Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/18952/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18952/13 05.11.13

За позовом ТОВ "С-Інжиніринг"

до ТОВ "Вітал Спец Сервіс"

про стягнення суми збитків 89634,51грн

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Прищепа ОА. (дов. від 20.08.2013)

Від відповідача Липовий В.А.(директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача суми збитків у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 27/03/8 від 27.03.2013 у розмірі 89634,51 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.10.2013 порушено провадження у справі № 910/18952/13 та призначено до розгляду на 17.10.2013.

Представник відповідача в судове засідання 17.10.2013 не з'явився, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Представник позивача з'явився в судове засідання, дав пояснення по справі та подав додаткові докази по справі.

Розгляд справи відкладено на 05.11.2013.

В судове засідання 05.11.2013 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в їх задоволенні, пославшись на вину перевізника у збитках позивача та відсутність вини його як експедитора, оскільки відповідач особисто не здійснював перевезення за замовленням позивача.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «С-інжиніринг» - (далі - позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛ СПЕЦ СЕРВІС» (далі - відповідач, експедитор), було укладено Договір про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування № 27/03/8 від 27.03.2013 (далі за текстом - «Договір»).

Відповідно до предмету Договору відповідач зобов'язався надавати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та організації перевезень вантажу замовника автомобільним транспортом.

22.04.2013 сторони підписали заявку № 22/04/8 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до Договору про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування № 27/03/8 від 27.03.2013.

Згідно даної заявки відповідач повинен надати позивачу послуги з організації перевезення трансформаторів струму "ТПС-0,66", 40 шт., вага 1200 кг. з м. Самара(росія) до м. Одеса(Україна), вантажовідправник ТОВ "Об"єднані енергетичні технології - Самара".

29.04.2013 позивачем від відповідача було отримано листа вих. №25 про крадіжку вантажу по заявці № 22/04/8 від 22.04.2013 на перевезення вантажу автомобільним транспортом до Договору (далі за текстом - «Заявка»), а саме 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ».

Також, 30.04.2013 позивачем від відповідача, було отримано Довідку про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення.

16.05.2013 позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію про відшкодування суми збитків, яка складається з вартості викрадених 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ».

24.05.2013 позивач отримав від відповідача відповідь (вих. № 27 від 24.05.2013) на претензію від 16.05.2013, в якій відповідач вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з огляду на відсутність відповідальності відповідача як експедитора, з посиланням на відповідальність перевізника.

Відповідно до предмету Договору відповідач зобов'язався надавати послуги з транспортно-експедиторського обслуговування та організації перевезень вантажу Замовника автомобільним транспортом.

Відповідно до ст. 14 Закону України № 1955-IV від 01.07.2004 «Про транспортно- експедиторську діяльність», Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, що і за власні дії.

Згідно з п. 4.7. договору у випадку покладення стороною виконання зобов'язання, що виникло з вимог цього договору на третю особу, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання вказаною третьою особою несе сторона за цим договором.

Відповідно до Договору № 22/04/8 про надання послуг з транспортного обслуговування від 22.04.2013, укладеного між ТОВ «ВІТАЛ СПЕЦ СЕРВІС» та ТОВ «Автотрансфер», саме ТОВ «ВІТАЛ СПЕЦ СЕРВІС» було залучено відповідного перевізника та у відповідності до Закону ТОВ «ВІТАЛ СПЕЦ СЕРВІС» несе відповідальність за всі дії такого перевізника, у тому ж порядку, що і за власні дії.

Таким чином ТОВ «ВІТАП СПЕЦ СЕРВІС» несе повну майнову відповідальність перед ТОВ «С-інжиніринг» по узгодженій сторонами Заявці № 22/04/8 від 22.04.2013 до Договору про надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування № 27/03/8 від 27.03.2013, а відтак твердження відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву суд визнає недоведеними та такими, що суперечать як умовам договору, так і нормам законодавства.

Відповідно до узгодженої сторонами Заявки, відповідач зобов'язався надати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з організацією та забезпеченням перевезень вантажів Замовнику, та в строк до 30.04.2013 доставити вантаж вантажоодержувачу.

Як свідчать матеріали справи, 16.05.2013 вантаж був отриманий вантажоодержувачем ТОВ «С-інжиніринг» з простроченням строку доставки та частковою нестачею вантажу, а саме 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» (копія акту невідповідності кількісних та якісних показників в матеріалах справи).

Для мінімізації збитків перед кінцевим Замовником трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ», Позивач в найкоротші терміни замовив додаткову поставку 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ», у зв'язку з чим поніс додаткові витрати на міжнародне автоперевезення та експедирування, а також на різницю збільшеної вартості 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» відповідно вартості зниклих трансформаторів.

Так, на додаткове нове автоперевезення та експедирування 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ», Позивач витратив 10600,00 грн., що підтверджується відповідними документами з ПІІ «Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д.» (копії в матеріалах справи).

Також, матеріали справи свідчать, що позивач замовляючи додатково 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» з вини відповідача поніс додаткові витрати на різницю, на яку збільшилася вартість трансформаторів, а саме 20154,00 RUB, що підтверджується відповідними документами з ООО «Объединенные энергетические технологии - Самара»: 411380, 00 RUB (вартість зниклих 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» відповідно до МТТН (CMR № 191942) - 431534,00 (вартість допоставлених 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС- 0,66 УЗ, ТЗ» відповідно до МТТН (CMR № 210800) (копії в матеріалах справи).

В подальшому відповідач 17.09.2013 частково погасив суму збитків, перерахувавши на поточний рахунок Позивача 30156,54 грн., тим самим фактично визнавши свою вину в невідповідності організації та забезпеченні перевезення вантажу, що спричинило порушення майнових прав та інтереси позивача.

Таким чином, відповідач порушив майнові права та інтереси позивача, що спричинило настання негативних наслідків у вигляді збитків, сума яких становить:

1) 411380,00 RUB (що еквівалентно 104091,48 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2013 за 10 RUB - 2,5303 UAH), з яких:

- 822760,00 RUB (вартість 40 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» відповідно до МТТН (CMR № 191942) / 2 = 411380, 00 RUB (вартість 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» відповідно до МТТН (CMR № 191942):

- 411380, 00 RUB (вартість 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» відповідно до МТТН (CMR № 191942) = 104091 48 грн. (еквівалент 411380,00 RUB за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2013 за 10 RUB - 2,5303 UAH).

2) вартість додаткового автоперевезення та експедирування 20 коробок з датчиками току трансформаторів «ТПС-0,66 УЗ, ТЗ» -10600,00 грн.

3) вартість додаткових витрат на різницю, на яку збільшилася вартість трансформаторів відносно вартості втрачених: 431534,00 RUB - 411380, 00 RUB = 20154,00 RUB = 5099,57 грн. (еквівалент 20154, 00 RUB за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2013 за 10 RUB - 2,5303 UAH).

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальні положення про перевезення викладені в ст.908 ЦК України, відповідно до котрої перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Частиною першою статті 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві0, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.4 ст.306 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаною з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 929 ЦК України, 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Положеннями Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» встановлене, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно - експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до ст. 14 Закону України № 1955-IV від 01.07.2004 «Про транспортно- експедиторську діяльність», Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, що і за власні дії.

Частина 4 ст. 611 ЦК України, серед правових наслідків, що настають у разі порушення стороною зобов'язання, визначає також відшкодування збитків.

Згідно з ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права та інтереси якого порушено, у тому числі не одержані стороною доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відповідно до ст. 225 ГК України, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Отже, факт крадіжки вантажу позивача, перевезення якого організовував відповідач, належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу вартість вкраденого вантажу та збитки спричинені цим, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 89 634,51 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВ "С-Інжиніринг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал Спец Сервіс"(03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Героїв Космосу, буд. 2-б, код ЄДРПОУ 37499037) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "С-Інжиніринг" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, буд. 1А, кім. 26, код ЄДРПОУ 34944005) збитки в розмірі 89 634(вісімдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 51 коп., судовий збір в розмірі 1792(одна тисяча сімсот дев'яносто дві) грн. 69 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.11.2013