Рішення

від 01.10.2013 по справі 910/13416/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13416/13 01.10.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" про стягнення 4 823,60 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Мазурок Я.В. (дов. № 155/1/23-5743 від 21.12.2012 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 4 823,60 грн., з яких 4 529,71 грн. основної заборгованості за договором від 21.09.2012 року № 1968 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, 241,75 грн. пені, 3,79 грн. інфляційних нарахувань, 48,35 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13416/13, розгляд справи призначено на 09.08.2013 року.

08.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 09.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.07.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.08.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/13416/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П прийняв справу № 910/13416/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 01.10.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13416/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13416/13 до свого провадження.

У судовому засіданні 01.10.2013 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.09.2013 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 164, на яку було відправлено ухвали суду, вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2012 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварта" (споживач) було укладено договір № 1968 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (надалі по тексту - Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що предметом даного Договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 164.

У відповідності із п. 2.1 Договору сторони зобов'язались при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктами 2.2.1 та 2.2.2 Договору визначено, що підприємство зобов'язане розподіляти надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції (під час опалювального сезону), в кількості та обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачем (звернення - доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток №1), проводити засобами дирекції як структурного підрозділу підприємства технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів, згідно з доданою калькуляцією.

Відповідно до пункту 2.3.3 Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору.

Порядок розрахунків за теплову енергію сторони погодили у Додатку № 2 до Договору.

Згідно із пунктом 1 Додатку № 2 до Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору визначено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків (за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2-Д, розрахункова група) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 2 до Договору сплату за вказаними в пункті 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно з табуляграмами МВРТ (на підставі показників теплолічильника) за попередній місяць. У випадку порушень роботи приладу обліку з різних причин (відсутність електроенергії, робота за межами діапазону вимірювань та іншими технічними несправностями) витрата теплової енергії визначається розрахунковим способом згідно з правилами обліку теплової енергії (пункт 3.1 Додатку № 2 Договору).

Абонентам, що не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількість годин (діб) роботи тепловикристовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді на підставі табуляграм МВРТ (пункт 3.2 Додатку № 2 до Договору).

У випадку порушення сплати за поточне споживання, дирекція по експлуатації нежилих будинків має право припинити безоплатний відпуск теплової енергії. При відключенні енергопостачальною організацією будівлі від джерела тепла з вини абонента, підприємство не несе відповідальності за наслідки. При цьому абонент відшкодовує дирекції витрати по відновленню постачання теплової енергії (пункт 3.3 Додатку №2 до Договору).

Пунктом 2.3.6 Договору встановлено, що абонент зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

На виконання умов Договору, у період з грудня 2012 року по травень 2013 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 4 529,71 грн., що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування за спірний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 4 529,71 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 529,71 грн. основної заборгованості за договором від 21.09.2012 року № 1968 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, 3,79 грн. інфляційних нарахувань, 48,35 грн. три проценти річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи, а саме, актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору у період грудня 2012 року по травень 2013 року було надано відповідачу послуги на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів на загальну суму 4 529,71 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору визначено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції по експлуатації нежилих будинків (за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2-Д, розрахункова група) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в дирекцію), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3 Додатку № 2 до Договору сплату за вказаними в пункті 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Отже, з урахуванням положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3 Додатку № 2 до Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 23 числа поточного місяця.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" в частині стягнення 4 529,71 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" 4 529,71 грн. основного боргу договором від 21.09.2012 року № 1968 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 241,75 грн. пені, 3,79 грн. інфляційних нарахувань, 48,35 грн. три проценти річних.

Пунктом 2.3.7 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань абонент на користь дирекції сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період внесення платежу.

У відповідності до пункту 3.4 Додатку №2 до Договору у випадку несплати за користування послугами, вказаними в цьому договорі, до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) дирекція по експлуатації нежилих будинків нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення пені, за період з січня 2013 року по червень 2013 року, нарахованої з урахуванням статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та в межах визначених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 241,75 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" трьох процентів річних на загальну суму 48,35 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" інфляційних нарахувань на загальну суму 3,79 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 164, код ЄДРПОУ 32376034) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 4 529 (чотири тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 71 коп. заборгованості, 241 (двісті сорок одну) грн. 75 коп. пені, 3 (три) грн. 79 коп. інфляційних нарахувань, 48 (сорок вісім) грн. 35 коп. три проценти річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк