Ухвала

від 14.04.2009 по справі 3/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"14" квітня 2009 р.                                                                            Справа  № 3/62

За позовом    Приватного підприємства фірми «Вільха»

до відповідача  Костопільської міської ради

про визнання права власності  

     Суддя Мамченко Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: представник Мельничук С.В. (довіреність №б/н від 10.04.2009 року)       

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України  роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Костопільської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно –незавершене будівництво житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину, що знаходиться за адресою: м.Костопіль, провул.Береговий, буд.6-а. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що будівля побудована на земельній ділянці, яка Рішенням Костопільської міської ради народних депутатів №1125 від 18.12.2001 року, виділена позивачу в постійне користування для будівництва та обслуговування будинку. Однак відсутність належно оформленого права власності згідно вимог чинного законодавства не дає позивачеві в повній мірі користуватися та розпоряджатися вказаним нерухомим майном. В судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника Костопільської міської ради. У письмовому відзиві на позов визнав позовні вимоги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

Рішенням Костопільської міської ради народних депутатів №1125 від 18.12.2001 року Приватному підприємству фірмі «Вільха»для будівництва та обслуговування будинку  відведено земельну ділянку площею 0,40 га. На підставі названого рішення позивачу видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 27 грудня 2001 року та зареєстровано за №325 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею. На зазначеній земельній ділянці позивачем з 2002 року здійснювалось будівництво житлового будинку з магазином, яке на момент розгляду справи позивачем не завершене.

Рішенням Костопільської міської ради №157 від 26.02.2009 року житловому будинку з магазином по провулку Береговому в м.Костопіль присвоєно поштовий номер №6а.

Позивач звернувся до КП «Обласне бюро технічної інвентаризації» із заявою про реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництвом нерухомого майна. КП «Обласне бюро технічної інвентаризації»виготовлено технічну документацію на незавершене будівництво станом на 20.02.2009 року та повідомлено, що для реєстрації права власності на незавершене будівництво, позивачу необхідно надати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, дозвіл на виконання будівельних робіт, а також проектно-кошторисну документацію. За таких обставин, зважаючи, що підприємство є власником майна, тобто володіє і користується ним, позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна.

Згідно з наявним в матеріалах справи висновком про незалежну оцінку, проведену Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації від 27.03.2009 року ступінь готовності житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину в м.Костопіль, провул. Береговий, 6а  становить 72 %, площею забудови 436,19 кв.м..  

На момент розгляду справи позивач володіє об'єктом незавершеного будівництва, проте через відсутність правовстановлюючих документів, а також документів щодо будівництва та здачі в експлуатацію зазначених об'єктів нерухомого майна,  позбавлений можливості оформити згідно чинного законодавства право власності на ці об'єкти нерухомості, що позбавляє його права розпоряджатися належним йому майном та повному обсязі проводити господарську діяльність.

Здійснене позивачем будівництво є самочинним будівництвом, оскільки воно проведене без належного дозволу (ч.1 ст.376 ЦК України).

На момент розгляду справи право власності на майно, що є предметом  спору, за іншою особою не зареєстроване, позивач на законних підставах користується земельною ділянкою, на якій самочинно побудований об'єкт нерухомого майна. Судом не встановлено порушення прав інших осіб.

Відповідно до ст.16 ЦК України, серед інших способів захисту права є визнання такого права.

У відповідності до ст.144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Статтями 316, 317, 319  Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона  здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

 Відповідно  до ст.376  ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони  збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами 3, 5 ст.376 ЦК України  передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно з п.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги про визнання за позивачем права власності на незавершене будівництво житлового будинку підлягають задоволенню. Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду за захистом порушеного права, за його згодою лишаються за ним.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ

1. Позов задоволити.

2. Визнати право приватної власності Приватного підприємства фірми «Вільха»(код ЄДРПОУ 25322437) на незавершене будівництво житлового будинку з вбудованим приміщенням магазину, що знаходиться за адресою: Рівненська область, м.Костопіль, провул.Береговий, буд.6-а.            

Суддя                                                           Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано "15" квітня 2009 року