Рішення

від 05.11.2013 по справі 927/1380/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. канцелярії 672-847, факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

від 05 листопада 2013 року по справі №927/1380/13

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/1380/13

за позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком»,

бульв.Т.Шевченка, 18, м.Київ, 01601 (Чернігівська філія публічного

акціонерного товариства «Укртелеком», пр.Миру, 28, м.Чернігів,

14000)

до відповідача: комунального позашкільного навчального закладу «Чернігівський

обласний Палац дітей та юнацтва», пр.Перемоги, 112, м.Чернігів,

14000

про стягнення 5187грн.98коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Шамрука С.П. - провідний юрисконсульт, довір.пост. №1033 від 20.12.12р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 4957грн.78коп. боргу за телекомунікаційні послуги, надані в період з 01.10.2012 по 30.09.2013 на підставі договору №168 від 19.07.2010 про надання телекомунікаційних послуг та договору №2290 від 01.10.2007 про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ, 167грн.72коп. пені, нарахованої за період з 21.11.2012 по 21.10.2013, 57грн.70коп. процентів річних, нарахованих за період з 21.12.2012 по 21.10.2013 та 4грн.78коп. інфляційних нарахувань, нарахованих за жовтень-листопад 2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідач в письмовому відзиві на позов зазначає, що виставлені позивачем рахунки за послуги зв'язку були зареєстровані в Головній державній казначейській службі України в Чернігівській області і кошти замовлені обласним управлінням освіти і науки Чернігівської облдержадімінстрації, проте за станом на 01.11.13 не профінансовані.

В судовому засіданні, яке відбулось 15 жовтня 2013 року, прийняв участь повноважний представник позивача.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився.

До початку судового засідання від відповідача надійшла заява, в якій він просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яке вона реалізовує на власний розсуд. Враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, а тому суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд ВСТАНОВИВ:

19 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі ВАТ «Укртелеком» та комунальним позашкільним навчальним закладом «Чернігівський обласний Палац дітей та юнацтва» (відповідач у справі, абонент за договором) укладено договір №168 про надання телекомунікаційних послуг (далі по тексту рішення - договір №168), за умовами якого «Укртелеком» зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги згідно переліку та в обсягах, замовлених абонентом, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги.

В розділі 4 договору сторони визначили умови про порядок здійснення розрахунків, та встановили, що оплата наданих послуг здійснюється у порядку авансових платежів (п.4.5.).

Згідно із п.4.15. договору оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20-го числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати.

В п.4.16. договору визначено, що у разі застосування попередньої (авансової) оплати абонент зобов'язаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату послуг в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. Укртелеком проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

Відповідно до п.7.1. договору цей договір набирає чинності з дня підписання і діє протягом року.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами договору свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Згідно з п.7.2. договору якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Сторонами не надано суду доказів надсилання повідомлення про припинення дії договору, а відтак суд приходить до висновку, що договір №168 продовжує діяти в 2012-2013 роках.

01 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (Укртелеком за договором) та відповідачем укладено договір №2290 про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ (далі по тексту рішення -договір про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної або постійної ІР-адреси, а відповідач зобов'язався своєчасно, відповідно до розділу 5 цього Договору вносити плату за користування послугою.

В розділі 5 договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ сторони узгодили умови щодо порядку розрахунків за послуги та встановили, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного споживачем тарифного плану (п.5.1. договору).

Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством (п.5.2. договору).

Укртелеком починає нарахування абонентної плати за послугу з дати підключення обладнання на стороні споживача до вузла Інтернет Укртелекому, дата зазначається в акті здавання-приймання послуги (п.5.4. договору).

Відповідно до п.8.1. договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ цей договір набирає чинності з дня укладення споживачем і діє протягом до 31 грудня 2007р.

В силу п.8.2. договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ якщо одна зі сторін не заявить письмово про припинення дії договору за 20 днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах.

В пункті 8.3. договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ встановлено, що сторони зберігають за собою право припинити дію договору, у разі невиконання умов договору іншою стороною або у разі відсутності потреби в отриманні послуги у споживача, повідомивши про це іншу сторону письмово не пізніше ніж за 20 днів до дати припинення дії договору.

Оскільки жодна із сторін договору не надала суду доказів припинення дії договору в порядку, встановленому п.п.8.2., 8.3. цього договору, суд приходить до висновку, що договір №2290 від 01.10.2007 про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ був продовжений на кожний наступний рік на тих же умовах і діяв в період, за який виникла заборгованість заявлена позивачем до стягнення в межах даної справи.

Як вбачається з п.п.1.1., 1.2. статуту публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в новій редакції затвердженій річними (черговими) загальними зборами акціонерів (протокол №8 від 14.06.2011), державна реєстрація якої проведена 17.06.2011 за номером запису 10741050063006797 (витяг - а.с.36), відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» перейменовано на публічне акціонерне товариство «Укртелеком». Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Укртелеком». Таким чином, суд приходить до висновку, що саме публічному акціонерному товариству «Укретелеком» (позивачу у справі) належать права та обов'язки сторони за договором №168 від 19.07.2010 про надання телекомунікаційних послуг та за договором №2290 від 01.10.2007 про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ.

Аналізуючи зміст договору №168 від 19.07.2010 та договору №2290 від 01.10.07, суд приходить до висновку, що у зв'язку з їх укладенням між сторонами виникли правовідносини з надання послуг у сфері телекомунікацій, які регулюються нормами спеціального Закону України «Про телекомунікації», а також загальними положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг в період з 01.10.2012 по 30.09.2013 загальною вартістю 9751грн.31коп. підтверджується рахунками-актами №7433000000014507 від 31.10.2012, №74000000000014500.11.2012 від 30.11.12, №№74000000000014500.12.2012 від 31.12.12, №74000000000014500.1.2013 від 31.01.13, №74000000000014500.2.2013 від 28.02.13, №74000000000014500.3.2013 від 31.03.13, №74000000000014500.4.2013 від 10.04.13, №74000000000014500.5.2013 від 31.05.13, №74000000000014500.6.2013 від 30.06.13, №74000000000014500.7.2013 від 31.07.13, №74000000000014500.8.2013 від 31.08.13, №74000000000014500.9.2013 від 30.09.13, в яких відображено вартість наданих послуг як по договору №168 від 19.07.10, так і вартість наданих послуг ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ.

Факт отримання, обсяг та вартість наданих позивачем телекомунікаційних послуг відповідачем не заперечувався.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок з рахунку позивача, відповідачем в рахунок оплати телекомунікаційних послуг за спірний період перераховано позивачу 4793грн.53коп.

За повідомленням позивача вартість неоплачених послуг станом на день звернення до суду з даним позовом становить 4957грн.78коп.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем доказів оплати телекомунікаційних послуг в повному обсязі або в іншому - більшому розмірі на момент винесення рішення суду не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що залишок неоплаченої вартості спожитих відповідачем телекомунікаційних послуг на день винесення рішення становить 4957грн.78коп.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із виставлених відповідачу рахунків на оплату телекомунікаційних послуг позивачем зазначено термін, до якого відповідач мав здійснити оплату спожитих послуг, а саме - до 20 числа наступного за звітним місяця.

Вказаний у рахунках термін оплати, який був застосований позивачем, не порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача.

Крім того, будь-яких заперечень щодо визначених позивачем у рахунках строків оплати телекомунікаційних послуг відповідачем також не заявлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договорів в частині своєчасної оплати отриманих від позивача телекомунікаційних послуг, в зв'язку з чим заявлені до стягнення 4957грн.78коп. неоплаченої вартості наданих послуг за своєю правовою природою є боргом.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати телекомунікаційних послуг, на момент прийняття рішення доказів оплати відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 4957грн.78коп. боргу.

Відповідно до п.5.2. договору про надання телекомунікаційних послуг та п.6.9. договору про надання послуги ADSL-підключення до мережі ІНТЕРНЕТ у разі несвоєчасної оплати наданих послуг споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З урахуванням наведеної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 167грн.72коп. пені, нарахованої за період з 21.11.2012 по 21.10.2013.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні до нього встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманих від позивача телекомунікаційних послуг за період з 01.10.2012 по 30.09.2013 як підстава для застування до боржника відповідальності у вигляді сплати пені підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, за змістом ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд приймає до уваги, що відповідач є комунальним позашкільним навчальним закладом, що фінансується з бюджету. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем з червня 2013 року щомісяця подавалися до органу Державної казначейської служби України реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, в тому числі щодо оплати послуг, отриманих від позивача, проте фінансування на оплату послуг не здійснено, а тому суд вважає за можливе скористатись наданим йому чинним законодавством правом та зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача до 63грн.55коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки інший розмір сторонами в договорах не встановлено, на суму боргу позивачем нараховано три проценти річних за період з 21.12.2012 по 21.10.2013 у сумі 57грн.70коп.

В ході перевірки правильності нарахування процентів річних, судом встановлено, що розрахунок складений позивачем арифметично вірно з урахуванням фактичних обставин справи.

Інфляційна складова боргу в сумі 4грн.78коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, обчислена позивачем за період з 01.12.12 по 31.01.13 на суму заборгованості по оплаті послуг наданих в жовтні та листопаді місяцях 2012 року. При цьому, нарахування здійснено з урахуванням офіційних індексів інфляції, які діяли у вищезазначений період.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 57грн.70коп. процентів річних та 4грн.78коп. інфляційних нарахувань є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 4957грн.78коп. боргу за телекомунікаційні послуги, 63грн.55коп. пені, 4грн.78коп. інфляційних нарахувань та 57грн.70коп. процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, в підп.3.17.4. підп.3.17. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З огляду на вищевикладене, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1720грн.50коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі без урахування зменшення пені.

Керуючись Законом України «Про телекомунікації», ст.ст.193, 230, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального позашкільного навчального закладу «Чернігівській обласний Палац дітей та юнацтва», м.Чернігів, пр.Перемоги, 112 (ідентифікаційний код 14217803, р/р 35412006001547 ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком», бульв.Т.Шевченка, 18, м.Київ (ідентифікаційний код 01189425, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348) 4957грн.78коп. боргу за телекомунікаційні послуги, 63грн.55коп. пені, 4грн.78коп. інфляційних нарахувань, 57грн.70коп. процентів річних, 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 11 листопада 2013 року.

Суддя Т.Г. Оленич