Постанова

від 04.11.2013 по справі 812/8381/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2013 року Справа № 812/8381/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Кіцені О.П.

за участю:

представника позивача: Шкоди Н.О.

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1 700,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області проводила процедуру притягнення до відповідальності порушника ЗУ "Про рекламу " фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 .

06 червня 2013 року на фасадній стороні магазину кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 спеціалістом Інспекції зафіксовано ознаки порушення вимог частини 2 статті 22 ЗУ «Про рекламу», а саме : розповсюдження реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. Про порушення відповідачем законодавства про рекламу, спеціалістами Інспекції складений протокол №45 від 06.06.2013 року.

Рішенням від 06.06.2013 №45 розпочату справу про порушення законодавства України про рекламу відносно відповідача. Розгляд справи було призначено на 01.07.2013 , про що на адресу відповідача 18.06.2013 був направлений рекомендований лист № 1270/1-5/4.

У вказаному листі відповідачу було запропоновано надати документи, підтверджуючі вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Фізичній особі - підприємцю було доведено , що ненадання документів щодо вартості розповсюдженої реклами, тягне за собою накладення штрафу відповідно до ч.6 ст.27 ЗУ «Про рекламу» у розмірі 100 неоподаткованих доходів громадян.

За порушення п.6 ст.27 ЗУ «Про рекламу» , а саме за не надання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Рішення від 01.07.2013 №0045 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу рекомендованим листом 09.07.2013 року.

На сьогоднішній день рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не виконано.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2013 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2013 року справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Законом України від 03 липня 1996 року №270/96-ВР "Про рекламу " ( далі -ЗУ № 270) визначено засади рекламної діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України №270 зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно частини 1 статті 26 Закону України №270 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Частиною 2 статті 22 вищезазначеного Закону України передбачено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється серед іншого засобами внутрішньої реклами.

Згідно протоколу позивача від 06 червня 2013 року №45 ( а.с.6) 06 червня 2013 року на фасадній стороні магазину -кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 зафіксовано ознаки порушення вимог ч.2 ст.22 ЗУ «Про рекламу», а саме розповсюдження реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 рок №693 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (надалі - Порядок), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Відповідно до пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (пункт 14 Порядку).

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України №270 на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

06 червня 2013 року позивачем було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.( а.с.7).

Відповідачу 18.06.2013 року було направлено лист від 18.06.2013 № 1270/1-5/4, яким повідомлено про розгляд справи 01.07.2013 року та вказано при собі мати документи щодо вартості розповсюдженої реклами, копію свідоцтва про державну реєстрацію, документ що засвідчує особу, роз'яснено « не подання документів щодо вартості розповсюдженої реклами тягне за совою накладення штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 1700 грн.) ( а.с.8).

Згідно протоколу від 01 липня 2013 року № 45 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу відповідачем не надано документальне підтвердження щодо вартості розповсюдженої реклами чим порушено ч.6 ст.27 ЗУ № Про рекламу»( а.с.9).

Частиною 1 статті 27 Закону України №270"Про рекламу " передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ч.6 ст.27 Закону України №270 "Про рекламу " за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 19 Порядку визначено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Відповідно до пункту 20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 01 липня 2013 року №0045 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу за порушення ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу", а саме: неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами магазину - кафетерію «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2 на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.( одна тисяча сімсот гривень 00 коп.) та зобов'язано суб'єкта господарювання у 3-денний строк після сплати штрафу письмово повідомити державний орган з питань захисту прав споживачів, який наклав стягнення, зазначивши номери та дати платіжних доручень, за якими сплачено штраф, із наданням належним чином завірених копій (а.с. 10).

Рішення від 01 липня 2013 року №0045 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надіслано відповідачу рекомендованим листом ( а.с.10 звор.бік), отримане 11.07.2013, що підтверджується підписом уповноваженого представника на поштовому повідомленні.( а.с.12).

Отримане відповідачем рішення від 01.07.2013 № 0045 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в адміністративному чи судовому порядку не оскаржене.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем суду не надані.

Оскільки відповідач рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 01.07.2013 року №0045 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у встановленому законом порядку не оскаржив, внаслідок чого воно на час розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, і за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 1 700,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру -1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн. задовольнити у повному обсязі

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( і.к. НОМЕР_1) штраф у розмірі 1 700,00 грн.( одна тисяча сімсот гривень 00 коп.) до Державного бюджету УДКС у Жовтневому районі м.Луганська МФО 804013, р/р 31117106700004, і.к.37991477, код платежу 21081100, символ 106).

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області ( 91021, м.Луганськ, вул.Тімірязєва,50, код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн. ( сто чотирнадцять гривень 70 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін