Постанова

від 16.10.2013 по справі 804/10127/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р. Справа № 804/10127/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представників позивача Руденка Є.Д., Жижонкової Л.Ю., Братченко О.Ю.

представника відповідача Ваховської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001242205, 0001282205, 0001272205 від 10.07.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року №0001242205, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №1142/224/37989494 від 20.06.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування TOB «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року №0001282205, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №1142/224/37989494 від 20.06.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування TOB «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року № 0001272205, прийняте Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту перевірки №1142/224/37989494 від 20.06.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування TOB «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. валютного та іншого законодавства з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування TOB «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. валютного та іншого законодавства з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої, складено акт від 20.06.2013 року № 1142/224/37989494. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року № 0001242205, від 10 липня 2013 року № 0001282205, від 10 липня 2013 року № 0001272205. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2013 року № 0001242205, від 10 липня 2013 року № 0001282205, від 10 липня 2013 року № 0001272205 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування TOB «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. валютного та іншого законодавства з 01.01.2012р. по 31.12.2012р..

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.14.1.36, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.139.1.9, п.п. 139.1.1 п.139.1 ст.139, п. 44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого, підприємством занижено податок на прибуток у сумі 621453,00 грн., у тому числі 3 кв. 2012р. у сумі 224064,00 грн., 4 кв. 2012р. у сумі 357533,00 грн. та зменшення збитків на суму 39946,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело:

- у грудні 2012р. завищення ряд. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 1333013 грн.

- у грудні 2012р. завищення ряд. 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на суму 124043 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 20.06.2013 року № 1142/224/37989494 та винесено податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року № 0001242205, яким визначено податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 726996,25 грн.; від 10 липня 2013 року № 0001282205, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 39946,00 грн.; від 10 липня 2013 року № 0001272205, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1457056,00 грн.

Згідно акту перевірки встановлено, що у травні, липні-листопаді 2012 року ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" придбало у ПП «Аскат» згідно договорів поставки № 01603 від 16.03.2013р., послуги сторонніх організацій (супроводження вантажу), та на підтвердження надано первинні документи.

Розрахунки між підприємствами проводились у травні, липні-листопаді 2012 року у безготівковій формі через розрахунковий рахунок у сумі 2375853,00 грн. ( в т.ч. ПДВ у сумі 395975,50 грн.).

Перевіркою було встановлено, що контрагент - постачальник ПП «Аскат», має стан 14 (визнано банкрутом).

Згідно листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких, є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В ході перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Аскат» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Господарські операції між ПП «Аскат» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

На підставі п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI (із змінами та доповненнями) господарською діяльність є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких, відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого, відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) зазначено, що не відносяться до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких, передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми додатку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів, можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" мало взаємовідносини з ТОВ "Рім-Буд", код за ЄДРПОУ 35042112, ТОВ "Гарантрембут" код за ЄДРПОУ 32916930, ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик груп" код за ЄДРПОУ 33390279, «САЛЮТ-ЛЮКСС ЛТД ООО» код за ЄДРПОУ 20218327. Отримані будівельні роботи перевіряємим підприємством не віднесено до складу валових витрат, а відображено у бухгалтерському та податковому обліку як амортизаційні відрахування, нараховані на отримані послуги.

Підприємство не надало в ході перевірки кошторис по виконаним роботам, посилаючись на роз'яснення Наказу Мінрегіонбуду від 04.12.2009 р. № 554. Акти виконаних робіт датовані груднем 2012р. Акти виконаних робіт підписані та складені на той час, як по вказаним магазинам здійснювалась основна діяльність (роздрібна торгівля). Виходячи з вищенаведеного, для віднесення до складу амортизаційних відрахувань, в податковому обліку необхідна наявність документальних доказів, що підтверджують, зокрема, факт отримання послуг та одночасно безпосередній прямий зв'язок витрат по оплаті таких послуг з власною діяльністю платника, направленою на отримання доходу.

Надані для перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» акти виконаних робіт, не містять конкретного виду наданих послуг, а саме: незрозуміло, скільки чоловік працювало, скільки матеріалів було використано в ході ремонтних робіт, відсутні копії дозвільних документів та також, встановлено невідповідність даних, а саме: дати актів виконання будівельних робіт, які припадали на звітний період, в якому здійснювалась роздрібна торгівля магазинів по ТОВ "Рім-Буд" код ЄДРПОУ 35042112, ТОВ "Гарантрембут" код за ЄДРПОУ 32916930, ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик груп" код за ЄДРПОУ 33390279, «САЛЮТ-ЛЮКСС ЛТД ООО» код за ЄДРПОУ 20218327 для здійснення даних ремонтних робіт. Також, надані акти виконаних робіт не дають можливості встановити зв'язок отриманих ремонтних робіт з роботою (відкриттям) торгівельних точок.

Перевіркою встановлено, що виконавець ТОВ "Рім-Буд" надав послуги, а саме: виконання ремонтних робіт. Згідно договору підряду № 0904/12-01 від 09.03.12р., підприємство ТОВ "Рім-Буд" (підрядник) замовнику (ТОВ «КАРІ УКРАЇНА») завдання оформлюється відокремленим Технічним завданням (кошторисом), який являється невід'ємною частиною договору ( п. дог.1.3), згідно первинних документів.

Розрахунки між підприємствами проводились у травні, липні-листопаді 2012 року у безготівковій формі через розрахунковий рахунок у сумі 4446592,95 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 741098,82грн.)

Станом на 31.12.2012 року на підприємстві ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" заборгованість перед ТОВ "Рім-Буд" за послуги відсутня.

Перевіркою встановлено, що виконавець ТОВ "Гарантрембут" надав послуги, а саме: виконання ремонтних робіт. Згідно договору підряду № 25/09/12 від 25.09.2012р. підприємство ТОВ "Гарантрембут" (підрядник) замовнику (ТОВ «КАРІ УКРАЇНА») завдання оформлюється відокремленим Технічним завданням (кошторисом), який являється невід'ємною частиною договору, згідно первинних документів.

Розрахунки між підприємствами проводились у жовтні, листопаді, грудні 2012 року у безготівковій формі через розрахунковий рахунок у сумі 823192,83 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 137198,8грн.).

Станом на 31.12.2012 року на підприємстві ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» заборгованість перед ТОВ "Гарантрембут" за послуги рахується К-т заборгованість у сумі 128555,89 грн.

Перевіркою встановлено, що виконавець «САЛЮТ-ЛЮКСС ЛТД ООО» надав послуги, а саме: виконання ремонтних робіт. Згідно договору підряду № KR-25/07/12 від 25.07.2012р. підприємство «Салют Люкс ЛТД» (підрядник) замовнику (ТОВ «КАРІ УКРАЇНА») завдання оформлюється відокремленим Технічним завданням (кошторисом), який являється невід'ємною частиною договору, згідно первинних документів.

Розрахунки між підприємствами проводились у серпні - листопаді 2012 року у безготівковій формі через розрахунковий рахунок у сумі 1427994,19 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 237999,03 грн.)

Станом на 31.12.2012 року на підприємстві ТОВ "КАРІ УКРАЇНА» заборгованість перед «Салют Люкс ЛТД» за послуги рахується К-т заборгованість у сумі 25817,74 грн.

Перевіркою встановлено, що виконавець ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик груп" надав послуги, а саме: виконання ремонтних робіт. Згідно договору підряду № KR UA-25/04 від 25.04.2012р. підприємство ТОВ "Інженерно-технічна компанія "Автоматик груп" (підрядник) замовнику (ТОВ «КАРІ УКРАЇНА») завдання оформлюється відокремленим Технічним завданням (кошторисом), який являється невід'ємною частиною договору, згідно первинних документів.

Розрахунки між підприємствами проводились у липні 2012 року у безготівковій формі через розрахунковий рахунок у сумі 712276,00 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 118812,67,07 грн.)

Відповідно до п.п. 139.1.1, п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме, витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

- організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

Відповідно до п. 144.1, ст.144 Податкового кодексу України, амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

- витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

- витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме: іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

- капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі, нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу;

- сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього Кодексу.

З огляду на вищевказане, ремонтні послуги не мають відношення до господарської діяльності ТОВ "КАРІ УКРАЇНА", оскільки, надані до перевірки акти виконаних робіт та податкові накладні не містять повну інформацію щодо отриманих послуг та будь-яких доказів, щодо необхідності проведення даного виду робіт.

Для врахування витрат на рекламні послуги, при обчисленні об'єкта оподаткування, необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких, передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу України.

За результатами вищенаведеного аналізу встановлено, що витрати на придбання ремонтних послуг, у вигляді амортизаційних відрахувань у розмірі 318849,96 грн. не враховуються при формуванні ТОВ "КАРІ УКРАЇНА" витрат на збут (акумульовані на рахунку 93.04.01 «амортизація основних засобів»), що за своєю економічною суттю не дозволяє підприємству встановити правомірність віднесення даних послуг.

Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» в 2012 році укладено договори на оренду (суборенду) приміщень з такими юридичними особами: ТОВ «ТРЦ Фабрика» угода №4 від 01.03.2012 року, ТОВ «Трейдленд» угода №416М/1-12 від 22.03.2012 року, ТОВ «АЙ ДІ» угода №20006 від 28.02.2012 року, ТОВ «УНІВЕРСАЛ-ЮГ» угода №SM-1014/1015 від 10.04.2012 року, ПАТ «АКТА» угода №1/КР/А-70 від 18.04.2012 року, ПАТ «Аврора» угода №1/В045 від 12.09.2012 року, ТОВ «АКТА-СЕРВІС» угода №556/МСЦ/А, ТОВ «МЕТРОПОЛИЯ» угода №А137/Д-1 від 11.09.2012 року, ТОВ «Групп Естейт ЛТД» угода №20/04/12-1 від 20.04.2012 року. ПП ОСОБА_7 угода б/н від 12.03.2012 року, ПП «ТЦ «Київ» угода №ТОЦ-1-1004-2012 від 07.02.2012 року, ТОВ « 555-ІФ» угода б/н від 03.05.2012 року, ТОВ „НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» угода б/н від 15.05.2012 року.

Згідно витягу з договору, орендар зобов'язаний щомісячно відшкодовувати орендодавцеві витрати на оплату використаної в приміщенні електроенергії і води в розмірі, визначеної згідно показань лічильників, встановлених в приміщені, з використанням відповідних тарифів оплати, встановлених згідно чинного законодавства на основі виставлених орендодавцем рахунків та сплачувати орендодавцю вартість витрат на експлуатацію Торгового центру.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені підприємства, які надавали послуги з постачання електроенергії, не мали у видах діяльності «постачання електроенергії» та «надання експлуатаційних послуг».

Також, ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» в 2012 році було внесено до складу податкового кредиту наступні суми податку на додану вартість: по податковій накладній від підприємства ТОВ «Експортно-Імпортна компанія «Верес» у сумі ПДВ 18250,00 грн., у серпні 2012 року по податковій накладній від підприємства ТОВ «Акрос Систем» у сумі ПДВ 5345,00 грн., у жовтні 2012 року по податковій накладній від підприємства ТОВ «Експортно-Імпортна компанія «Верес» у сумі ПДВ 3650,00 грн., у листопаді 2012 року по податковій накладній від підприємства ПП «АКТА» у сумі ПДВ 4 01,00 грн., у грудні 2012 року по податковій накладній від підприємства ТОВ «САБРІЗ», ТОВ «НІПРОН» у сумі ПДВ 4737,00 грн., всього на суму 36083,00 грн.

Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем встановлено розбіжність за зазначені періоди на загальну суму 36083,00 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Згідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Крім того, судом не можуть бути прийняті, як належні докази протиправності оскаржуваних рішень, надані суду позивачем постанови Київського апеляційного адміністративного суду, ВАСУ, що стосується прав та обов'язків ТОВ «Вілігтон», ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», ТОВ «ГАП Україна», ТОВ «Фокстрот-Житомир-Трейдінг», ПАТ «ВТБ Банк», оскільки, данні судові рішення не стосуються саме прав та обов'язків позивача та не можуть бути підставою для звільнення від доказування у відповідності до вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем та відповідачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені позивачем ТОВ «КАРІ Україна», не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001242205, 0001282205, 0001272205 від 10.07.2013 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 16.10.13 Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька