Ухвала

від 10.04.2009 по справі 23/113-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/113-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 квітня 2009 р.                                                                                   № 23/113-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М.–головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Малетича М.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постановута ухвалувід 18.03.2008 р. господарського суду м. Києвавід 19.05.2008 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 23/113-б господарського суду м. Києва

за заявоюфізичної особи –підприємця Кравчука Володимира Івановича, м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬГОСП ПРОМ-ПРОЕКТ ЛТД", м. Київ

провизнання банкрутом

ліквідаторарбітражний керуючий Вершинін А.О.

В С Т А Н О В И В :

Подана Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва касаційна скарга від 10.03.2009 року, № 845/9/10-132, не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Як вбачається з єдиної касаційної скарги, вимоги скарги полягають у одночасному скасуванні постанови господарського суду м. Києва від 18.03.2008 р. та ухвали цього ж суду від 19.05.2008 р.

Таким чином, заявником касаційної скарги водночас оскаржуються два  процесуальні документи суду однієї інстанції.

Між тим, виходячи зі змісту ст.ст. 107, 11113 ГПК України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на окреме рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, що набрало законної сили, постанову чи ухвалу апеляційного господарського суду. Тобто, перегляд окремого судового рішення здійснюється в одному касаційному провадженні на підставі поданої окремої касаційної скарги.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що в одній касаційній скарзі  об'єднані також вимоги про скасування: постанови про визнання боржника банкрутом та ухвали про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, - які за своєю природою та правовими наслідками у справі  відображають окремі, послідовні (одна за іншою) стадії справи про банкрутство, у зв'язку з чим вимоги про оскарження кожного із вказаних процесуальних документів мають бути викладені в окремій касаційній скарзі.

У зв'язку з тим, що в касаційній скарзі заявлені вимоги про скасування процесуальних документів, прийняття яких в процедурі банкрутства носить послідовний характер, такі вимоги мають бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги на окреме судове рішення.

За таких обставин, оскарження водночас постанови про визнання боржника банкрутом та ухвали про припинення провадження у справі є неможливим, а касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Приймаючи до уваги зазначене вище, клопотання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про відновлення строку на касаційне оскарження постанови суду першої інстанції від 18.03.2008 року та ухвали цього ж суду від 19.05.2008 року  колегією суддів не розглядається.

Керуючись ст.ст. 86, 107, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113, ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В  :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському  районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 18.03.2008 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 19.05.2008 р. у справі № 23/113-б  повернути її заявнику.

Головуючий                                                                    Б.М. Поляков

         Судді                                                                                 В.М. Коваленко                                                                           

                                                                                                    М.М. Малетич