Постанова

від 05.11.2013 по справі 805/15175/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р. Справа №805/15175/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої

дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на

випадок безробіття

до фізичної особи ОСОБА_1, м. Горлівка

про стягнення допомоги по безробіттю в розмірі 315,87 грн., -

за участю представників сторін:

від заявника: Дмитренко І.О. - за дов. від 04.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Горлівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі позивач) звернувся до суду із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, відповідач) про стягнення суми заборгованості з допомоги по безробіттю в розмірі 315,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.03.2013р. ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою пошуку роботи. У зв'язку з не можливістю працевлаштування відповідача останньому на підставі заяви було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Зазначає, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 11.03.2013р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 050713030100001 про професійне навчання у Горлівському вищому професійному училищі (далі навчальний заклад) за професією слюсар - ремонтник зі строком навчання з 11.03.2013р. по 02.08.2013р. з метою подальшого працевлаштування. Однак, наказом директора навчального закладу від 08 травня 2013 року № 19-В-СНН відповідача було відраховано з числа слухачів незайнятого населення у зв'язку з пропуском занять без поважної причини, чим було порушено умови підпункту 2.1.1 пункту 2 Договору від 11.03.2013р. № 050713030100001. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача отриману допомогу по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна довідка поштового відділення про повернення поштового відправлення у зв'язку з незнаходженням відповідача за адресою, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідач - ОСОБА_1, мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

Позивач - Горлівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, діє на підставі положення про Горлівський міський центр зайнятості, затвердженого 17 березня 2011 року.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюють правління та виконавчі дирекції страхових фондів, які забезпечують визначені законами конкретні види соціального страхування. Виконавча дирекція страхового фонду є виконавчим органом правління фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Робочими органами виконавчої дирекції є її відділення. Отже, у відповідних правовідносинах виконавчі дирекції Фонду соціального страхування, їх робочі органи виступають як суб'єкти владних повноважень.

07 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з заявою про вирішення питання про працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (арк. справи 17, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи (арк.. справи 9-10, том 1) наказом від 07.03.2013р. № НТ130307 ОСОБА_1 було надано статус безробітного, наказом від 14.05.2013р. № НТ130514 відповідачу була призначена допомога по безробіттю та розпочато її виплату, наказом від 21.05.2013р. № НТ130521 було припинено виплату допомоги у зв'язку з невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин з 01.04.2013р. та з цієї же дати було припинено реєстрацію безробітного у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем до Горлівського міського центру зайнятості було подано заяву від 11.03.2013р. щодо направлення відповідача на професійне навчання за професією слюсар - ремонтник. У цієї ж заяві відповідач підтвердив, що з обов'язками безробітного, направленого на професійне навчання ознайомлений (арк.. справи 11). Відповідно до корінця про направлення ОСОБА_1 на навчання від 11.03.2013р. № 05071303010000109 останній був зарахований до складу навчальної групи № 7с (арк.. справи 14, том 1). На підставі зазначеної заяви між позивачем та ОСОБА_1 11 березня 2013 року був укладений договір про професійне навчання (далі Договір). Відповідно до положень підпункту 2.1.1 пункту 2 Договору громадянин зобов'язаний приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань. Підпунктами 2.1.2 та 2.1.3 пункту 2 Договору встановлено, що громадянин, а в даному випадку відповідач - ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу, з'явитися до центру зайнятості на наступний день після закінчення або припинення навчання (арк.. справи 12, том 1).

Однак, відповідачем не були виконані зазначені обов'язки.

Згідно з пунктом 3 Договору громадянин у випадку пропусків занять протягом дня без поважних причин, інших порушень навчальної дисципліни підлягає відрахуванню з навчального закладу. У разі припинення навчання без поважних причин, з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання.

З матеріалів справи вбачається, що наказом директора Горлівського вищого професійного училища від 08.05.2013р. № 19 В-СНН ОСОБА_1, у зв'язку з пропуском занять без поважних причин був відрахований з навчального закладу (арк.. справи 15, том 1).

Згідно з додатком до персональної картки про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі, які були нараховані та виплачені відповідачу вбачається, що 04 червня 2013 року ОСОБА_1 на підставі наказу позивача № НТ130518 від 18.05.2013р. була нарахована допомога по безробіттю у розмірі 315,87 грн.. Відповідно до наказу від 02.07.2013р. № НТ130702 зазначена сума була виплачена відповідачу (арк.. справи 8).

22 липня 2013 року позивачем на адресу ОСОБА_1 була направлена претензія щодо погашення суми боргу з виплати по безробіттю у розмірі 315,87 грн., однак відповідач не відреагував на вимогу та не сплатив борг.

Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012р. № 5067-VI (далі Закон № 5067) формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики. З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, у яких визначаються шляхи та способи розв'язання проблем зайнятості населення і передбачаються заходи з консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу, спрямованих на регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці, для підвищення рівня зайнятості населення.

Статтею 22 Закону № 5067 визначені основні завдання та функції державної служби зайнятості, до яких, зокрема відносяться: сприяння громадянам у підборі підходящої роботи, надання роботодавцям послуг з добору працівників, організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці, проведення професійної орієнтації населення,здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють:

- управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- управління майном, ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг;

- здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг;

- організовують професійне навчання зареєстрованих безробітних;

- організовують роботу з підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;

- проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону № 5067 безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 44 Закону № 5067, на зареєстрованих у встановленому порядку безробітних покладаються права та обов'язки, зокрема: зазначені особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до пункту 2 зазначеної статті зареєстровані безробітні зобов'язані самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців; відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів; дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов'язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення; інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 статті 44 зазначеного закону відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до статті 45 Закону № 5067 у разі припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин та/або невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами) реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється.

З огляду на вищевикладене суд вважає що Горлівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття діяв в межах та у спосіб передбачений діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 11.08.2013 № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до статті 31 Закону № 1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі відрахування із навчального закладу.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 39 Закону України від 02.03.2000р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості з допомоги по безробіттю в розмірі 315,87 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги безробітному у період проходження професійного навчання у сумі 315 (триста п'ятнадцять гривень),87 копійок з перерахуванням зазначеної суми на розрахунковий рахунок 37178300901021, одержувач Горлівський міський центр зайнятості, банк - ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 22032986.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 листопада 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 08 листопада 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.