Постанова

від 06.11.2013 по справі 5002-11/1625-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 5002-11/1625-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Воронцової Н.В.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

прокурор, Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастопля;

представник позивача, не з'явився, Державне підприємство "Лівадія";

представник позивача, не з'явився, Міністерство аграрної політики та продовольства України;

представник відповідача, не з'явився, Лівадійська селищна рада;

відповідач, не з'явився, фізична особа-підприємець Ароян Арарат Генрикович;

представник третьої особи, не з'явився, Державна інспекція сільського господарства в АР Крим.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 26.09.2013 у справі № 5002-11/1625-2012

за позовом Заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)

в інтересах держави в особі Державного підприємства "Лівадія" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)

Міністерства аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)

до Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)

Фізичної особи-підприємця Ароян Арарата Генриковича (пров. Лавровий, 5. кв.10а,Ялта,98600)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державна інспекція сільського господарства в АР Крим

про визнання недійсними рішень та договору

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Державного підприємства «Лівадія» в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Лівадійської селищної ради та фізичної особи-підприємця Ароян Арарата Генріковича про:

- визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 24 від 27.12.2007 «Про перевід в землі запасу Лівадійської селищної ради земельної ділянки, площею 0,05 га за адресою: смт.Лівадія, район санаторія «Россия», з землекористування ДП «Лівалія»;

- визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради №125 від 21.08.2008, 25 сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду фізичній особі-підприємцю Ароян Арарату Генріковичу земельної ділянки площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування курортного готелю за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, район санаторію „Россия", на землях Лівадійської селищної Ради.

Крім того, прокурор просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: смт. Лівадія, район санаторія «Россия» (кадастровий номер 0111947900:01:001:0238), укладений між Лівадійської селищною радою та фізичною особою-підприємцем Ароян Араратом Генріховичем.

Також, просив зобов`язати фізичну особу-підприємця Ароян Арарата Генріковича повернути земельну ділянку кадастровий номер 0111947900:01:001:0238 у користування ДП «Лівадія».

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.04.2013 судом призначалась судова земельно-технічна експертиза, проведення якої доручалось Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз.

24.08.2013 до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку по земельно-технічній експертизі від 19.07.2013 № 1029 у зв`язку з ненаданням необхідних документів, а саме: викопіювання з державно-кадастрового плану смт. Лівадія з нанесенням на неї спірної земельної ділянки, на яку Державному підприємству «Лівадія» виданий державний акт на право постійного користування серії ІІ-КМ № 002298 від 06.12.1999 та заповнений каталог координат меж земельної ділянки ДП «Лівадія», на яку виданий державний акт на постійне користуванні серії ІІ-КМ № 002298 від 06.12.1999.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 вересня 2013 року у справі № 5002-11/1625-2012 у позові відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що прийняттям зазначених рішень Лівадійською селищною радою здійснено розпорядження земельною ділянкою, яка віднесена до державної власності, та неправомірно передано фізичній особі-підприємцю фізичній особі-підприємцю Ароян Арарату Генріковичу на підставі укладеного договору оренди.

В судове засідання, яке було призначене на 06.11.2013 представники сторін та третя особа не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

До початку судового засідання від Державної інспекції сільського господарства в АР Крим надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність її представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України "Про перейменування державних підприємств" від 26 грудня 2005 року № 757 перейменоване Державне підприємство радгосп-завод "Лівадія" на Державне підприємство "Лівадія", яке є правонаступником майнових прав та обов'язків ДП радгоспу-заводу "Лівадія". Підприємство засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України.

Державне підприємство "Лівадія" засновано на державній власності та підпорядковано Міністерству аграрної політики України, а також на добровільних засадах входить до складу Національного виробничо-аграрного об`єднання "Масандра".

Земельна ділянка, площею 181,92 га перебувала у постійному користуванні радгосп-заводу "Лівадія" на підставі рішення Лівадійської селищної Ради народних депутатів від 25.06.1998 року № 18, про що радгоспу-заводу "Лівадія" видано державний акт серії ІІ-КМ № 002298 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27.12.2007 на 5 сесії 5 скликання Лівадійська селищна рада прийняла рішення №24, яким:

пунктом 1 - затверджена технічна документація з упорядкування землекористування державного підприємства "Лівадія" у зв'язку з зміною цільового призначення земельної ділянки та перевід його в землі запасу Лівадійської селищної Ради, розташованого за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, район санаторія «Россия»,

пунктом 2 - припинено право користування вказаним державним підприємством частиною земельної ділянки площею 0,0500 га, розташованого за адресою: м.Ялта, смт.Лівадія, район санаторія «Россія», переведена вказана ділянка в землі запасу Лівадійської селищної Ради в межах населеного пункту смт. Лівадія, (землі не передані у власність та не надані у користування, рядок 12.3, шифр 96 форми 6 зем.). Зобов`язано ДП «Лівадія» внести відповідні зміни в державний акт на право постійного користування землею II-КМ № 002298 від 06.12.1999.

Рішенням № 125 від 21.08.2008, 25 сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду фізичній особі-підприємцю Ароян Арарату Генріковичу земельної ділянки площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування курортного готелю за адресою: м. Ялта, смт. Лівадія, район санаторію „Россия", на землях Лівадійської селищної Ради (т.1, а.с.16-17).

21 жовтня 2008 року між Лівадійською селищною радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ароян Араратом Генріковичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0500 га (кадастровий номер 0111947900:01:001:0238) в тому числі класифікація угідь земельної ділянки «землі Лівадійської селищної Ради, не передані у власність та не надані в користування в межах населеного пункту» (рядок 12.3 шифр 96 форми 6 - зем.), по угіддям - «забудовані землі», в тому числі житлова забудова одно- та двоповерхова» (графи 34, 35 форми 6-зем.)

Строк дії договору визначений у розділі 3 договору та складає 49 років.

Згідно пункту 6.1 договору надання земельної ділянки в оренду здійснюється відповідно розробленому проекту відведення земельної ділянки.

Звертаючись із позовом, прокурор посилався на відсутність у Лівадійської селищної ради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, оскільки вона знаходиться у межах ділянки, наданої у постійне користування державному підприємству радгосп-заводу „Лівадія", тобто є державною власністю.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Рішення прийнято з мотивів того, що Радою при прийнятті оскаржуваних рішень не було порушено процедуру вилучення земельної ділянки.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" (в редакції від 29.05.2013 р.) роз'яснено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з частинами 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

За приписами частини другої статті 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Таким чином, оскаржувані рішення є фактичним розпорядженням земельною ділянкою державного підприємства, без належного погодження із землекористувачем.

Крім того, за приписами статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Частиною другою статті 84 Земельного кодексу України визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.

Згідно з пунктом "а" статті 16 та частиною восьмою статті 149 Земельного кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належало розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

За таких обставин, виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи судова колегія дійшла висновку, що Лівадійська селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та Лівадійською селищною радою було перевищено свої повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає недійсним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: смт. Лівадія, район санаторія «Россия» (кадастровий номер 0111947900:01:001:0238), укладений між Лівадійської селищною радою та фізичною особою-підприємцем Ароян Араратом Генріховичем, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Абзацом 4 пункту 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Враховуючи вищевстановлений факт невідповідності спірних рішень Ради приписам законодавства, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог і в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: смт. Лівадія, район санаторія «Россия» (кадастровий номер 0111947900:01:001:0238), укладений між Лівадійської селищною радою та фізичною особою-підприємцем Ароян Араратом Генріховичем.

З огляду на задоволення основних позовних вимог, підлягає задоволенню також і похідна позовна вимога щодо зобов'язання фізичну особу-підприємця Ароян Арарата Генріковича повернути земельну ділянку кадастровий номер 0111947900:01:001:0238 у користування ДП «Лівадія».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.03.2012 у справі № 5002-24/216-2011. (том 2, а.с. 144-147)

Відповідно до приписів 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються солідарно на відповідачів по справі.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2013 у справі № 5002-11/1625-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2013 у справі № 5002-11/1625-2012 скасувати.

3. Постановити нове рішення у справі.

4. Позов Заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Державного підприємства «Лівадія» в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити.

5. Визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 24 від 27.12.2007 «Про перевід в землі запасу Лівадійської селищної ради земельної ділянки, площею 0,05 га за адресою: смт. Лівадія, район санаторія «Россия», з землекористування ДП «Лівалія».

6. Визнати недійсним рішення Лівадійської селищної ради № 125 від 21.08.2008, 25 сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради „Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду фізичній особі-підприємцю Ароян Арарату Генріковичу земельної ділянки площею 0,0500 га для будівництва та обслуговування курортного готелю за адресою: м. Ялта, смт. Ліва дія, район санаторію „Россия", на землях Лівадійської селищної Ради.

7. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 21.10.2008, яка знаходиться за адресою: смт. Лівадія, район санаторія «Россия» (кадастровий номер 0111947900:01:001:0238), укладений між Лівадійської селищною радою та фізичною особою-підприємцем Ароян Араратом Генріковичем.

8. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Ароян Арарата Генріковича повернути земельну ділянку кадастровий номер 0111947900:01:001:0238 у користування ДП «Лівалія».

9. Стягнути з Лівадійської селищної ради (98655, АР Крим, м. Ялта, вул. Батуріна, буд. 8, ідентифікаційний номер 04367529) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь) 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 00 коп.) судового збору.

10. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ароян Арарата Генріховича (98600, АР Крим, м. Ялта, пров. Лавровий, буд. 5, кв. 10А, ідентифікаційний номер 2369318593) в дохід Державного бюджету м. Сімферополя (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь) 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 00 коп.) судового збору.

11. Господарському суду АР Крим видати накази.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Н.В. Воронцова

О.Г. Градова

Розсилка:

1. Заступник прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,98600)

2. Державне підприємство "Лівадія" (вул. Виноградна, 2,Лівадія, м. Ялта,98655)

3. Міністерство аграрної політики та продовольства України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)

4. Лівадійська селищна рада (вул. Батуріна, 8,Лівадія, м. Ялта,98655)

5. Фізична особа-підприємець Ароян Арарат Генрикович (пров. Лавровий, 5. кв.10а,Ялта,98600)

6. Прокуратура міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павууліченко, 1)

7. Державна інспекція сільського господарства в АР Крим (вул. Севастопольська, 48/1, м. Сімферополь, 95000; вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95000)