномор., 13 (1988), ЗТП-47 Будж., Тр-тор №1 (1983), Тр-тор №2 (1983), РУ-10 кВ (1983), РУ-0,4 кВ (1983), ЗТП-40, Тр-тор 400 кВ (1985), РУ-10 кВ (1986), Тр-тор 400 кВ (1986), Ячейка 10 кВ (1985), Ячейка 10 кВ (1985), ЗТП-43, Тр-тор №1 400 кВ (1986), Тр-тор №2 400 кВ (1986), Оборудован. 0,4 кВ КТП (1983).

В обґрунтування заявлених вимог заступник прокурора послався на те, що вищезазначене майно перебуває у незаконному володінні та користуванні відповідачів, оскільки воно належить державі відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994р., відповідно до якої правовий статус об'єктів виробничого і соціального призначення, розташованих на території України та Республіки Молдова, що створені (збудовані) за часів існування СРСР, визначається на підставі протоколів, укладених між органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном обох країн, і тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України, таке майно є загальнодержавною власністю, управління якою покладено на Фонд державного майна України. Протокол між Фондом державного майна України, як органом уповноваженим розпоряджатись державним майном, і Урядом Республіки Молдова про правовий статус майна Сергіївського енергорайону не підписувався, і, при цьому, листом № 10-17-274 від 15.01.2010р. Фондом державного майна України було повідомлено про те, що молдавська сторона на майно колишнього ДП "Сергіївський енергорайон" не претендувала. Натомість згідно з актами приймання - передачі основних засобів від 30.03.2000р. №1 та від 04.04.2000р. №2, підписаних між Сергіївським енергорайоном і Сергіївською селищною радою на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1981 від 27.10.1999р. та рішення сесії селищної ради від 30.03.2000р., безкоштовного передано на баланс Сергіївської селищної ради: теплові мережі, котельню, підстанцію 35/10, незавершені будівництвом електромережі, продбазу. Підставою оформлення Сергіївською селищною радою рішення про прийняття до комунальної власності ПС Сергіївка 35/10 кВ та електромереж смт. Сергіївка стала вказана постанова Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт.Сергіївки Одескьої області". Проте, зазначеною постановою прийнято пропозицію Одеської облдержадміністрації про прийняття у власність територіальної громади смт. Сергіївка розташованих на території селища об'єктів житлово-комунального господарства смт. Сергіївки та незавершеного будівництва згідно з додатком. У додатку даної постанови КМУ зазначено перелік об'єктів житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу, що передаються до комунальної власності. Втім, з даного переліку, який містить вичерпний перелік майна, що підлягало передачі до комунальної власності смт Сергіївка, не вбачається погодження Кабінету Міністрів України про передачу ПС 35/10 кВ, а також інших електромереж, окрім незавершених будівництвом. Крім того, прокурор зазначив, що згідно з положеннями пункту 2 статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" в редакції, яка діяла станом на момент прийняття у власність територіальної громади смт Сергіївка майна Сергіївського енергорайону, передача цілісних майнових комплексів підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією. Однак ані Сергіївська селищна рада, ані жодне із створених за рішенням останньої комунальних підприємств, що приймали на свій баланс майно колишнього Сергіївського енергорайону, не прийняли на себе зобов'язання вказаного підприємства, які виникали за останнім внаслідок використання переданого майна, а, отже, всупереч вимогам статті 7 вказаного Закону України фактично відбулось прийняття лише активів, а пасиви залишились за Сергіївським енергорайоном, яке, в свою чергу, визнано банкрутом та ліквідоване без погашення кредиторських вимог ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2010р. по справі № 17-2-1-7-32/02-6631. Також заступником прокурора зазначено про порушення Сергіївською селищною радою передбаченої статтями 6, 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» процедури прийняття у комунальну власність майна, оскільки акти приймання-передачі від 30.03.2000р. №1 та від 04.04.2000р. №2 складені у непередбаченій Кабінетом Міністрів України формі та підписані лише представниками Сергіївського енергорайону та Сергіївською селищною радою без участі представника Фонду державного майна УкраїниОдночасно при зверненні з позовною заявою заступник прокурора просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності.

Сергіївська селищна рада заявами № 01-16/670 від 22.07.2013р. (вх.№22456/13) та № 943 від 29.07.2013р. (вх. № 23095/13) просила застосувати строки позовної давності при вирішенні спору у даній справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2013р. позов задоволено на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України з огляду на те, що передача спірного майна не була погоджена з Фондом державного майна України. Крім того, відповідно до акту прийому об'єктів житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу до власності територіальної громади смт. Сергіївка Одеської області від 15.12.1999р. та Переліком об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва територіальної громади смт Сергіївка Одеської області, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981, Сергіївська селищна рада мала прийняти котельню і теплові мережі, в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі, але, як вбачається з матеріалів справи, майно, яке прийнято Сергіївською селищною радою вже було побудовано та введено в експлуатацію. Також суд дійшов висновку про те, що відповідно до статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України строк позовної давності не пропущений, оскільки заступником прокурора Одеської області при зверненні до господарського суду Одеської області з відповідним позовом позивачем визначено Фонд державного майна України. При цьому жодні докази того, що останньому було відомо про те, що Сергіївській селищній раді згідно з актами приймання-передачі основних засобів № 1 від 30.03.2000р. та № 2 від 04.04.2000р. безкоштовно передано теплові мережі, котельню, підстанцію 35/10, електромережі, промбазу в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішенням суду, Сергіївська селищна рада звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що набуття права комунальної власності територіальної громади смт.Сергіївка на спірне майно відбулося на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт.Сергіївки Одеської області" та у відповідності до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". На думку скаржника, доказом того, що у власності держави в особі Фонду державного майна України не знаходяться Сергіївські електромережі у складі трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів, ГПП 35/10 кВ, кабельних та повітряних ліній на 10 кВ і 0,4 кВ, є лист-відповідь начальника Одеського регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 23.07.2013р. за вих. № 05-09-03568 про те, що на обліку в регіональному відділені ФДМУ по Одеській області не значаться Сергіївські електромережі у складі трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів, ГПП 35/10 кВ, кабельних та повітряних ліній на 10 кВ і 0,4 кВ. Також право власності територіальної громади смт. Сергіївка в особі Сергіївської селищної ради на незавершені будівництвом електричні мережі підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно, які чинні та не скасовані. Крім того, скаржник зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано позовну давність, заявленою Сергіївською селищною радою, оскільки початок перебігу строку позовної давності розпочався 04.05.2001р. - дати прийняття рішення Білгород-Дністровського міського суду щодо відповідності законодавству низки рішень Сергіївської селищної ради та її виконкому за 2000 рік. Одночасно апелянт зазначив, що Фонд державного майна України про порушення свого права дізнався з матеріалів перевірки прокуратури у квітні 2007 року.

У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2378/13/Д1 від 26.09.2013р.) прокурор Одеської області просив рішення суду залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити, посилаючись на її безпідставність. Прокурор вказав на те, що право державної власності на спірне майно виникло на підставі постанов Верховної Ради України від 10.04.1992р. №2268-ХІІ та від 04.02.1994р. №3943-ХІІ, а також Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994р., а тому є безпідставним посилання скаржника в якості доказу відсутності права власності держави на майно електромереж смт.Сергіївка на лист-відповідь начальника Одеського регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 23.07.2013р. за вих.№ 05-09-03568 про те, що на обліку в регіональному відділені ФДМУ по Одеській області не значаться Сергіївські електромережі. Також прокурор зазначив, що із наданих селищною радою свідоцтв про право власності на нерухоме майно, а також із акту приймання-передачі №7, складеного відповідачами на виконання рішення Сергіївської селищної ради №198 від 23.12.2011р., вбачається, що перелічені в них об'єкти не відносяться до об'єктів незавершеного будівництва. Крім того, прокурор не погодився із висновком скаржника про сплив позовної давності на звернення з даним позовом до суду.

Фонд державного майна України у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2378/13/Д2 від 30.09.2013р.) просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що відповідно до норм Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994р. Республікою Молдова не заявлено майнових претензій на майно ДП «Сергіївський енергорайон РПО «Термокоменерго», у зв'язку з чим майно зазначеного підприємства, у тому числі електромережі, є державним майном. В свою чергу, відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність відповідних територіальних громад, регулюються Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Проте, всупереч статті 4 цього Закону Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення, а Фондом державного майна України не надавалося згоди на передачу у комунальну власність смт.Сергіївка спірного майна, оскільки згідно із додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981, Кабінет Міністрів України за погодженням з Фондом державного майна України передав у комунальну власність смт.Сергіївка лише незавершені будівництвом електричні мережі. Також Фонд державного майна України зауважив, що він не міг бути обізнаним про прийняття Сергіївською селищною радою спірного майна до комунальної власності, так як жодних документів щодо вибуття ПС 35/10 кВ та електромереж з державної власності до Фонду державного майна України не надходило. Фонду державного майна України стало відомо про порушення майнових прав та інтересів держави саме з позову заступника прокурора Одеської області у даній справі, який надійшов до Фонду 01.06.2013р.

02.10.2013р. Сергіївською селищною радою надано доповнення до апеляційної скарги (вх.2378/13/Д3), в яких вказано про безпідставність застосування судом першої інстанції при вирішенні даного спору статей 387, 388 Цивільного кодексу України, оскільки спірне майно вибуло із володіння Фонду державного майна України з його волі, свідченням чого є постанова Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт. Сергіївки Одеської області", відповідно до якої прийнято пропозицію Одеської обласної державної адміністрації, погоджену з Фондом державного майна України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Сергіївською селищною радою, про прийняття у власність територіальної громади смт.Сергіївки розташованих на території селища об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва.

02.10.2013р. Сергіївська селищна рада звернулася з клопотанням (вх.2378/13/Д4) про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які стали підставою для прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981. Скаржник зазначив, що вказані документи одержано селищною радою із Державного архіву Одеської області вже після прийняття рішення у справі.

03.10.2013р. від КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких підприємство підтримало апеляційну скаргу в повному обсязі та просило рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу (від 06.11.2013р. №№2378/13/Д6, 2378/13/Д7) прокурором зазначено, що строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом не пропущений, оскільки матеріалами справи не доведено факту обізнаності позивача про порушення його права щодо електромереж смт.Сергіївка. Одночасно прокурор звернувся з клопотанням про залучення до матеріалів справи копії листа ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" від 18.10.2013р. №21/831 (з додатком), в якому товариство повідомило, що майно, яек є предметом спору у даній справі, складає комплекс електричних мереж смт.Сергіївка, призначений для забезпечення передачі електричної енергії ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до електроустановок споживачів смт.Сергіївка. Вказані електромережі, зокрема, головна понижуюча підстанція Сергіївка 35/100 кВ, були збудовані ще в радянські часи та належали ДП "Сергіївський енергорайон РПО "Термокоменерго", що відносилося до майна Республіки Молдова. В 2000 році понижуюча підстанція Сергіївка 35/100 кВ та електромержі Сергіївка прийнято у комунальну власність територіальної громади смт.Сергіївка в особі Сергіївської селищної ради. Копію переліку основних засобів та розрахунок амортизаційних відрахувань на 01.01.2000р. ДП "Сергіївський енергорайон РПО "Термокоменерго", що передавались Сергіївській селищній раді, ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" додано до вказаного листа.

07.11.2013р. Сергіївська селищна рада звернулась з клопотанням та доповненням до нього (№2378/13/Д8, 2378/13/Д9) про залучення до матеріалів справи рішень Сергіївської селищної ради, які підтверджують, що утримання спірного майна відбувалось із місцевого бюджету селищної ради. При цьому, в суд першої інстанції зазначені рішення не були надані, оскільки деякі з них отримано із архіву вже після прийняття рішення у справі.

В порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційною інстанцією залучено до матеріалів справи подані прокурором та селищною радою додаткові докази у справі.

Заслухавши представників учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію підприємницької діяльності № 572 Сергіївський енергорайон "Молденерго" є підприємством з державною формою власності, знаходилось за адресою: Одеська область, смт. Сергіївка, було зареєстровано рішенням Білгород - Дністровського міськвиконкому № 122 від 21.01.1993р. та основними видами діяльності якого були, зокрема, вироблення та відпуск теплоенергії споживачам смт. Сергіївка та забезпечення енергопостачанням споживачів смт. Сергіївка (т.1 а.с.48).

Наказом Міністерства розвитку територій, будівництва та комунального господарства від 03.11.1997р. №127 у зв'язку з передачею підприємства енергорайону Сергіївка із ведення Державної компанії "Молденерго" до РПО "Термокоменерго" змінено його назву на Державне підпиємство "Сергіївський енергорайон" (т.1 а.с.32).

З наданих прокурором додаткових документів вбачається, що електромережі смт.Сергіївка, в тому числі головна понижуюча підстанція Сергіївка 35/100кВ, належали ДП "Сергіївський енергорайон РПО "Термокоменерго", з місцем діяльності та реєстрацією на території смт.Сергіївка. Зазначене підприємство здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та мало договірні відносини з постачання та передачі електричної енергії з Центральними електричними мережами ДАЕК "Одесаобленерго".

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10.04.1992р. №2268-XII до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передано тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій. Фонду державного майна України постановлено прийняти майно цих підприємств, установ та об'єктів до 1 травня 1992 року.

Пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994р. N 3943-XII визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Кабінету Міністрів України до 1 березня 1994 року у встановленому порядку визначити органи управління зазначеним майном, що тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників вищезгаданого майна.

Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 (в редакції Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994року, від 27.04.1999), (далі - Угода), яка ратифікована Законом України №2666 від 12.07.2001р., регулюються відносини власності на об'єкти виробничого і соціального призначення, розташовані на території України та Республіки Молдова, що були створені за часів існування СРСР.

Відповідно до статті 1 Угоди сторони взаємно визнають таким, що існує відповідно до їх національного законодавства, перехід у їх власність державного майна, у тому числі фінансових ресурсів підприємств, установ, організацій, структурних одиниць та підрозділів колишнього союзного підпорядкування, розташованих на територіях Сторін.

Згідно із приписами статті 2 Угоди кожна із Сторін визнає право власності іншої Сторони, її громадян та юридичних осіб по відношенню до розташованих на її території підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (філіали, долі, паї, акції та інше майно), включаючи об'єкти соціально-культурної сфери (санаторії, санаторії-профілакторії, будинки і бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади), що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні органів державного управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних осіб, у майні яких відсутня державна частка, та фізичних осіб, за винятком об'єктів, що збудовані з метою ліквідації наслідків форс-мажорних обставин. Також кожна із Сторін визнає право власності іншої Сторони по відношенню до розташованих на її території підприємств та іншого майна, що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні міністерств союзно-республіканського підпорядкування.

Статтею 11 Угоди передбачено, що правовий статус раніше створених підприємств, визнаних на основі цієї Угоди власністю одної Сторони та розташованих на території іншої Сторони, визначається у відповідності до законодавства Сторони, на території якої знаходяться підприємства, та оформлюються протоколами між органами Сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

Із системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що Україна визнає право власності Республіки Молдова по відношенню до розташованих на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні органів державного управління та міністерств союзно-республіканського підпорядкування. Правовий статус вказаних об'єктів, виходячи із статті 11 Угоди, визначається на підставі протоколів, укладених між органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном обох країн, проте тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України, таке майно є загальнодержавною власністю.

Протокол між Фондом державного майна України, як органом, уповноваженим розпоряджатись державним майном, і Урядом Республіки Молдови про правовий статус майна Сергіївського енергорайону не підписувався. Разом з тим, як вбачається з листа Фонду державного майна України № 10-17-274 від 15.01.2010р. Молдавська сторона у червні 1999 року надала уточнений перелік об'єктів, розташованих на території України, на які вона може претендувати. До вказаного переліку ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" "Сергіївський енергорайон" не включене, документи для врегулювання прав власності на нього до Фонду державного майна України не надходило (т.1 а.с.93).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт Сергіївки Одеської області" від 27.10.1999р. №1981 визначено прийняти пропозицію Одеської обласної державної адміністрації, погоджену з Фондом державного майна , Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Сергіївською селищною радою, про прийняття у власність територіальної громади смт Сергіївки розташованих на території селища об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва згідно з додатком. Одеській обласній державній адміністрації надати Сергіївській селищній раді допомогу у підготовці об'єктів житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 1999/2000 років та у створенні служби управління житлово-комунальною сферою (т.1 а.с.61).

У додатку до вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 наведено перелік об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва територіальної громади смтСергіївка Одеської області, до якого увійшли: житлові будинки - 75 одиниць загальною площею 85,95 тис. кв. метрів разом з будівлями, приміщеннями, спорудами, транспортними засобами, механізмами, обладнанням та устаткуванням, призначеними для обслуговування житлового фонду, водопровідні споруди (40 свердловин) та мережі протяжністю 41 кілометр, каналізаційні насосні станції, очисні споруди потужністю 4,7 куб. метрів на добу та мережі протяжністю 41 кілометр, котельня і теплові мережі, в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі , об'єкти благоустрою - міст через лиман, вулиці та дороги протяжністю 19,3 кілометра, тротуари протяжністю 16,4 кілометра, зелені насадження (99700 одиниць). Об'єктами незавершеного будівництва є: житлові будинки (вул. Буджацька, 3/2, вул. Чорноморська, 6), поліклініка (вул. Гагаріна, 6), господарсько-складська зона (вул. Лісова, 4), будинок культури (вул. Гагаріна, 1а).

Актом прийому об'єктів житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу до власності територіальної громади смт. Сергіївка Одеської області від 15.12.1999р. комісія, яка створена розпорядженням Білгород - Дністровського міськвиконкому від 27.05.1999р. № 429 та від 24.11.1999р. № 539, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт. Сергіївки Одеської області" прийняла об'єкти житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу у власність територіальної громади смт. Сергіївка, в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі (т1 а.с.97-98).

Рішенням Сергіївської селищної ради №98 від 30.03.2000р. "Про затвердження акту прийому об'єктів житлово-комунального господарства та енергетичного комплексу у власність територіальної громади смт. Сергіївка" затверджено акт від 15.12.1999р. та затверджено договір між виконавчим комітетом ради, адміністрацією ПУЖКГ та Сергіївським енергорайоном по здійсненню ними оперативного управління майном та фінансовими ресурсами, прийнятих актами у власність територіальної громади (т.1 а.с.96).

Актом приймання - передачі основних засобів № 1 від 30.03.2000р. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 від Сергіївського енергорайону передано безоплатно Сергіївській селищній раді основні засоби 1978 року побудови та введених в експлуатацію у 1981 році, а саме: теплові мережі, котельню, підстанцію 35/10, електромережі, промбазу (т.1 а.с.107).

Актом приймання - передачі основних засобів №2 від 04.04.2000р. на підставі рішення сесії Сергіївської селищної ради від 30.03.2000р. Сергіївською селищною радою прийнято від Сергіївського енергорайону основні засоби 1978 року побудови та введених в експлуатацію у 1981 році, а саме: теплові мережі, котельню, підстанцію 35/10, електромережі, промбазу (т.1 а.с.187-188).

Рішенням Сергіївської селищної ради від 13.06.2000р. №340 передано в оперативне управління Сергіївському комунальному підприємству основні фонди, техніку та обладнання, що перебуває в комунальній власності ради (т.1 а.с.51).

Рішенням Сергіївської селищної ради від 30.05.2002р. №15 скасовано вказане рішення від 13.06.2000р. №340 та передано Управлінню комунального господарства смт Сергіївка в оперативне управління: основні фонди, техніку та обладнання, що перебуває в комунальній власності ради (т.1 а.с.58).

У додатку №1 до акту приймання-передачі об'єктів Сергіївської селищної ради до Комунального підприємства "Управління комунального господарства смт Сергіївка" від 01.06.2002р. зазначено перелік об'єктів Сергіївської селищної ради, що передаються Комунальному підприємству "Управління комунального господарства смт.Сергіївка" (т.1 а.с.59-70).

Рішенням Сергіївської селищної ради №129 від 16.05.2011р. "Про створення комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство смт.Сергіївка" вирішено створити комунальне підприємство "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" (т.1 а.с.92).

Рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради № 317 від 19.10.2011р. передано в оперативне управління КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" будівлі, обладнання і устаткування трансформаторних підстанцій, розподільчі пункти, ГПП 35/10 кВ, кабельні та повітряні лінії на 10 кВ і 0,4 кВ, розташовані на території смт Сергіївка, які є власністю територіальної громади смт Сергіївка в особі Сергіївської селищної ради (т.1 а.с.91).

Рішенням Сергіївської селищної ради № 198 від 23.12.2011р. затверджено рішення № 317 виконкому Сергіївської селищної ради від 19.10.2011р. та передано з 01.01.2012р. в оперативне управління КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" будівлі, обладнання і устаткування трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів, ГПП 35/10 кВ, кабельних та повітряних ліній на 10 кВ і 0,4 кВ, розташованих на території смт Сергіївка.

Актом приймання - передачі № 7, на виконання рішення Сергіївської селищної ради № 198 від 23.12.2011р. КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка" прийнято в оперативне управління будівлі, обладнання і устаткування трансформаторних підстанцій, кабельних та повітряних ліній на 10 кВ і 0,4 кВ, розташованих на території смт Сергіївка станом на 01.01.2012р. (т.1 а.с.52-57).

Таким чином, Сергіївською селищною радою набуто право власності на об'єкти, передані їй згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт. Сергіївки Одеської області", в тому числі незавершені будівництвом електричні мережі. В подальшому, як вбачається із наданих Сергіївською селищною радою додаткових доказів, селищна рада здійснювала утримання цих електричних мереж за рахунок коштів місцевого бюджету, а також здійснювала їх добудову. У 2009 році виконкомом Сергіївської селищної ради видано свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 7144441, серії ЯЯЯ № 714444, серії ЯЯЯ № 714445, серії ЯЯЯ № 714448, серії ЯЯЯ № 735155, серії ЯЯЯ № 735152, серії ЯЯЯ № 714432, серії ЯЯЯ № 735161, серії ЯЯЯ № 714443, серії ЯЯЯ № 714446, серії ЯЯЯ № 714442, серії ЯЯЯ № 714449, серії ЯЯЯ, серії ЯЯЯ № 735154, серії ЯЯЯ № 714440, серії ЯЯЯ № 714439, серії ЯЯЯ № 714435, серії ЯЯЯ № 735158, серії ЯЯЯ № 714450, серії ЯЯЯ № 714438 на наступні об'єкти: нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 37, А загальною площею 53,9 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 20, А загальною площею 67,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 31, А загальною площею 34,6 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 35, А загальною площею 41,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 39, А загальною площею 48,3 кв. м., нежитлова будівля РУ - 10 ТП - 14, А загальною площею 25,3 кв. м. та нежитлова будівля ЗТП - 14 ГКНС, Б загальною площею 323,3 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 6, А загальною площею 47,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 8, А загальною площею 51,7 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 15, А загальною площею 49,7 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 16, А загальною площею 41,1 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 17, А загальною площею 47,9 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 33, А загальною площею 47,5 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 34, А загальною площею 50,2 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 41, А загальною площею 48,8 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 42, А загальною площею 49,3 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 44, А загальною площею 50,1 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 46, А загальною площею 53,6 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 47, А загальною площею 52,8 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 36, А загальною площею 50,0 кв. м., нежитлова будівля - трансформаторна підстанція - 38, А загальною площею 38,5 кв. м. відповідно (т.1 а.с.71-90).

Натомість, в процесі розгляду апеляційної скарги виникла необхідність в індивідуалізації переліку майна, яке є предметом спору у даній справі, у зв'язку з чим прокурором долучено до матеріалів справи надану ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" копію переліку основних засобів та розрахунок амортизаційних відрахувань на 01.01.2000р. ДП "Сергіївський енергорайон РПО "Термокоменерго", що передавались Сергіївській селищній раді, який не є ідентичним переліку майна, заявленому у позові, проте повністю співпадає з переліком майна, переданого Сергіївською селищною радою за актом приймання - передачі № 7, на виконання рішення Сергіївської селищної ради № 198 від 23.12.2011р. КП "Житлово-комунальне господарство смт Сергіївка".

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що одним із способів захисту права власності є звернення з віндикаційним позовом, тобто позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Виходячи із змісту вищезазначених норм цивільного законодавства, прокурор, звертаючись з позовом в інтересах позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинен довести належними і допустимими доказами право власності держави на спірне майно, факт вибуття майна з володіння держави поза її волі та заволодіння цим майном відповідачами без належної правової підстави. Також норми вказаної статті передбачають, що власник, який пред'являє вимогу про повернення йому майна, яке належить йому на праві власності, повинен довести, що саме це майно є об'єктом його права власності, тобто індивідуалізувати його. Якщо ж індивідуалізувати майно неможливо, неможливе і задоволення віндикаційного позову.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судова колегія, оцінивши докази в їх сукупності, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки прокурором не доведено в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України права власності держави на спірне майно, тоді як відповідач набув право власності на це майно на підставі рішення №98 від 30.03.2000р., прийнятого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.1999р. №1981 "Про забезпечення життєдіяльності житлово-комунального господарства смт.Сергіївки Одеської області" про прийняття пропозиції, Одеської обласної державної адміністрації, погодженої з Фондом державного майна, про прийняття у власність територіальної громади смт.Сергіївки розташованих на території селища об'єктів житлово-комунального господарства та незавершеного будівництва.

Посилання прокурора на порушення Сергіївською селищною радою передбаченої статтями 6, 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» процедури прийняття у комунальну власність майна, оскільки акти приймання-передачі від 30.03.2000р. №1 та від 04.04.2000р. №2 складені у непередбаченій Кабінетом Міністрів України формі та підписані лише представниками Сергіївського енергорайону та Сергіївською селищною радою без участі представника Фонду державного майна України, судовою колегією відхиляються, з огляду на те, що Фонд державного майна України, після отримання у червні 1999 року від молдавської сторони уточненого переліку об'єктів, розташованих на території України, на які вона може претендувати, і до якого не включено ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" "Сергіївський енергорайон", не скористався своїм правом щодо прийняття цього підприємства до підпорядкування органу управління Фонду державного майна України.

Зазначені обставини встановлені ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2010р. у справі 17-2-1-7-32/02-6631 за позовом Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області до ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" "Сергіївський енергорайон", за участю Фонду державного майна України, Сергіївської селищної ради про припинення провадження у справі про банкрутство ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" "Сергіївський енергорайон" (т.1 а.с.94). Вказаною ухвалою припинено провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 1 статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з тим, що боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. Припиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що Фондом державного майна України відповідно до Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності" та Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994р. не прийнято ДП "Сергіївський енергорайон" РПО "Термокоменерго" "Сергіївський енергорайон" до підпорядкування органу управління з внесенням відповідних змін до статуту та наступною реєстрацією в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Стосовно строків позовної давності судова колегія зазначає, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Таку правову позицію наведено в пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. №10.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна інстанція дійшла висновку про відмову у позові з причин його необґрунтованості, у зв'язку з чим рішення господарського суду слід скасувати, а в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.08.13р. у справі №916/1506/13 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з Фонду державного майна України на користь Сергіївської селищної ради судовий збір за апеляційний перегляд справи в сумі 573,50грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 11.11.2013р.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко