Рішення

від 18.12.2006 по справі 15/553/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/553/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" грудня 2006 р. Справа № 15/553/06

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Крамаренко А.В., довіреність № 20 від 15.12.2006 року;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 15/553/06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Енерго”, м. Київ,     вул. Почайнинська, 38/44, (в літ. „А”) (поштова адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А),

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Технокомплекс”, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32.

про стягнення 204 541 грн. 20 коп. основного боргу, 31 465 грн. 51 коп. пені,                    17 210 грн. 79 коп., що складає 3% річних, 46 328 коп. 45 коп. інфляційних збитків,      15 583 грн. 79 коп. упущеної вигоди, -

На підставі Розпорядження голови господарського суду Миколаїської області від 12 грудня 2006 року у зв‘язку з неможливістю виконання своїх обов”язків суддею Середою О.Ф. справу № 15/553/06 передано для подальшого розгляду та вирішення по суті судді Ковалю С.М.  

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

На підставі ст.75 ГПК України  справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

          ТОВ  „Україна-Енерго” пред'явлено позов до ТОВ „Технокомплекс” про стягнення 204 541 грн. 20 коп. основного боргу, 31 465 грн. 51 коп. пені,                    17 210 грн. 79 коп., що складає 3% річних, 46 328 коп. 45 коп. інфляційних збитків,      15 583 грн. 79 коп. упущеної вигоди.

         В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне:

         20 травня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Україна-Енерго” (надалі- позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Технокомплекс" (далі-відповідач) було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 10/УЭ-271 (надалі-договір), а 4 червня 2004 року - додаткову угоду до нього.

Позивач на виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань по         п.1.1. Договору та п. 3.3. Додаткової угоди сплатив на користь Відповідача              1 050 000 (один мільйон п'ятдесят тисяч) грн. у якості попередньої оплати за поставку нафтопродуктів, що підтверджується платіжним дорученням № 298 від    08 червня 2004 року.

За умовами п. 3.1. Договору та п.1.1. Додаткової угоди відповідач зобов'язався поставити нафтопродукти позивачу протягом червня 2004 року в кількості 1 000 (одна тисяча ) метричних тон по ціні 875 (вісімсот сімдесят п'ять)грн. без ПДВ за одну метричну тону загальною вартістю 1 050 000 (один мільйон п'ятдесят тисяч) грн. з урахуванням ПДВ, про що йому була надіслана заявка від 2 червня 2004 року. Однак поставка нафтопродуктів Відповідачем у вищевказаний термін у повному обсязі здійснена не була. Згідно п. 4.2. Договору приймання Покупцем нафтопродуктів оформлена згідно інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, яка затверджена Наказом Державного комітету нафтової, газової і нафтопереробної промисловості України від 2 квітня 1998 року № 81/38/101/235/122, пункт 4.1.3.19 якої зобов'язує сторони оформляти приймання-передачу нафтопродуктів актами. Згідно актів прийому-передачі від 1 липня 2004 року, від 15 липня 2004 року, від 16 серпня 2004 року, від 25 серпня 2004 року, від 12 жовтня 2004 року, які є невід'ємними частинами Договору, відповідач передав, а позивач прийняв нафтопродукти загальною кількістю 787,60 (сімсот вісімдесят сім 0,60) метричних тон загальною вартістю 826 980  (вісімсот двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. з урахуванням ПДВ. Також Відповідачем згідно актів прийому-передачі № 15 від     06 серпня 2004 року та № 17 від 21 серпня 2004 року було здійснено компенсацію залізничного тарифу загальною вартістю 18 478 грн. 80 коп. (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім 0,80) грн. Таким чином, відповідачем недопоставлено    212, 40 (двісті дванадцять 0,40) метричних тони нафтопродуктів загальною вартістю 223 020 (двісті двадцять три тисячі двадцять) грн. з урахуванням ПДВ.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням компенсації залізничного тарифу заборгованість відповідача перед позивачем складає 204 541 грн. 20 коп.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а тому згідно п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю „Україна –Енерго” має право і вимагає повернення частини попередньої оплати за Договором, на яку відповідач не поставив нафтопродукти.

Крім того, відповідно до п. 5.3. Договору при порушенні строків передачі нафтопродуктів відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення строків від вартості нафтопродуктів, що має бути переданий, за кожен день порушення таких строків, що відповідно до наданого розрахунку становить 31 465 грн. 51 коп.

У зв'язку з порушенням Відповідачем строків постачання нафтопродуктів Позивач не отримав доходи, які б він міг реально отримати, якби зобов'язання Відповідача було виконане вчасно (упущена вигода). Зокрема, придбані у Відповідача нафтопродукти планувалося реалізувати Господарській асоціації „Автошляхмостбуд", з яким було укладено договір поставки нафтопродуктів №10/УЕ-283 від 21 липня 2004 року, у кількості 880 (вісімсот вісімдесят) метричних тон по ціні 1008,4 (одна тисяча вісім 0,4) грн. без ПДВ за одну метричну тону, тобто на 133,4 (сто тридцять три 0,40) грн.  дорожче від ціни придбання цих нафтопродуктів у відповідача. Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач поставив Господарській асоціації „Автошляхмостбуд”. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю „Україна-Енерго” недопоставило Господарській асоціації „Автошляхмостбуд" 212,4 (двісті дванадцять 0,4) метричних тони нафтопродуктів та не отримало доходу  на  суму  15 583 грн.          79 коп.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитком є упущена вигода. Відповідно до наданого розрахунку сума упущеної вигоди складає        15 583 грн. 79 коп.

Таким чином, Постачальником порушено п. 1.1. Договору: „Постачальник бере на себе  обов'язок передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором товар”; п. 3.1. Договору: „Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах та в строки, погоджені сторонами у Додаткових угодах до Договору”; п. 1.1. Додаткової угоди: „Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує в червні 2004 року партію бітуму нафтового дорожного БНД 60/90 виробництва Мозирського НПЗ згідно ГОСТ 22245-90”, п. 2.1. Додаткової угоди, яка визначає загальну кількість нафтопродуктів, яка повинна була бути поставлена Постачальником у червні      2004 року, ст. 509 Цивільного кодексу України: „Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно)”; 526 Цивільного кодексу України „Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору...”; ст. 712 Цивільного кодексу України: „За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця...” , ст. 265 Господарського кодексу України: „За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари)”.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, прострочивши виконання грошового зобов'язання, має сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, що відповідно складає 46 328 грн. 45 коп. та 17 210 грн. 79 коп.

Крім того, позивачем направлялася на адресу Відповідача претензія № 28 від 13 липня 2006 року на суму 382 204 грн. 47 коп. щодо невиконання відповідачем умов договору № 10/ УЭ-271 від 20 травня 2004 року. Однак претензія повернулася Позивачеві з відміткою поштового відділення № 17 у м. Миколаєві про відсутність Відповідача за адресою: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32, однак ця адреса є зареєстрованою Відповідачем у органах реєстрації (підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.09.2006 р. № 21 -10/5419).

Таким чином, сума основної заборгованості, пені, збитків від інфляції та 3% річних та додаткових витрат являється обґрунтованою та відповідачем неоскарженою і тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Враховуючи дане, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Енерго” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Технокомплекс”, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 32 (код 32612662) заборгованість за договором поставки: суму основної заборговсаності у розмірі 204 541 грн. 20 коп.. збитки від інфляції в розмірі 46 328 грн. 45 коп.,   3% річних в розмірі          17 210 грн. 79 коп., пеню у розмірі 31 465 грн. 51 коп., держмито у сумі 3 151 грн. 30 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна-Енерго”, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, (в літ. „А”) (поштова адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 3А) (п/р 26007000419001 в АТ „Індекс-Банк” м. Києва, МФО 300614, код ЄДРПОУ 31281790).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.  

Суддя Коваль С.М.