Рішення

від 08.11.2013 по справі 905/6141/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2013 Справа № 905/6141/13

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11, адреса для листування: 83001, місто Донецьк, вулиця Постишева, будинок № 99-А; код ЄДРПОУ - 00131268)

до товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес» (83014, місто Донецьк, проспект Дзержинського, будинок № 45-А; код ЄДРПОУ - 23178232)

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення Правил користування електроенергією у розмірі 23 764,22 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Калитвянська С.О. (довіреність № 355-13 «Д» від 22.01.2013)

від відповідача: не з'явився

від НКРЕ: Гаврилов Є.В. (довіреність б/н від 02.01.2013)

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес» вартість недоврахованої електроенергії внаслідок порушення Правил користування електроенергією у розмірі 23 764,22 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

13 березня 2007 року при проведенні перевірки дотримання вимог Правил користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ), на об'єкті, розташованого за адресою: 83014, місто Донецьк, проспект Дзержинського, будинок № 45-А, представниками позивача виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електропостачальної організації.

За результатами перевірки складено акт про порушення ПКЕЕ № 025440 від 13 березня 2007 року.

08 травня 2012 року відбулося засідання комісії з розгляду вищевказаного акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ складає 65 042 кВт/год на загальну суму 23 764,22 гривень.

Позивач нормативно обґрунтовує свої вимоги Правилами користування електричною енергією, статтями 26, 27 Закону України «Про електроенергетику».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02 вересня 2013 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 вересня 2013 року.

Розгляд справи відкладався та строк вирішення спору продовжувався за правилами статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 жовтня 2013 року за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжено на 15 днів, та розгляд справи відкладено на 04 листопада 2013 року для виклику в судове засідання, в порядку статті 30 ГПК України представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики для надання пояснень по суті спору з виниклих питань.

Представник позивача Калитвянська С.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України, і не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14 серпня 2007 року № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Згідно приписів абзацу третього пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідно інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Ухвала суду надсилалися за адресою відповідача, що зазначена в позовній заяві і співпадає з даними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (довідка серії АВ № 916618 станом на 21 жовтня 2013 року), про що свідчить відмітка на зворотній частині ухвал суду (а.с. 1, 31, 38, 45-47, 61, 68).

Наявні в матеріалах справи поштові повернення містять відмітку про те, що організація відповідача вибула (а.с. 28, 35, 40, 49, 64).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в пункту 3.9.1 постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без поважних причин належним чином повідомленого відповідача, і ненадання ним певних документів, істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання з вирішення спору.

Заслухавши уповноваженого представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» та пункту 1.3 ПКЕЕ, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Споживач зобов'язаний виконувати умови договору, Правил користування електричною енергією, інших нормативно-правових актів та технічних документів, а у разі їх порушення несе відповідальність згідно з законодавством України. Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Правовідносини у сфері електроенергетики регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 серпня 1996 року за № 417/1442 (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 року № 441, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.

Частиною другою статті 275 ГК України та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

18 січня 2001 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі по тексту - позивач або постачальник) та малим колективним підприємством «Прогрес», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (далі по тексту - відповідач або споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 3480 (далі - Договір), згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним Договором (а.с. 12-13).

Так, в силу статей 3, 7 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що:

недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно;

контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про опломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, зняття показів засобів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблюваних матеріалів самовільних підключень;

технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку «Правилам устройства електроустановок» (далі - ПУЕ) та іншим нормативно-технічним документам;

споживач електричної енергії - особа що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів встановлюються постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України.

На підставі вказаних нормативно-правових актів та технічних документів споживання споживачем електричної енергії можливе лише через прилади обліку (системи обліку: трансформатори струму, лічильники та інше) електричної енергії, які захищено відповідними пристроями та пломбами постачальника та Держспоживстандарту. Порушення цього правила та обов'язку з боку споживача, дії або його бездіяльність - є протиправною поведінкою (правопорушенням).

Згідно з пунктом 7.6 ПКЕЕ у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величини, визначеної умовами договору або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів крім розрахункових засобів обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву або пошкодження пломб, заниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації і інших споживачів, невиконання розпорядження уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, яке стосується вищевикладених порушень, постачальник електричній енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачеві постачання електричній енергії після оформлення у встановленому ПКЕЕ порядку акту про порушення.

У постанові Верхового Суду України від 16.05.2011 № 14/147/10 (№ 3-38гс11) встановлено, що вирішуючи спори, пов'язані з постачанням і використанням електричної енергії, судам слід врахувати те, що Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 поширюється на осіб, які використовують електричну енергію на підставі договору, так і на третіх осіб, які в порушення цих Правил споживають електричну енергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.

Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірним правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верхового Суду України, викладені у рішеннях, які за приписами статей 82, 111-28 ГПК України є обов'язковими у правозастосовчій діяльності судів.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушенням вимог законодавства України в електроенергетиці.

13 березня 2007 року представниками позивача під час перевірки дотримання вимог ПКЕЕ, на об'єкті, розташованого за адресою: 83014, місто Донецьк, проспект Дзержинського, будинок № 45-А, був виявлений факт самовільного підключення струмоприймачів до електропостачальної організації.

Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного обліку або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (енергопередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписує тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі пунктів 6.40, 1.3, 3.1, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 ПКЕЕ виявлене порушення зафіксовано в Акті № 025440 про порушення Правил користування електричною енергією від 13 березня 2007 року (далі по тексту - Акт) (а.с. 15)

У розділі «споживач» зазначено, що Акт складено відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Україна» , за участю директора цього товариства - Фартушного Анатолія Юрійовича.

Зі складеним актом Фартушний Анатолій Юрійович (директор товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Україна») ознайомлений особисто під підпис без будь-яких заперечень та зауважень.

Крім того, у розділі «підпис представників постачальника електричної енергії» , Акт підписано чотирма представниками постачальника електричної енергії.

Порядок складання актів про порушення ПКЕЕ визначено пунктами 6.41 та 6.42 ПКЕЕ та розділом 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі по тексту - Методика).

Доречно зауважити, що нормами ПКЕЕ та Методики підставою для здійснення нарахування постачальником збитків у вигляді вартості не облікованої електричної енергії є факти встановлені актом перевірки вищевказаних порушень, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Всі вказані порушення пов'язані з пошкодженням розрахункових засобів обліку, пломб (порушення їх цілісності чи відсутність пломб) або самовільним підключенням електроустановок до електричної мережі.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за п'ять робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (абзац третій пункту 6.42 ПКЕЕ).

Листом № 24.1/6203 від 26 квітня 2012 року відповідача було повідомлено про час і дату засідання комісії з розгляду Акту, яке відбудеться 08 травня 2012 року (а.с. 17, 55).

ПКЕЕ передбачено, що рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоком споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом тридцяти календарних днів від дня отримання рахунку (абзац четвертий пункту 6.42 ПКЕЕ).

Самовільне приєднання або підключення споживачем струмоприймачів до мережі електропередавальної організації є порушенням встановленого порядку споживання електричної енергії, при виявленні якого постачальником електричної енергії визнається обсяг недоврахованої електричної енергії та/або сума завданих постачальнику збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для їх сплати (пункти 7.32, 8.4 ПКЕЕ).

08 травня 2012 року відбулося засідання комісії з розгляду вищевказаного Акту, та протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та визначення обсягу недоврахованої електричної енергії прийнято рішення, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ за період з 14 березня 2006 року по 13 березня 2007 року складає 65 042 кВт/год на загальну суму 23 764,22 гривень.

В графі «акт складено відносно» вказано товариство з обмеженою відповідальністю «Фокус Україна» (із зазначенням наступного тексту: згідно рішення господарського суду № 20/282 від 08.09.2011 - оплачувати вартість електричної енергії зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «МКП - Прогрес» ).

Рішення комісії було оформлено протоколом № 450 від 08 травня 2012 року (а.с. 18).

Господарським судом встановлено, що представник відповідача був відсутній на засіданні комісії.

Правопорушення в електроенергетиці, відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику», тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками. Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Доказів притягнення відповідача до адміністративної або кримінальної відповідальності за відповідні правопорушення суду не надано.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною третьою статті 147 ГК України передбачено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особам, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої, правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість (частина друга статті 1213 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зі змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Відтак електроенергія, спожита шляхом самовільного, без укладання договору про її купівлю-продаж (постачання), підключення до електромереж, є для енергопостачальником майном, що втрачено внаслідок викрадання.

Позивач на підставі Акту № 025440 про порушення Правил користування електричною енергією від 13 березня 2007 року, протоколу засідання комісії № 450 від 08 травня 2012 року з розгляду даного акту, стверджує, що самовільне підключення струмоприймачі до електропостачальної організації здійснено товариством з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес».

При цьому, вимоги позивача до товариством з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес» визнаються безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 27 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальної організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних мереж споживача.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

В матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження присутності представника товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес» під час складання Акту № 025440 про порушення Правил користування електричною енергією від 13 березня 2007 року, в самому акті не міститься відомостей щодо того, що представник відповідача брав участь у проведенні перевірки.

Позивачем не надано доказів складання Акту про порушення ПКЕЕ відносно товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес».

Враховуючи викладене, вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес» є безпідставними, оскільки Акт № 025440 про порушення Правил користування електричною енергією від 13 березня 2007 року складено відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Фокус Україна» , рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом № 450 від 08 травня 2012 року прийнято відносно відповідача, без наявності складеного відносно нього акту про порушення ПКЕЕ.

Все це свідчить, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів винних та неправомірних дій відповідача щодо самовільного підключення струмоприймачів до електропостачальної організації; значений Акт не є доказом порушення відповідачем ПКЕЕ; Акт та протокол комісії містять у собі різні відомості щодо правопорушника.

В розумінні пункту 6.42 ПКЕЕ обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків визначаються комісією на підставі акта порушень, складеного відносно правопорушника.

Оскільки Акт № 025440 про порушення Правил користування електричною енергією від 13 березня 2007 року та протокол № 450 від 08 травня 2012 року складено відносно різних юридичних осіб, то відсутні підстави для стягнення 23 764,22 гривень недоврахованої електроенергії саме з товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес».

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведені їх переконливості, що позивачем зроблено не було.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «МКП-Прогрес» про стягнення вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення Правил користування електроенергією у розмірі 23 764,22 гривень відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Суддя С.М. Фурсова