Ухвала

від 10.04.2009 по справі 8/166/09     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/166/09     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"10" квітня 2009 р.Справа №  8/166/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

без виклику сторін,

розглянувши матеріали справи

за позовом закритого акціонерного товариства “Миколаївавтосервіс”,

54028, м. Миколаїв, вул. Кірова, 242,

до Миколаївської міської ради,

54009, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю “Богдан-Миколаїв”,

54028, м. Миколаїв, вул. Кірова, 242-а,

про визнання недійсним п. 17 рішення від 09.11.2007р. за № 17/44, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Миколаївавтосервіс” звернулося до суду з позовом про визнання недійсним п. 17 рішення Миколаївської міської ради від 09.11.2007р. за № 17/44, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат у справі. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у справі виступає товариство з обмеженою відповідальністю “Богдан-Миколаїв”.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Миколаївській міській раді укладати (підписувати) з третьою особою договори оренди земельної ділянки (її частини)  із/за рахунок земельної ділянки загальною площею 1,89 га, яка надана СТО № 1 обласного підприємства “Миколаївавтосервіс” в постійне користування для здійснення виробничої діяльності на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого відповідно до рішення Миколаївської міської Ради народних депутатів від 14.07.1992 року № 14/11 (із змінами, внесеними рішенням Миколаївської міської Ради народних депутатів від 25.05.1993 року № 17/11), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 7, а також заборони вказаним особам та Миколаївській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, структурним підрозділам Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України та відповідним державним органам земельних ресурсів здійснювати державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки із/за рахунок земельної ділянки загальною площею 1,89 га, яка надана СТО № 1 обласного підприємства “Миколаївавтосервіс” (правонаступником якого є ЗАТ “Миколаївавтосервіс”), в постійне користування для здійснення виробничої діяльності на підставі державного акту на право постійного користування землею відповідно до рішення Миколаївської міської Ради народних депутатів від 14.07.1992 року № 14/11 (із змінами, внесеними рішенням Миколаївської міської Ради народних депутатів від 25.05.1993 року №17/11), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за  № 7.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що предметом даного спору є відновлення порушеного права позивача шляхом визнання недійсним п. 17 рішення Миколаївської міської ради  від 09.11.2007 року за №17/44. Наслідком невжиття заходів забезпечення позову може стати укладання відповідачем договору оренди спірної земельної ділянки, та, відповідно, право позивача на користування земельною ділянкою судовим рішенням по даній справі відновити буде неможливо.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

     Інших підстав застосування названих заходів закон не передбачає.

     Отже, умовою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

             Крім цього, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.  

Як свідчать матеріали справи, предметом позову у даній справі є визнання недійсним пункту рішення Миколаївської міської ради, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3915 кв. м., у тому числі 531 кв. м. під капітальною забудовою, 3384 кв. м. під проїздами, проходами та площадками за рахунок земель ЗАТ “Миколаївавтосервіс”, раніше СТО № 1 обласного підприємства “Миколаївавтосервіс”, зарахувавши її до земель комерційного використання, для обслуговування майна (складських приміщень та майстерні по ремонту автомобілів) по вул. Кірова, 242-а, а також передано товариству з обмеженою відповідальністю “Богдан-Миколаїв” в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 3915 кв. м. для обслуговування майна (складських приміщень та майстерні по ремонту автомобілів) по вул. Кірова, 242-а, і вжиття таких заходів до забезпечення позову, як заборона Миколаївській міській раді укладати (підписувати) з товариством з обмеженою відповідальністю “Богдан-Миколаїв” договори оренди земельної ділянки (її частини)  із/за рахунок спірної земельної ділянки, а також заборони Миколаївській міській раді, товариству з обмеженою відповідальністю “Богдан - Миколаїв”, Миколаївській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, структурним підрозділам Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України та відповідним державним органам земельних ресурсів здійснювати державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки із/за рахунок спірної земельної ділянки, знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог. При цьому суд вважає, що не застосування заходів по забезпеченню позову вплине на виконання рішення суду в разі задоволення позову.  

Враховуючи обставини справи, суд вважає що відповідно вказаним обставинам адекватним способом забезпечення позову є заборона відповідальним по законодавству особам приймати будь-які рішення, наслідком яких є надання права  користування  третій особі та/або укладати (підписувати) з третьою особою договір оренди вказаної земельної ділянки.  

Судом приймається до уваги також те, що рішення суду неможливе буде виконати, якщо протягом розгляду справи земельна ділянка буде передана за договором оренди третій особі у користування.

При розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. З цієї точки зору суд дійшов висновку про те, що перелічені та зазначені в заяві про забезпечення позову види та способи забезпечення  дійсно пов'язані з предметом спору і не виходять за його межі.

Суд вважає, що наявна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, захист цих прав позивача може стати неможливим без прийняття вищезазначених заходів забезпечення. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії призведе до фактичної неможливості виконання судового рішення, що на думку суду є обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з приписами ст. 67 ГПК України позов може бути забезпечено такими заходами, як заборона відповідачеві вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Розглянувши заяву позивача, враховуючи обставини справи та користуючись правом, наданим йому ст. 66 ГПК України, суд вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву закритого акціонерного товариства “Миколаївавтосервіс” про вжиття заходів забезпечення позову у справі 8/166/09 - задовольнити.

В забезпечення позову закритого акціонерного товариства “Миколаївавтосервіс” (54028, м. Миколаїв, вул. Кірова, 242; ідентифікаційний код 03120414) про визнання недійсним п. 17 рішення від 09.11.2007р. за № 17/44 Миколаївської міської ради (54009, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 26565573), заборонити Миколаївській міській раді укладати (підписувати) з товариством з обмеженою відповідальністю “Богдан-Миколаїв” договори оренди земельної ділянки (її частини) із/за рахунок земельної ділянки загальною площею 1,89 га, яка надана СТО № 1 обласного підприємства “Миколаївавтосервіс” в постійне користування для здійснення виробничої діяльності на підставі державного акту на право постійного користування землею виданого відповідно до рішення Миколаївської міської Ради народних депутатів від 14.07.1992 року № 14/11 (із змінами, внесеними рішенням Миколаївської міської Ради народних депутатів від 25.05.1993 року № 17/11), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 7, а також заборонити Миколаївській міській раді, товариству з обмеженою відповідальністю “Богдан-Миколаїв”,  Миколаївській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, структурним підрозділам Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України та відповідним державним органам земельних ресурсів здійснювати державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки із/за рахунок земельної ділянки загальною площею 1,89 га, яка надана СТО № 1 обласного підприємства “Миколаївавтосервіс” (правонаступником якого є ЗАТ “Миколаївавтосервіс”), в постійне користування для здійснення виробничої діяльності на підставі державного акту на право постійного користування землею відповідно до рішення Миколаївської міської Ради народних депутатів від 14.07.1992 року № 14/11 (із змінами, внесеними рішенням Миколаївської міської Ради народних депутатів від 25.05.1993 року №17/11), який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за  № 7.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька