Рішення

від 06.11.2013 по справі 914/3739/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2013 р. Справа № 914/3739/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпродукт», Яворів, Львівська область

про стягнення 4 881 грн. 89 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Богуцький Й.Д., представник (довіреність №14 від 09.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м. Дніпропетровськ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпродукт», Яворів, Львівська область про стягнення 5 388 грн. 67 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 03.10.2013р. призначив розгляд справи на 28.10.2013 р. Ухвалою суду від 28.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 06.11.2013 р.

В судовому засіданні 28.10.2013 р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 5 388 грн. 67 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5 388 грн. 67 коп.

29.10.2013 р. представником позивача через канцелярію суду подано пояснення щодо заборгованості відповідача, яку суд, у відповідності до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розцінює як заяву про зменшення позовних вимог. У вказаній заяві позивач просив стягнути з відповідача 4881грн. 89 коп. основного боргу.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 03.10.2013 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

2 жовтня 2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Західпродукт» (покупець) було укладено договір поставки №1253-ЛЬВ.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався передавати у власність покупця, а покупець (відповідач) приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних №525250311 від 25.03.2011 р., №4631 від 12.12.2011 р., №4642 від 12.12.2011 р., №6274 від 30.12.2011 р., №1089 від 05.10.2012 р., №1090 від 05.10.2012 р., №1091 від 05.10.2012 р., №5697 від 31.10.2012 р., №5698 від 31.10.2012 р., №451 від 04.12.2012 р., №2688 від 14.12.2012 р., №4768 від 25.12.2012 р. (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 14 069 грн. 48 коп.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 881 грн. 89 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 4 881 грн. 89 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпродукт», м. Яворів, вул. Левада, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 32296991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 (ідентифікаційний код 36841030) 4 881грн. 89 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 06.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.