Постанова

від 09.10.2013 по справі 872/5374/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. справа № 1170/2а-3759/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Фірсіка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року

у справі за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста» про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби звернувся 06.11.2012 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста» про накладення арешту. Просив накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста» (код ЄДРПОУ 24150767), що знаходяться в ПАТ КБ «Надра» (р/р №26004191934001, МФО 380764) для забезпечення податкового боргу в сумі 1190,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року в задоволенні даного позову позивачу відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази в підтвердження своїх позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов. Зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день та час судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст.41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, судом першої інстанції встановлено, що на даний час відповідач має податковий борг на прибуток в розмірі 1190грн. Податковим органом вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції посилається на п. 7.3 Наказу Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011 року, зазначивши, що податковий орган не надав суду рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Суд першої інстанції вважає, що накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться в банку, можливий лише у випадку прийняття керівником податкового органу рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Однак на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень ат у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно або його балансова вартість менша суми податкового боргу, або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України розрізняються поняття арешту майна платника податків та арешту коштів на банківському рахунку.

Так, згідно абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 цього Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Однак, застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду, у цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається, тому реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватись виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року №1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 року за №9/20322, зокрема, п.7.1, згідно якого арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду та п.7.3 наведеного Порядку, згідно якого для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому КАС України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Натомість, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що нормативно-правовий акт має пріоритет над підзаконним актом.

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на прибуток в розмірі 1190грн.грн., який може бути погашений шляхом реалізації податковим органом права на застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанцій дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись п. 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста» про накладення арешту - скасувати.

Позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Авеста» (код ЄДРПОУ 24150767), що знаходяться в ПАТ КБ «Надра» (р/р №26004191934001, МФО 380764) для забезпечення податкового боргу в сумі 1190,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212, ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак